День пам’яті святого апостола і євангелиста Луки місто Вишневе 31 жовтня, в день пам’яті святого апостола і євангелиста Луки настоятель нашого храму протоієрей В’ячеслав Лазорик взяв участь у святковому богослужінні з нагоди престольного свята домового храму в ім’я святого апостола Луки храмового комплексу у місті Вишневе. Богослужіння очолив благочинний Виншевського благочиння та настоятель Вознесенського храмового комплексу міста Вишневого протоієрей Василій Русінка. Храм Вознесіння Господнього вважається візитною карткою міста Вишневого. Церква була закладена в кін. 1990-х рр., Освячена в 2001 р крім головного Вознесенського храму, є нижній в ім'я великомученика Георгія Побідоносця. У храмовий комплекс також входять: дзвіниця, адміністративний корпус з домовою церквою на честь апостола Луки. БІЛЬШЕ ФОТО>>>
Вихованці нашої недільної школи відвідали Києво-Печерську Лавру 16 жовтня вихованці нашої недільної школи у супроводі матушки Людмили Лазорик відвідали Києво-Печерську Лавру. Екскурсію монастирем діткам провів випускник недільної школи, нині семінарист Київської духовної семінарії Чопенко Руслан, з розповідей якого дітки дізналися, що Свято-Успе́нська Ки́єво-Пече́рська Ла́вра є однією з найбільших православних святинь України, визначною пам'яткою історії та архітектури. Від часу свого заснування, як печерного монастиря, Києво-Печерська обитель стала центром Православ'я у Київській Русі, а у 1688 році монастир отримав статус Лаври (назва деяких найбільших та історично важливих чоловічих монастирів). Слово ж Ла́вра в перекладі з грецької означає довгу вулицю, по обидва боки якої знаходяться чернечі келії. У Ближніх і Дальніх печерах Лаври діти вклонилися нетлінним мощам преподобних угодників Божих, які там почивають та дізналися багато цікавих фактів про життя нашого святого – святителя Луки, єпископа Білгородського. Будучи висвяченим на єпископа Білгородського, святитель брав участь в освяченні Великої церкви Києво-Печерської обителі, а чернечий постриг він прийняв у печерах Лаври в 90-ті роки ХІ століття. Діти із захопленням розглядали собори і храми Лаври, піднімались на Велику Лаврську дзвіницю. За традицією, паломники вмилися та набрали святої водички з двох колодязів, що збереглися між Ближніми й Дальніми печерами. Один з них, за переказами, викопаний преподобним Антонієм, а інший — преподобним Феодосієм. Завершилось паломництво трапезою та дозвіллям. ФОТО>>>
Місцями Біблійної Землі. Записки паломника Про паломництво на Святу Землю розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик. Свята Земля — особливе місце для кожної православної людини. Це земля, де звершилася значна частина старозавітної священної історії, земля Авраама, Ісаака, Якова, земля святих пророків: Ісайї, Іллі, Єлисея і багатьох інших. Це Земля обітована. Тут гори бачили Іоанна Хрестителя, море пам’ятає Христа. Земля, де Бог з любові до нас приніс у жертву Свого Єдинородного Сина, і куди Христос повернеться у славі. Паломницька група нашого храму, яку я очолював, з особливим трепетом готувалася до подорожі на землю, що стала джерелом віри для людства і для кожного з нас. Хто хоч раз читав Новий Завіт, хто відвідує богослужіння у храмі, тут почуватиметься ніби вдома. Паломництво його буде ніби пізнанням давно відомих місць, самі собою поставатимуть перед очима євангельські події: тут Христос прийняв хрещення у водах Йордану, під цими оливами молився востаннє, благаючи відвернути від Себе смертну чашу. Перебуваючи на землі, яку часто називають Землею Біблії, П′ятим Євангелієм, добре уявляєш собі, як тут ходив Христос. Ця земля ніби непідвладна часу, все це можна відчути й пережити лише тут, більше ніде у світі. Програма паломництва видалася досить насиченою: за сім днів група відвідала чимало місць. Маршрут пролягав через Єрусалим, Хайфу, Віфлеєм, Яффу, Назарет, Табху, Єрихон. Надзвичайно велике враження на нас справив Назарет — місто, назва якого навіки відобразилася в іменуванні Божого Сина — Ісус Назарянин, тобто «той, що походить із Назарета». Саме з Назаретом пов′язаний початок усієї євангельської історії та епохи в історії людства, що почала свій відлік від Христового Різдва. Адже, хоч і народжений у силу обставин у Віфлеємі, саме в Назареті Христос силою Святого Духа був непорочно зачатий у лоні Тієї, Кого ми знаємо і шануємо як Пресвяту Богородицю Діву Марію (див.: Лк 1: 28-33). Назарет вважається третім за значущістю святим місцем після Єрусалима та Віфлеєма. Дорогою з Назарета в Капернаум ми побували на місці, пов’язаному з однією з найважливіших євангельських подій — горі Фавор. Саме там Господь Преобразився перед своїми найближчими учнями — Петром, Яковом та Іоанном, звідси розпочалася