Hot Slicebox


Неділя друга Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських

27 березня, у другу неділю Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, Божественну літургію у нашому храмі очолив архієпископ Білогородський Николай.

У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.

У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври покояться мощі сімдесяти трьох преподобних отців. Найбільш відомі з них: основоположник чернецтва на Русі преподобний Антоній (мощі його приховані); преподобний Прохор Лободник, який годував Київ під час голоду солодким хлібом, випеченим з трави лободи; свята праведна Ульянія, княжна Ольшанська; преподобний Варлаам - перший ігумен Печерського монастиря; святий Марк Гробокопач, який готував місця для спочилих братів обителі; преподобний Нестор Літописець - помічник всіх учнів і автор «Повісті времених літ»; преподобномученик Мойсей Угрин, до якого звертаються при спокусах блудного характеру, святий Аліпій - покровитель іконописців, а також дванадцять святих греків-будівельників, які працювали над створенням Великої лаврської церкви, на честь Успіння Богоматері.

Крім перерахованих святих, серед Печерських преподобних відомо тридцять угодників Божих, від яких збереглися мироточиві глави.

Немає сумніву, що відомі далеко не всі імена преподобних отців Києво-Печерських.

У загальній пам'яті Собору прославляються всі отці, які просіяли подвигами в печерах. У співі святкового богослужіння про це сказано так: "Восхвалити по единому, кто возможет, святыя Твоя, Блаже, изочту их и паче песка умножатся. Но Сам, Владыко Христе, исчитаяй множество звезд и всем имена нарицаяй, яви им мольбы наша..."

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської

22 березня, у день пам’яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської, архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією у Свято-Введенській обителі Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України.

Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових. За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.

Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21 серпня 1878 року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.

Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі. Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі. 16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі. 8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель. При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла. Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, а саме тіло було обгорнуте мантією. Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.

Більше фото>>

Архієпископ Білогородський Николай звершив першу у цьому році Літургію Передосвячених Дарів

16 березня,у середу першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння – часи та Літургію Передосвячених Даріву кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Ввечері цього ж дня владика звершив Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.

Шостий Вселенський Собор 52-м правилом затвердив звершувати Літургію Передосвячених Дарів в дні Святої Чотиридесятниці, щоб не позбавляти вірних спілкування з Господом і разом з тим не порушувати посту і покаяння звершенням урочистої повної літургії.

У сучасній практиці Православної Церкви вона служиться в середу і п'ятницю Святої Чотиридесятниці, у полієлейні (Іверської ікони Божої Матері, 1-го і 2-го набуття глави Іоанна Предтечі, 40 Севастійських мучеників), храмові свята, в четвер 5-тої седмиці Великого посту і з понеділка по середу Страсної Седмиці.

Більше фото>>>

 

У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського

У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.

За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.

Великий канон святого Андрія, архієпископа Критського, читається по частинах на Великому повечір'ї першої седмиці Великого посту і потім повністю в четвер п'ятої седмиці.  За своїм зовнішнім складом канон у всьому подібний до інших. Втім, він має ще й таку особливість, що містить у собі дев'ять пісней (зазвичай богослужбовий канон не має другої пісні) і до кожного тропаря його додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Спочатку канон мав лише 210 тропарів, з часом до них були дописані ще 40 на честь автора й у пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Таким чином, називаючись Великим каноном за своїм змістом, висотою думок і силою виразів, канон святителя Андрія Критського називається також Великим і за своєю обширністю (всі інші подібні твори містять у собі близько 30 тропарів)

Більше фото>>>

 

П’ята неділя Великого посту

29 березня, в п’яту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Марії Египедської, цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило храмове духовенство.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

***

Життя святої Марії Єгипетської розглядається як символ діяльного покаяння, яке перероджує все єство людини. У християнстві немає місця гордовитій відразі по відношенню до людей з «непоправно зіпсованою репутацією» (як у світському суспільстві), неймовірне здавалося б сходження з бездни гріха до святості відкрито й кожній сучасній «колезі» Марії. Саме тому цій колишній грішниці й присвячена остання неділя Святої Чотиридесятниці. Пам'ять преподобної Марії Єгипетської святкується 1 / 14 квітня.

