Неділя друга Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських
27 березня, у другу неділю Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, Божественну літургію у нашому храмі очолив архієпископ Білогородський Николай.
У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.
У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври покояться мощі сімдесяти трьох преподобних отців. Найбільш відомі з них: основоположник чернецтва на Русі преподобний Антоній (мощі його приховані); преподобний Прохор Лободник, який годував Київ під час голоду солодким хлібом, випеченим з трави лободи; свята праведна Ульянія, княжна Ольшанська; преподобний Варлаам - перший ігумен Печерського монастиря; святий Марк Гробокопач, який готував місця для спочилих братів обителі; преподобний Нестор Літописець - помічник всіх учнів і автор «Повісті времених літ»; преподобномученик Мойсей Угрин, до якого звертаються при спокусах блудного характеру, святий Аліпій - покровитель іконописців, а також дванадцять святих греків-будівельників, які працювали над створенням Великої лаврської церкви, на честь Успіння Богоматері.
Крім перерахованих святих, серед Печерських преподобних відомо тридцять угодників Божих, від яких збереглися мироточиві глави.
Немає сумніву, що відомі далеко не всі імена преподобних отців Києво-Печерських.
У загальній пам'яті Собору прославляються всі отці, які просіяли подвигами в печерах. У співі святкового богослужіння про це сказано так: "Восхвалити по единому, кто возможет, святыя Твоя, Блаже, изочту их и паче песка умножатся. Но Сам, Владыко Христе, исчитаяй множество звезд и всем имена нарицаяй, яви им мольбы наша..."
День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської
22 березня, у день пам’яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської, архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією у Свято-Введенській обителі Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України.
Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових. За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.
Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.
8/21 серпня 1878 року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.
Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі. Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі. 16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі. 8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель. При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла. Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, а саме тіло було обгорнуте мантією. Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.
Більше фото>>
Архієпископ Білогородський Николай звершив першу у цьому році Літургію Передосвячених Дарів
16 березня,у середу першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння – часи та Літургію Передосвячених Даріву кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.
Ввечері цього ж дня владика звершив Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.
Шостий Вселенський Собор 52-м правилом затвердив звершувати Літургію Передосвячених Дарів в дні Святої Чотиридесятниці, щоб не позбавляти вірних спілкування з Господом і разом з тим не порушувати посту і покаяння звершенням урочистої повної літургії.
У сучасній практиці Православної Церкви вона служиться в середу і п'ятницю Святої Чотиридесятниці, у полієлейні (Іверської ікони Божої Матері, 1-го і 2-го набуття глави Іоанна Предтечі, 40 Севастійських мучеників), храмові свята, в четвер 5-тої седмиці Великого посту і з понеділка по середу Страсної Седмиці.
Більше фото>>>
У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського
У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.
За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.
Великий канон святого Андрія, архієпископа Критського, читається по частинах на Великому повечір'ї першої седмиці Великого посту і потім повністю в четвер п'ятої седмиці. За своїм зовнішнім складом канон у всьому подібний до інших. Втім, він має ще й таку особливість, що містить у собі дев'ять пісней (зазвичай богослужбовий канон не має другої пісні) і до кожного тропаря його додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Спочатку канон мав лише 210 тропарів, з часом до них були дописані ще 40 на честь автора й у пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Таким чином, називаючись Великим каноном за своїм змістом, висотою думок і силою виразів, канон святителя Андрія Критського називається також Великим і за своєю обширністю (всі інші подібні твори містять у собі близько 30 тропарів)
Більше фото>>>