страсна дорога Христа на Голгофу. З вершини гори відкривається захоплююча панорама Галілеї — до Назарета на півночі та Галілейського моря на сході. І звичайно, як же бути на Святій Землі і не охреститися ще раз (хоч і символічно) у ріці Йордан, де охрестився сам Господь? Ріка, що стала хрещальною купіллю для Сина Божого, стала купіллю і для нас. Ріка Йордан бере свій початок біля підніжжя гори Хермон і несе води до Мертвого моря, сьогодні вона зовсім невелика, у ній плаває чимало сомів і навіть нутрії. Найбільшу ж духовну радість та насолоду кожен з нас отримав, коли перебував у святому місті — Єрусалимі, що у Біблії назване містом обраного народу. (Книга Єзекіїля 23, Книга Ісайї 62). Ми із захопленням проходили дорогами, де протягом тисячоліть прочани здійснюють своє паломництво. Саме тут стояв Перший Храм, зведений царем Соломоном. Тут, як описує Євангеліє, часто бував Ісус. Саме тут, у Єрусалимі, відбувалася Тайна Вечеря, а в Гефсиманському саду провів свою останню ніч у молитві Христос. У саду й до сьогодні ростуть вісім оливкових дерев, посаджених ще в I ст. н. е. Це неймовірно, але факт. Вони — мовчазні свідки Ісусових часів, адже саме тут Він пережив зраду і був схоплений римлянами. Але найбільшою святинею Єрусалима ще з часів раннього християнства є збудований Костянтином Великим та його матір′ю Єленою храм Гробу Господнього. Це велична споруда, що являє собою цілий комплекс великих і менших храмів та об′єднує під одним склепінням Голгофу — місце розп′яття Ісуса Христа, а також печеру, де Він був похований та у якій сталося Воскресіння. У храмі Гробу Господнього ми сподобилися молитися за нічною Божественною літургією та причаститися Святих Божественних Таїн Христових. А тепер — до Віфлеєму біблійного. У Віфлеємі народився цар Давид і тут було здійснено помазання його на царство пророком Самуїлом. Тут міститься поле пастушків — Бет Сахур, де ангел сповістив їм про народження Спасителя (див.: Лк. 2: 8-21). Саме у Віфлеємі народився Ісус з Назарета, тому тут знаходиться велична святиня — Храм Різдва Христового. У 332 році візантійський імператор Костянтин побудував базиліку на місці народження Ісуса, і з того часу невеличке селище стало другим після Єрусалима святим місцем на землі. Цікаво, що за 17 століть, які минули з того часу, з усіх ізраїльських християнських святинь лише базиліка Різдва Христового не зазнала серйозних руйнувань і молитва в ній, як і паломництво сюди, не припинялася майже ніколи. За ці кілька днів нам вдалося побачити немало, однак аби описати все, чи майже все, потрібен не один десяток сторінок. Ми поверталися додому з незабутнім відчуттям того, що змогли торкнулася Землі, де цар Давид переміг Голіафа, де правив мудрий цар Соломон і де народився та був розіп’ятий Ісус з Назарета. Саме тут відбулася знаменна подія, що докорінно змінила хід історії людства. Унікальна атмосфера тут дає відчути, що саме звідси почалася твоя історія, тут твоє духовне коріння. ФОТО>>>
Настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя 11 жовтня в день пам’яті святого благовірного князя В’ячеслава Чеського настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя. Божественну літургію з нагоди свята очолили благочинний Білогородського благочинного округу протоієрей Ростислав Корчак, архімандрит Іларіон (Каменський), настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та іерей Володимир Боечко. Після закінчення богослужіння отець Ростислав привітав отця В’ячеслава с Днем ангела. Святий чеський князь В'ячеслав відмовився вірити в змову і поклався на волю Божу. Ідучи наступного дня на службу, він був підступно вбитий у дверях церкви рідним братом і його слугами. Кров, пролиту в храмових дверях, не могли відмити, а через 3 дні вона зникла сама. Мати В'ячеслава, почувши про вбивство сина, знайшла його і поклала в недавно освяченій церкві при княжому палаці. Вбивця В'ячеслава - Болеслав - сів на княжий престол землі Чеської, насаджуючи католицьку віру. Проте під народним впливом братовбивця переніс мощі святого до Праги. Страстотерпець В'ячеслав разом зі своєю бабусею - мученицею Людмилою - вшановується якпокровитель Чехі. БІЛЬШЕ ФОТО>>> Фото матушки Людмили Лазорик