Перша річниця освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці Ризоположенческої обителі

28 березня, у свято Похвали Пресвятої Богородиці з благословення Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України в Ризоположенческій обителі були звершені святкові богослужіння на честь річниці освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці.

Храм був зведений з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана, † 2014) за типом храму Успіння Пресвятої Богородиці в Гефсиманії.

5 квітня 2014 у день свята Похвали Пресвятої Богородиці Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (нині Митрополит Київський і всієї України) відвідав монастир Положення ризи Божої Матері у Влахерні звершивши освячення нового храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці і першу архієрейську Літургію в ньому.

Сьогодні з благословення Його Блаженства святкову Божественну літургію в храмі Успіння очолив архієпископ Білогородський Николай якому співслужили єпископ Макарівський Іларій, єпископ Угольський Антоній, намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), братія і гості обителі у священному сані. Після закінчення Літургії архієпископ Николай звершив читання канону Божої Матері, після чого привітав намісника і братію зі святом.

Середа 5-ї седмиці Великого посту

25 березня, в середу 5-ї седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив читання Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Сьогодні у православних храмах читається повністю Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Цей канон читається у храмах лише два рази на рік: повністю – на п’ятій седмиці посту, а розділеним на чотири частини – з понеділка по четвер першої седмиці.

Великим він називається як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки подвижницькому життю.

Духовенство нашого храму молилося за великопосними богослужінням в храмі Різдва Божої Матері с. Гореничі

25 березня,в середу 5-ї седмиці Великого посту, настоятель нашого храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, клірики – протоієрей Анатолій Кузьмич та протодиякон Вадим Бурдейний співслужили за літургією Передосвячених Дарів в храмі Різдва Божої Матері с. Гореничі вікарію Київської Митрополії єпископу Макарівському Іларію.

 

Цього дня відбулася сповідь священнослужителів Білогородського благочиння.

 

Його Преосвященству також співслужили: благочинний Білогородського благочиння протоієрей Ростислав Корчак, духівник благочиння та настоятель храму протоієрей Анатолій Оверковський, клірики Білогородського благочиння.

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської

22 березня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської,з благословення Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією у Свято-Введенській обителі митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павлу.

Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових.За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.
Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21
серпня1878року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі.Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі.

16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі.

8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла.Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, на обличчя матінки був покладений «лиштва» а саме тіло було обгорнуте мантією.Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.

 

Більше фото>>

vvedenskiy.com.ua

Неділя 3-тя Великого посту, Хрестопоклонна

15 марта,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього. 

***

Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.

Більше фото>>>

Неділя друга Великого посту

8 березня, у другу неділю Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, Божественну літургію у нашому храмі очолив архієпископ Білогородський Николай.


По завершенні богослужіння владика освятив хоругви які вишила для храму наша парафіянка. За труди на славу Святої Православної Церкви вручив благодійниці парафіяльну грамоту.

***

Свт. Григорій Палама жив у ХІV ст. Згідно з вченнням Церкви, він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяє віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та молитви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю

Більше фото>>>

Неділя 3-тя Великого посту

25 марта,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього. 

***

Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри

22 березня, в день пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри,з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, архієпископ Білогородський Николай очолив Божественну літургію у Свято-Введенськійобителі.


Його Високопреосвященству співслужили архієпископ Городницький Олександр,
єпископ Антоній (Боровик), намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), благочинний обителі архімандрит Єразм, братія і гості обителі у священному сані.


Після читання Євангелія владика Николай звернувся до присутніх зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>
По закінченні Літургії
Преосвященні владики звершили молебень перед мощами преподобної матушки Димитри.

***

Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових.За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.
Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21
серпня1878року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі.Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі.

16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі.

8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла.Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, на обличчя матінки був покладений «лиштва» а саме тіло було обгорнуте мантією.Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.

 

Більше фото>>

vvedenskiy.com.ua

Свято-Введенська обитель молитовно відзначила 136-ту річницю з дня заснування

17 березня, з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, архієпископ Білогородський Николай співслужив керуючому справами УПЦ, ректору Київської духовної академії і семінарії митрополиту Бориспільському і Броварському Антонію за Божественною літургією у Свято-Введенському чоловічому монастирі столиці з нагоди 136-річчя з дня заснування обителі.

