Неділя 3-тя Великого посту, Хрестопоклонна
3 апреля,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.
Напередодні ввечері владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього.
Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.
Більше фото>>>
Неділя святих жон-мироносиць
26 квітня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.
Владиці співслужило храмове духовенство.
По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.
***
Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.
Неділя друга після Пасхи, Антипасхи
19 квітня, у другу неділю після Пасхи, Антипасхи, апостола Фоми, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.
Владиці співслужило храмове духовенство.
По закінченні богослужіння владика привітав клірика нашого храмупротоієрея Анатолія з Днем народження.
***
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога. Після воскресіння Ісус Христос багато разів являвся Своїм учням, являвся тоді, коли вони мали якусь потребу, приходив до них навіть тоді, коли двері їхнього дому були замкнені. Це свідчить про любов, яку мав Учитель до Своїх учнів.
Христос і нині любить всіх Своїх учнів і послідовників, усіх, хто вірує в Нього. “Ісус Христос, - говорить Апостол, - учора і сьогодні і навіки Той же”, і всякий, хто дотримується заповідей Його, є істинний і улюблений Його учень”.
В яких обставинах ми б не знаходились, які б нещастя не переносили, ми не повинні впадати у розпач, ми повинні сподіватися на нашого Спасителя. Христос переконав двох учнів, що йшли в Емманус, які спочатку не впізнали Його, утвердив у вірі Фому, котрий не довіряв Його воскресінню, заспокоїв апостолів, коли вони, боячись юдеїв, замкнулися, допоміг учням наловити риби в морі Тіверіадському... Він допоможе в усіх потребах наших, втішить у скорботі, напоумить у ваганні, заспокоїть у незгодах, якщо ми будемо любити Його, вірувати в Нього і надіятись на Нього.
Являючись апостолам після воскресіння, Христос дозволяв їм доторкатися до рук і ребер Своїх, щоб краще переконати їх у істинності Його воскресіння. Вони дійсно дотикалися до пречистого тіла Його, навіть ощупували рани від цвяхів на руках Його та вкладали персти свої в ребро Його, пробите списом. Це показує, що Христос дійсно воскрес і воскрес з тією плоттю, котру мав під час земного життя. А якщо Він воскрес, як пророчив, то це означає, що Він дійсно має життя в Самому Собі.
Він – Син Божий, за Котрого видавав Себе при житті. Якщо Він воскрес, то й ми воскреснемо, бо якщо воскресла Глава, то повинні ожити і всі члени тіла її, тобто Церкви Христової. Якщо Він воскрес з нашою плоттю, то означає, що людство є нероздільно з’єднаним з Божеством Його і знаходиться тепер на небі, а тому й нас, людей, в майбутньому чекає життя на небесах за великою Його обітницею: “щоб і ви були там, де Я” , - як повіствує нам євангелисть Іоанн. Віруючи в Христа, ми віримо в живого істинного Бога.
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога.
Початкове недовір’я апостолів до воскресіння Христового показує, що вони не були легковірними. Якщо ж пізніше вони повірили Йому і не тільки проповідували про Нього в усьому світі, але навіть вмирали в знак свідчення істинності Його, то це явний доказ, що вони твердо переконалися в дійсності воскресіння Христового, що вони дійсно бачили Воскреслого, дотикалися до Нього, розмовляли з Ним. Тому ми можемо без сумніву вірити їх свідченню, що Ісус Христос дійсно воскрес і разом з ними повинні сповідувати Його своїм Господом і Богом. Переконавши апостола Фому у своєму воскресінні, Христос сказав йому: ” Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували”. Чому ж блаженні такі люди? Тому, що як би вони, як і Фома, не довіряли воскресінню Христовому і, не задовільняючись євангельським свідченням про воскресіння, захотіли б побачити Спасителя фізичними очима, то легко могли б назавжди залишитися й загинути у невірстві своєму, тому що Христос, після вознесіння на небо, не являється людям чуттєво. Явлення ж Господа нашого Ісуса Христа плотськи апостолу Павлу, святим мученикам і деяким угодникам є випадками винятковими, особливими. Блаженні й тому, що віруючи у воскресіння Спасителя і сповідуючи Його своїм Господом на основі Євангелія і апостольських послань, ясно свідчать, що твердо вірять в те, про що говорив Спаситель, не сумніваються в Його Божественності тільки тому, що не бачили Його тілесними очима, і ревно бажають спастися через Нього.
Блаженні вони ще й тому, що за живу і діяльну віру Господь відпустить їм усі гріхи, удостоїть їх благодатного свого спілкування в Царстві Небесному .
Архієпископ Білогородський Николай привітав Митрополита Онуфрія зі святом Пасхи
13 квітня ввечері, архієпископ Білогородський Николай, молився за пасхальною Вечірнею у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, яку звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у співслужінні духовенства Лаври та столиці.
Від імені вікарних архієреїв, духовенства, чернецтва та боголюбивих мирян Київської єпархії Блаженнішого привітав зі святом Пасхи митрополит Павел.