Вихованці нашої недільної школи звершили паломництво до святинь Чернігова 30 жовтня вихованці нашої недільної школи звершили паломництво до святинь Чернігова. Розпочалося паломництво з молебню у Свято-Михайлівському храмі, який звершив настоятель парафії протоієрей В’ячеслав Лазорик. Чернігів славиться не тільки своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, але й великими світочами віри. Під час паломництва дітки відвідали Спасо-Преображенський собор — один з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головну споруду Чернігівського князівства. Собор був закладений до 1036-ого році сином Володимира Великого – чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. Будівництво завершене за князя Святослава Ярославича. Побувавши в Антонієвих печерах (печерному комплексі ХІ — XIX ст. у Болдиних горах) маленькі паломники ознайомилися з монастирем що був створений за прикладом скельних православних монастирів, складається він з багатьох підземних приміщень (келіїв для ченців, печерних некрополів, підземних храмів). На території печерного комплексу збереглась одна із наземних споруд того часу — Іллінська церква. За переказами Антоній Печерський викопав тут печери і заснував монастир. Як написано в Іпатіївському літопису: «И пріслав Стьслав нощью поя Антония к Чернігову. Антоній же прішед к Чернігову і взлюби Болдіну гору і іскопав пешеру, і ту всєліся, и єсть монастирь святое Богородіци на Болдіних горах і до сіх дні». У Свято-Троїцькому соборі(визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695)) дітки мали можливість вклонитися до мощей чернігівських подвижників святого Феодосія Углицького, преподобного Лаврентія Чернігівського і архієпископа Філарета (Гумилевского). Сам собор був закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом і керівництвом архітектора Іоанна Баптисти. Збудований коштом гетьмана України Івана Мазепи. Будівництво завершенно 1695 році. Також паломники відвідали один з найдавніших монастирів в Україні – Єле́цький Успе́нський монасти́р. Згідно з переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» преподобний Антоній Печерський. Завершилось паломництво трапезою та дозвіллям у парку культури та відпочинку. Сповнені радості та щастя, дітки повернулись до дому, зберігаючи у своїх серцях пам’ять про древнє місто духовності і краси.
Престольне свято Свято-Покровського кафедрального собору міста Хмельницького 13 жовтня напередодні свята Покрову Пресвятої Богородиці з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія,архієпископ Білогородський Николай відвідав Свято-Покровський кафедральний собор міста Хмельницького. В цей день православні віруючі зібралися в кафедральному соборі м. Хмельницька, щоб вознести свої молитви Цариці неба і землі подібно прп. Андрію, Христа ради Юродивому і Епифанію, які під час молитви в храмі побачили Пресвяту Богородицю, що молилась у престолу і покривала народ своїм чесним омофором. Святкування престольного свята, як зазвичай розпочалося святковою всеношною, а в самий день свята була звершена Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Митрополит Антоній. Його Високопреосвященству спіслужили Високопреосвященніший архієпископ Білогородський Николай та священнослужителі Хмельницької єпархії. За богослужінням співали два хори, священики з благоговінням приймали з рук Владики чергові священицькі нагороди, які були удостоєні в цей день, а більше чотирьох сотень прочан прийняли святе Причастя. По завершенні урочистої Літургії відбулася поєднана з святковим молебнем хресна хода вулицями міста, в якому взяли участь приблизно 1,5 тис. прочан, які єдиними вустами і серцем прославляли і молилися Цариці Неба і Землі про Її духовне заступництво і клопотання, щоб Вона і надалі покривала всіх жителів кафедрального міста і області своїм чесним омофором від всякого зла і допомагала нести їм нелегкий життєвий хрест. На завершення святкування митрополит Антоній звернувся до усіх, хто прибув у цей день на свято з архіпастирським словом, в якому привітав усіх зі святом та закликав просити Пресвяту Богородицю, щоб Вона й надалі покривала нас своїм чесним Омофором та возносити Їй подяку за духовне заступництво, ходатайство, та молитви Її перед Богом за весь рід людський. Більше фото>>> fialco.org
День тезоіменитства отця настоятеля 11 вересня в день пам’яті святого благовірного князя В’ячеслава Чеського настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя. Божественну літургію з нагоди свята очолив архієпископ Білогородський Николай. За богослужінням владиці співслужили: протоієрей Віталій Косовський, благочинний Васильківського благочинного округу протоієрей Андрій (Гоєнко), благочинний Київської єпархії у справах монастирів архімандрит Іларіон (Каменський), благочинний Солом'янського благочинного округу протоієрей Ярослав Шовкеник, настоятель храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч, протодиякон Захарія Ковальчук, протодиякон Димирій та протодиякон Вадим Бурдейний. Після закінчення богослужіння архієпископ Николай привітав отця В’ячеслава с Днем ангела. У слові-відповіді іменинник подякував усім присутнім за спільну молитву та добрі слова, побажавши довгих і благословенних років життя.