Його Високопреосвященству також співслужили: Макарівський Іларій, єпископ Антоній (Боровик), Ірпінський Климент, Фастівський Даміан та духовенство монастиря.

На малому вході, з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, правом носіння хреста з прикрасами удостоєний насельник обителі ігумен Афанасій (Ведмідь).

За літургією в сан диякона був висвячений студент IV курсу Київської духовної академії Олексій Паркачев.

Після богослужіння митрополит Антоній звернувся до парафіян з архіпастирським словом, а також привітав насельників монастиря з торжеством.

На завершення владика ректор звершив читання канону перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці «Призри на смирення».

 

Більше фото>>

vvedenskiy.com.ua

Неділя друга Великого посту

16 березня, у другу неділю Великого посту, Православна Церква вшановує пам’ять свт. Григорія Палами, архієп. Фессалонітського, в цей день архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

Цього ж дня ввечері владика очолив всеношну у Свято-Введенскому чоловічому монастирі столиці.

***

Свт. Григорій Палама жив у ХІV ст. Згідно з вченнням Церкви, він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяє віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та молитви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю

Неділя Торжества Православ’я

9 березня, у першу неділю Великого посту, Торжество Православ’я, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Його Високреосвященству співслужили клірики храму.

Після заамвонної молитви владика відправив традиційний молебний чин Торжества Православ’я. Він включає в себе читання «Символу віри», виголошення «Вічної пам’яті» усім захисникам Православ’я, проголошення «Многоліття» всім Предстоятелям канонічних Православних Церков та піднесення молитвослів’я за Церкву. Зокрема, цього дня згадуються всі ті, хто зміцнював православну віру протягом багатьох віків та ті, хто сьогодні звершує своє служіння і подвиги заради поширення віри Христової.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши про суть сьогоднішного свята.

Також цього дня, 9 березня, Україна відзначає 200-річчя від дня народження видатного поета, письменника, художника та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Вшановуючи пам’ять великого сина українського народу владика Николай звершив панихиду і поклав квіти до пам’ятника Кобзареві в с. Білогородка.

***

Перша неділя Великого посту називається неділею Торжества Православ'я від звершуваного у цей день чину Торжества Православ'я, встановленого у Греції в першій половині IX століття на згадку про остаточну перемогу Православної Церкви над іконоборчою єрессю, засудженою на 7-му Вселенському Соборі в 787 році.

Пятниця першої седмиці великого посту

7 березня, архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні часи та Літургію передосвячених дарів.

По завершенні Літургії владика очолив молитовне співання святому великомученику Феодору Тиронута освятив коливо.

***

Імператор Юліан Відступник (361 - 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальникові Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всі запаси на ринках ідоложертовною кров'ю. Святий Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископові Евдоксию, звелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом - коливо (кутю або сочиво). У пам'ять цієї події Православна Церква кожного року здійснює святкування святому великомученикові Феодору Тирону в суботу першої седмиці Великого посту. Під час навечір’я суботи, у п'ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученикові Феодору, складений преподобним Іоаном Дамаскіним. Після цього коливо благословляється і роздається віруючим. Святкування великомученикові Феодору в суботу першої седмиці Великого посту описував Патріарх Константинопольський Нектарій (381 - 397).

У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння

У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння ву кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владика також звершував Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.

За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.

5 березня,Високопреосвященнішийвладика звершить великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів

***

Великий канон святого Андрія, архієпископа Критського, читається по частинах на Великому повечір'ї першої седмиці Великого посту і потім повністю в четвер п'ятої седмиці.  За своїм зовнішнім складом канон у всьому подібний до інших. Втім, він має ще й таку особливість, що містить у собі дев'ять пісней (зазвичай богослужбовий канон не має другої пісні) і до кожного тропаря його додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Спочатку канон мав лише 210 тропарів, з часом до них були дописані ще 40 на честь автора й у пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Таким чином, називаючись Великим каноном за своїм змістом, висотою думок і силою виразів, канон святителя Андрія Критського називається також Великим і за своєю обширністю (всі інші подібні твори містять у собі близько 30 тропарів)

Божественна літургія у прощенну неділю

2 березня, у Прощенну неділю, архієпископ Білогородський Николай звершить Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірики храму.
Цього ж дня владика звершив вечірню з чином прощення та благословив віруючих на початок Великого посту.
Наприкінці богослужіння Високопреовященніший Владика звершив молитовне послідування на початок Святої Чотиридесятниці, після чого попросив пробачення у своєї пастви:

"Брати та сестри, сердечно вітаю вас із початком посту. Сам я немощна і грішна людина потребую ваших святих молитов і прошу таких. Чим згрішив - словом, ділом, помислом перед кимось з вас, прошу простити мене і помолитися за мене".
***
Остання неділя передпостового періоду називається Прощеною. Вона носить також назву неділі сиропусної, бо в цей день припиняється вживання не лише м’ясних, але й молочних продуктів. Понеділок після Прощенної неділі – початок Посту, чотиридесятниці, – 40-денного Великого посту, який потім завершується Страсним тижнем.

Чому остання неділя перед великим постом має назву “прощена”? Тому що в цей день усі вірні, які готуються до очищувального періоду посту, покликані простити один одному усілякі образи, та попросити прощення за все зле й недобре, що вчинили всім, кого скривдили. Християни мають увійти в постовий період очистившись від усіх образ, кривд і непорозумінь, повинні простити оточуючим, щоб і Господь простив нам наші провини чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі. Згідно з приписами церкви, якщо у цей день ми не маємо змоги особисто зустрітися з тим чи іншим ближнім своїм, але відчуваємо, що скривдили його хоча б у думках, або тримаємо на нього образу в серці своєму, – конче необхідно хоча подумки попросити в нього пробачення і самому вибачити йому все.

Собор всіх преподобних Києво-Печерських

31 березня, в день Собору всіх преподобних Києво-Печерських, в Трапезному храмі прп. Антонія і Феодосія Києво-Печерської Лаври молитовно вшанували пам'ять всіх преподобних отців Печерських. З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира,  Білгородський Миколай співслужив за Божественною літургією керуючому справами Української Православної Церкви  митрополиту Бориспільському Антонію.

Його Високопреосвященству також співслужили намісник Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи: Хустський і Виноградівський Марк, Тульчинський і Брацславський Іонафан, Білоцерківський і Богуславський Августин, Чернігівський і Новгород-Сіверській Амвросій, Святогірський Арсеній, Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Яготинський Серафим, єпископи: Макіївський Варнава, Сіетлійський Феодосій, Туровський і Мозирський Леонід, Ніжинський і Прилуцький Іриней, Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, Макарівський Іларій, Дніпродзержинський і Царичанський Володимир, Новомосковський Євлогій, Джанкойський і Роздольненський Аліпій, Сєверодонецький і Старобільський Никодим, Львівський і Галицький Філарет, Броварський Феодосій, Кременчуцький і Лубенський Миколай, Конотопський і Глухівський Роман, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Вознесенський і Первомайський Олексій, Васильківський Миколай, Новоазовський Варсонофій, духовенство монастиря, а також представники делегації Православного богословського факультету імені святого Василя Острозького Університету Східного Сараєво, що перебувають з візитом в Київських духовних школах.

За Літургією молився директор Національного історико-культурного Києво-Печерського заповідника  Любомир Михайлина та співробітники заповідника.

За богослужінням владика Антоній звершив священицьку хіротонію клірика Київської єпархії диякона Сергія Журуна, а єпископ Новоазовський Варсонофій висвятив на диякона викладача Київської духовної семінарії Юрія Георгіцу.

Після Літургії було звершено молебень до всіх преподобних Печерських, після якого митрополит Антоній привітав намісника монастиря митрополита Павла, братію і всіх гостей, що прибули на урочистості зі святом обителі.

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри

22 березня, в день пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай очолив Божественну літургію у Свято-Введенськійобителі.
Його Високопреосвященству співслужили єпископи Макарівський Іларій, намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), благочинний обителі архімандрит Єразм, братія і гості обителі у священному сані.
Після читання Євангелія владика Іларій звернувся до присутніх зі словом проповіді.В якому закликав віруючих наслідувати приклад віри і спосіб життя святих мучеників Севастійських і преподобної матушки Димитри.
По закінченні Літургії владика Николай привітав намісника та братію зі святом, передав благословення Блаженнішого митрополита Володимира.

Потім Преосвященні владики звершили молебень перед мощами преподобної матушки Димитри.