Після богослужіння владика Николай також привітав Митрополита Онуфрія із святом Пасхи та передав поздоровлення зі святом від ввіреної йому Білогордської пастви.
БІЛЬШЕ ФОТО>>>
Понеділок Світлої седмиці
13 квітня, у понеділок Світлої седмиці, Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.
Після запричасного стиха було зачитано Пасхальне послання керуючого Макарівським вікаріатсвом епископа Макарівського Іларія.
Після закінчення Літургії відбувся традиційний пасхальний хресний хід навколо храму.
На закінчення отець В’ячеслав привітав присутніх зі святом: «Ще раз усіх вас, вітаю з другим днем Святої Пасхи, із чудовим богослужінням. Христос Воскрес!»
БІЛЬШЕ ФОТО>>>
Світлий понеділок - назва другого дня Світлої седмиці. У Біблії розповідається, що, воскреснувши, Христос невпізнаним з'явився двом своїм засмученим учням, розділив з ними шлях у село Еммаус, неподалік від Єрусалиму, і вечерю.
Відповідно до Священного писання, в перший день після воскресіння Ісус явився своїм учням і протягом 40 днів розповідав їм про Царство Небесне, після чого вознісся небо.
Вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння (Відео, оновлено)
12 квітня ввечері, у день свята Світлого Христового Воскресіння, вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння.
У подарунок від настоятеля діти отримали солодощі.
.
Церковне життя недільної школи нашого храму
Відео матушка Людмила Лазорик
Пасхальна вечірня та утреня
12 квітня, у день свята Світлого Христового Воскресіння, у нашому храмі була звершена велика вечірня та утрення пасхальним чином.
Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протодиякона Вадима Бурдейного.
БІЛЬШЕ ФОТО>>>
У свято Світлого Христового Воскресіння у нашому храмі було звершене урочисте богослужіння
У ніч з 11 на 12 квітня в нашому храмі архієпископ Білогородський Николай звершив Великодні богослужіння - хресний хід, Пасхальну заутреню і Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста.
Перед Великоднім хресним ходом владика передав учасникам богослужіння свічки, запалені від благодатного вогню.
Під спів стихири "Воскресіння Твоє, Христе Спасе» навколо храму було звершено хресний хід, який очолив Високопреосвященніший владика. Хресний хід навколо храму, символізує хід жінок-мироносиць до гробу Господнього. Таким чином, у Великодньому богослужінні ми стаємо учасниками подій, описаних в Євангелії: «Коли настав вечір (після розп'яття і смерті Ісуса Христа на Голгофі - прим.), прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосип, що навчався в Ісуса, прийшовши до Пилата, просив тіла Ісусового. Тоді Пилат наказав віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обгорнув його плащаницею чистою і поклав його в гробі новому своїм, що висік у скелі; привалив великий камінь до дверей гробу, відійшов». Зробивши обходження храму, процесія зупиняється перед західними дверима храму, які в цей момент закриті - під образ запечатаного Пілатом гробу Христа. Двері відкриє архієрей - як ангел, що відвалив камінь від печери в ніч Воскресіння. Богослужіння Пасхи переповнене радістю Воскресіння Христа Спасителя.
Святкову утреню архієрей звершив у співслужінні настоятель храму протоієрея В’ячеслава Лазорика, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.
За богослужінням співали архієрейський та парафіяльний хор, хор дитячої недільної школи виконав Херувимську пісню.
За традицією, за Великоднею заутренею настоятель храму прочитав Слово огласительне святителя Іоанна Златоуста на Святу Пасху. З IV століття Пасхальна проповідь, сказана великим учителем Церкви, читається в храмах в перший день Пасхи Христової.
По закінченні утрені була здійснена літургія святителя Іоанна Златоуста за Пасхальним чином.
Після закінчення богослужіння владика Николай освятив артос і знову привітав учасників богослужіння з Пасхою Христовою: «Усіх вас, дорогі отці, брати і сестри сердечно вітаю з великим радісним святом Святої Пасхи: Христос Воскрес! ».
***
Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.
БІЛЬШЕ ФОТО>>>
Богослужіння Великої Суботи
11 квітня,у Велику Суботу,в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка було звершено вечірню з читанням 15 паримій та Божественну літургію святителя Василія Великого.
Богослужіння очолив настоятель храмупротоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.
За богослужінням співав хор храму, низку церковних піснеспівів виконав хор духовенства.
Після заамвонної молитви отецьВ’ячеслав звершив освячення хліба й вина.
Богослужіння Великої П'ятниці
10 квітня, у Велику П'ятницю — день, присвячений спогаду святих спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай звершив вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.
У вечері 10 квітня, напередодні Великої Суботи, владика Николай звершив утреню з чином поховання Господа нашого Іісуса Христа.
Архіпастирю співслужили:настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.
***
Відповідно до давньої традиції, у Велику П'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.
Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.
У цей трагічний день Літургії не звершуються, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої парафіяни у храмі співпереживають смерть Христа.