Цікаво знати: преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових.За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.
Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21
серпня1878року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі.Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі.

16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі.

8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла.Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, на обличчя матінки був покладений «лиштва» а саме тіло було обгорнуте мантією.Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.


У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння

У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння ву кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владика також звершував Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського. За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.

22 березня,Високопреосвященнішийвладика звершить великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів. По завершенні Літургії владика очолив молитовне співання святому великомученику Феодору Тирону та освятив коливо.

Цікаво знати:Імператор Юліан Відступник (361 - 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальникові Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всі запаси на ринках ідоложертовною кров'ю. Святий Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископові Евдоксию, звелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом - коливо (кутю або сочиво). У пам'ять цієї події Православна Церква кожного року здійснює святкування святому великомученикові Феодору Тирону в суботу першої седмиці Великого посту. Під час навечір’я суботи, у п'ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученикові Феодору, складений преподобним Іоаном Дамаскіним. Після цього коливо благословляється і роздається віруючим. Святкування великомученикові Феодору в суботу першої седмиці Великого посту описував Патріарх Константинопольський Нектарій (381 - 397).

Божественна літургія у прощенну неділю

17 березня, у Прощенну неділю, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Введенському монастирі столиці.

Владиці співслужили намісник монастиря єпископ Фастівський Даміан братія та гості обителі в священному сані.
Цього ж дня владика звершив вечірню з чином прощення у Свято-Михайлівську храмі с. Білогородка та благословив віруючих на початок Великого посту.
Наприкінці богослужіння Високопреовященніший Владика звершив молитовне послідування на початок Святої Чотиридесятниці, після чого попросив пробачення у своєї пастви:

"Брати та сестри, сердечно вітаю вас із початком посту. Сам я немощна і грішна людина потребую ваших святих молитов і прошу таких. Чим згрішив - словом, ділом, помислом перед кимось з вас, прошу простити мене і помолитися за мене".
Цікаво знати: Остання неділя передпостового періоду називається Прощеною. Вона носить також назву неділі сиропусної, бо в цей день припиняється вживання не лише м’ясних, але й молочних продуктів. Понеділок після Прощенної неділі – початок Посту, чотиридесятниці, – 40-денного Великого посту, який потім завершується Страсним тижнем.

Чому остання неділя перед великим постом має назву “прощена”? Тому що в цей день усі вірні, які готуються до очищувального періоду посту, покликані простити один одному усілякі образи, та попросити прощення за все зле й недобре, що вчинили всім, кого скривдили. Християни мають увійти в постовий період очистившись від усіх образ, кривд і непорозумінь, повинні простити оточуючим, щоб і Господь простив нам наші провини чи то в слові, чи в ділі, свідомі й несвідомі. Згідно з приписами церкви, якщо у цей день ми не маємо змоги особисто зустрітися з тим чи іншим ближнім своїм, але відчуваємо, що скривдили його хоча б у думках, або тримаємо на нього образу в серці своєму, – конче необхідно хоча подумки попросити в нього пробачення і самому вибачити йому все.

Неділя м’ясопусна

10 березня, унеділюм’ясопусну, про Страшний суд, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив Божественну літургію у кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Наприкінці відправи владика привітав духовенство та віруючих із Недільним днем, а також із наступаючим Великим постом, побажавши Божої допомоги у його проходженні.

***

Мясопуст, м'ясопусна неділя, -тиждень перед Великим постом,перед сиропусною неділею, більш широко відомої як Масляна: всю седмицю, включаючи середу та п'ятницю дозволено їсти рибу, яйця, сир, молочні продукти, а проте, в середу і п'ятницю, згідно Типіконом, покладена лише одна трапеза ввечері і богослужіння в ці два дні мають схожість з великопісним: не дозволяється здійснювати Божественну літургію, читається молитва Єфрема Сиріна з поклонами та ін.

Вселенська батьківська субота

9 березня,у Вселенську батьківську суботу,Свята Православна Церква згадує пам'ять всіх од віку спочилих православних християн. Цього дня архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив Божественну літургію у кафедральному Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

По завершенні богослужіння владика відслужив панахиду.

***

Вселенську батьківську суботу Церква присвячує поминанню всіх покійних від Адама і до наших днів. Заупокійна служба в цей день називається так: “Пам’ять всіх від віку спочилих православних християн, отців і братів наших”. У синаксарії (збірнику відомостей про свято) на цей день написано “Святі отці узаконили чинити спомин всіх померлих з такої причини. Багато хто досить часто помирає неприродньою смертю, наприклад, під час подорожей в морі, в непрохідних горах, в ущелинах і безоднях; трапляється, гинуть від голоду, в пожежах, на війнах, замерзають.
Хто може перерахувати всі роди й види раптової та ніким не очікуваної смерті? Всі такі померлі позбавляються узаконеного співання псалмів і заупокійних молитов. Ось, чому святі отці, котрими рухав мотив любові до людей, і встановили, ґрунтуючись на апостольському вченні, звершувати це всезагальне, всесвітнє поминання, щоб ніхто, хто будь-коли, будь-де і будь-як скінчив земне життя, не був позбавлений молитов Церкви”.
Настанови м’ясопусної батьківської суботи походять до переказу апостольського, що підтверджується уставом св. Церкви, викладеним в V столітті преподобним Савою Освяченим на підставі найдавнішого переказу, і звичаєм давніх християн сходитися в певні дні на цвинтар для поминання спочилих, про що збереглося письмове свідчення з IV сторіччя.
Підставою до встановлення цього поминання послужило те, що в неділю м’ясопусного тижня св. Церква чинить згадування другого пришестя Христового, і, тому - напередодні цього дня, немов би в день перед страшним судом Христовим, і - притому - наближаючи до духовних подвигів св. Чотиридесятниці, коли нам належить ввійти в найтісніший союз любові з усіма членами царства Христового - і Святими, і живими, і померлими, Церква молиться за всіх, від Адама до сьогодення, спочилих у благочесті і правдивій вірі праотців, отців і братів наших від всіх родів: від роду царів, князів, монахів, мирян, юних і старців, і всіх… - раптово померлих і залишених без узаконеного поховання, - молиться, благаючи, Праведного Суддю виявити всім їм Свою милість у день страшного суду.

Неділя четверта Великого посту

25 березня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

На малому вході владика Николай з благословення його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, нагородив клірика храму протодиякона Вадима Бурдейного камилавкою.

Цікаво знати:У богослужінні четвертої неділі Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад подвижницького життя в особі прп. Іоанна Ліствичника, який написав твір, у котрому показав Ліствицю або порядок добрих діянь, що ведуть нас до Престолу Божого.
Величніший із подвижників благочестя, прп. Іоанн не лише сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив повчання для їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір «Ліствицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і ченцеві, і звичайній людині. Разом з тим «Ліствиця» вказує шлях до виховання чеснот, обов'язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смирення, молитва та ін.) Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує про благочестя і спасіння душі.
Пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника святкується також 30 березня за старим стилем (12 квітня н. ст.).

 

 

 

 

 

 

 

 

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

134 роки заснування Свято-Введенської обителі

17 березня, у день пам’яті преподобного Герасима  Іорданського, архієпископ Білогородський Николай очолив святкову Божественну літургію з нагоди 134-ї річниці підписання Указу Олександром ІІ про відкриття Свято-Введенської общини.
Його Високопреосвященству співслужили  єпископи Макарівський Іларій та Городницький Олександр, вікарії Київської Митрополії, намісник обителі архімандрит Даміан, братія та гості обителі у священному сані.
Після читання Євангелія владика Іларій звернувся до присутніх зі словом проповіді на євангельську тему.
По завершенні Літургії владика Николай звершив читання канону Божій Матері перед чудотворною іконою «Призри на смирення», після чого привітав намісника та братію зі святом та передав благословення від Блаженнішого митрополита Володимира.

Архієпископ Білогородський Николай відвідав Блаженнішого Митрополита Володимира

У середу, 14 березня, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира у лікарні, де він наразі проходить реабілітацію, відвідав архієпископ Білогородський Николай, вікарій Київської Митрополії та клірики Свято-Архангело-Михайлівського храму с. Білогородки.

Владика Николай доповів Його Блаженству про свою діяльність, а також узяв благословення у Блаженнішого Митрополита Володимира на подальші труди та звершення.

Наостанок, Високопреосвященніший владика передав Предстоятелю УПЦ побажання якнайшвидшого одужання від ввіреної йому білгородської пастви.

Цього дня митрополита Володимира також відвідали митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній та єпископ Сєверодонецький і Старобільський Агапіт.

Неділя друга Великого посту

20 березня, у другу неділю Великого посту, Православна Церква вшановує пам’ять свт. Григорія Палами, архієп. Фессалонітського, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

Цікаво знати: свт. Григорій Палама жив у ХІV ст. Згідно з вченнням Церкви, він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяє віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та молитви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю Великого посту.

Неділя Торжества Православ’я

4 березня, у першу неділю Великого посту, Торжества Православ’я, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Його Високреосвященству співслужили клірики храму.

Після заамвонної молитви владика відправив традиційний молебний чин Торжества Православ’я. Він включає в себе читання «Символу віри», виголошення «Вічної пам’яті» усім захисникам Православ’я, проголошення «Многоліття» всім Предстоятелям канонічних Православних Церков та піднесення молитвослов’я за Церкву. Зокрема, цього дня згадуються всі ті, хто зміцнював православну віру протягом багатьох віків та ті, хто сьогодні звершує своє служіння і свої подвиги заради поширення віри Христової.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішного свята.

Цікаво знати: Перша неділя Великого посту називається неділею Торжества Православ'я від звершуваного у цей день чину Торжества Православ'я, встановленого у Греції в першій половині IX століття на згадку про остаточну перемогу Православної Церкви над іконоборчою єрессю, засудженою на 7-му Вселенському Соборі в 787 році.

 

 

 

 

 

 

 

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння

У першу седмицю Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння ву кафедральному Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владика також звершував Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського. За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.

2 березня,Високопреосвященнішийвладика звершить великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів. По завершенні Літургії владика очолив молитовне співання святому великомученику Феодору Тирону та освятив коливо.

Цікаво знати:Імператор Юліан Відступник (361 - 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальникові Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всі запаси на ринках ідоложертовною кров'ю. Святий Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископові Евдоксию, звелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом - коливо (кутю або сочиво). У пам'ять цієї події Православна Церква кожного року здійснює святкування святому великомученикові Феодору Тирону в суботу першої седмиці Великого посту. Під час навечір’я суботи, у п'ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученикові Феодору, складений преподобним Іоаном Дамаскіним. Після цього коливо благословляється і роздається віруючим. Святкування великомученикові Феодору в суботу першої седмиці Великого посту описував Патріарх Константинопольський Нектарій (381 - 397).

Неділя 3-тя Великого посту, Хрестопоклонна

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc05220.jpg" label="" title=""] 27 березня,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.  Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього. 

Цікаво знати:Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.[/fpsub2]

Фоторепортаж

Велике повечір’я та утрення у Свято-Введенському чоловічому монастирі

[fpsub2 url="index.php?view=category&catid=35&option=com_joomgallery&Itemid=144" img="images/stories/dsc00323.jpg" label="Фоторепортаж" title="Велике повечір’я та утрення у Свято-Введенському чоловічому монастирі"]

21 березня, у понеділок третьої седмиці Великого посту напередодні святкування дня пам’яті сорока мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної матушки Димитри, архієпископ Білогородський Николай очолив Велике повечір’я та утреню у Свято-Введенському чоловічому монастирі столиці. Його Високопреосвященству співслужили намісник монастиря архімандрит Даміан (Давидов) та духовенство обителі.[/fpsub2]

Неділя друга Великого посту

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc05159.jpg" label="" title="Неділя друга Великого посту"] 20 березня, у другу неділю Великого посту, Православна Церква вшановує пам’ять свт. Григорія Палами, архієп. Фессалонітського, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.


Цікаво знати:
свт. Григорій Палама жив у ХІV ст. Згідно з вченнням Церкви, він навчав, що за подвиг посту і молитви Господь осяє віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив учення про силу посту та молитви, й установлено святкувати його пам'ять у другу неділю Великого посту.[/fpsub2]

Божественна літургія Передосвячених Дарів

[fpsub2 url="index.php?view=category&catid=36&option=com_joomgallery&Itemid=144" img="images/stories/41066563_img_6211.jpg" label="Фоторепортаж" title="Божественна літургія Передосвячених Дарів"] 17 березня, у четвер другої седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів у Свято-Введенському чоловічому монастирі столиці. Його Високопреосвященству співслужили намісник монастиря архімандрит Даміан (Давидов) та духовенство обителі.

Цікаво знати:Цього дня обитель відзначала 133 річницю свого заснування. Імператор Олександр II підписав Указ про заснування Введенської жіночої общини (1878 р.).[/fpsub2]

Неділя Торжества Православ’я

[fpsub2 url="index.php?option=com_content&view=article&id=188:2011-03-12-21-17-58&catid=64:hram21&Itemid=109" img="images/stories/dsc0513445.jpg" label="" title="Неділя Торжества Православ’я"]13 березня, у першу неділю Великого посту, Торжества Православ’я, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Його Високреосвященству співслужили клірики храму. Після читання Євангелія владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішного свята.

По завершенні Літургії було відправлено традиційний молебний чин Торжества Православ’я. Він включає в себе читання «Символу віри», виголошення «Вічної пам’яті» усім захисникам Православ’я, проголошення «Многоліття» всім Предстоятелям канонічних Православних Церков та піднесення молитвослов’я за Церкву. Зокрема, цього дня згадуються всі ті, хто зміцнював православну віру протягом багатьох віків та ті, хто сьогодні звершує своє служіння і свої подвиги заради поширення віри Христової.

Цікаво знати: Перша неділя Великого посту називається неділею Торжества Православ'я від звершуваного у цей день чину Торжества Православ'я, встановленого у Греції в першій половині IX століття на згадку про остаточну перемогу Православної Церкви над іконоборчою єрессю, засудженою на 7-му Вселенському Соборі в 787 році.[/fpsub2]

 

Фоторепортаж

 

Літургія Передосвячених Дарів

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc05088.jpg" label="" title=""]

11 березня, у пятницю першої седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів. По завершенні Літургії владика очолив молитовне співання святому великомученику Феодору Тирону та освятив коливо.

Цікаво знати:Імператор Юліан Відступник (361 - 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальникові Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всі запаси на ринках ідоложертовною кров'ю. Святий Феодор Тирон, явившись уві сні архієпископові Евдоксию, звелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом - коливо (кутю або сочиво). У пам'ять цієї події Православна Церква кожного року здійснює святкування святому великомученикові Феодору Тирону в суботу першої седмиці Великого посту. Під час навечір’я суботи, у п'ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученикові Феодору, складений преподобним Іоаном Дамаскіним. Після цього коливо благословляється і роздається віруючим. Святкування великомученикові Феодору в суботу першої седмиці Великого посту описував Патріарх Константинопольський Нектарій (381 - 397).[/fpsub2]

Фоторепортаж

Божественна літургія Передосвячених Дарів

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc03015.jpg" label="" title="Божественна літургія Передосвячених Дарів"]9 березня, у середу першої седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів. Йому співслужили клірики храму.

Цього ж дня ввечері владика звершив Велике повечір’я з чтанням канона прп. Андрія Критського.

Цікаво знати:Великий канон святого Андрія, архієпископа Критського, читається по частинах на Великому повечір'ї першої седмиці Великого посту і потім повністю в четвер п'ятої седмиці.  За своїм зовнішнім складом канон у всьому подібний до інших. Втім, він має ще й таку особливість, що містить у собі дев'ять пісней (зазвичай богослужбовий канон не має другої пісні) і до кожного тропаря його додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Спочатку канон мав лише 210 тропарів, з часом до них були дописані ще 40 на честь автора й у пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Таким чином, називаючись Великим каноном за своїм змістом, висотою думок і силою виразів, канон святителя Андрія Критського називається також Великим і за своєю обширністю (всі інші подібні твори містять у собі близько 30 тропарів) [/fpsub2]

Божественна літургія у прощенну неділю

[fpsub2 url="" img="images/stories/viaduka%201.jpg" label="" title="Божественна літургія у прощенну неділю"]

6 березня архієпископ Николай  звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі. Після читання Євангелія владика звернувся до вірян зі словам настанови, а наприкінці богослужіння попросив прощення у своєї пастви:
"Всечесні отці, брати та сестри, може я согрішив перед вами словом, ділом чи помислом, прошу простити мене і помолитися за мене".

На завершення владика благословив парафіян на початок Великого посту.

 

 

 

[/fpsub2]