Урочистості з нагоди святкувань на честь ікони Божої Матері «Призри на смирення» 29 вересня в Свято-Введенськый обителі відбулися урочистості з нагоди святкування на честь ікони Божої Матері «Призри на смирення». З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Високопреосвященніший Павел, митрополит Вишгородський і Чорнобильський, очолив святкову Божественну літургію в Свято-Введенському храмі обителі. Його Високопреосвященству співслужили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Макарівський Іларій, єпископ Угольський Антоній, єпископ Бородянський Варсонофій, намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, намісник монастиря на честь Казанської ікони Божої Матері архімандрит Євстратій (Кондаков), благочинний Вишневського округу протоієрей Василь Русинка, благочинний Володарського округу (Білоцерківська єпархія) протоієрей Микола Сичевський, скитоначальником обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), настоятель Свято-Михайлівського храму с. Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик, братія та гості обителі у священному сані. Після Євангельського читання владика Павло звернувся до віруючих з архіпастирським словом. Божественна літургія завершилася читанням канону Пресвятої Богородиці з співом молитвословия «Царице моя преблагая...», після якого владика Павло привітав намісника, духовенство і мирян зі святом. Потім відбувся хресний хід навколо обителі з шанованою іконою Божої Матері «Призри на смирення» в якому взяли участь сотні паломників. Більще фото>>>
Архіепископ Білогородський Николай прийняв участь в зустрічі мощей святого великомученика Георгія Побідоносця 30 жовтня, з благословення Святішого Патріарха Константинополя і Нового Риму Варфоломія І і Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та за сприяння Президента України Віктора Януковича, з монастиря Ксенофонт Святої Гори Афон до України прибули чесні мощі (правиця) великомученика Георгія Побідоносця. Делегацію Української Православної Церкви, яка доставила мощі, очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Бородянський Варсонофій. Разом з правицею з афонського монастиря був привезений список древної ікони великомученика Георгія Х століття. Архіепископ Білогородський Николай прийняв участь в зустрічі святині яку з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви біля Святих воріт Києво-Печерської Лаври очолили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та намісник монастиря митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел. У зустрічі мощей участь взяли: ієрархи Української Православної Церкви – архієпископ Білогородський Миколай, єпископи Макарівський Іларій, Львівський і Галицький Філарет, Обухівський Іона, Ірпінський Климент, Фастівський Даміан, Васильківський Миколай, духовенство Київської єпархії, вихованці Київських духовних шкіл, вірні. В Успенському соборі перед мощами великомученика Георгія та його іконописним зображенням був відслужений молебень. За богослужінням молився Президент України Віктор Янукович. Графік перебування правиці святого великомученика Георгія Побідоносця в Україні (30.10 - 05.12 2013 р.): Києво-Печерська Лавра 30.10 - 4.11 Храм Всіх Святих м. Києва 4.11 - 10.11 Чернігівська єпархія, м. Козелець 10.11 - 10.11 Чернігівська єпархія, м. Чернігів 10.11 - 12.11 Харківська єпархія, м. Харків 12.11 - 17.11 Донецька єпархія, м. Донецьк 17.11 - 21.11 Дніпропетровська єпархія, м. Дніпропетровськ 21.11 - 26.11 Білоцерківська єпархія, м. Біла Церква 26.11 - 28.11 Житомирська єпархія, м. Бердичів 28.11 - 29.11 Житомирська єпархія, м. Житомир 29.11 - 1.12 Львівська єпархія, м. Львів 1.12 - 3.12 Спасо-Преображенський собор м. Київ 3.12 - 5.12 *** Святий великомученик Георгій Побідоносець (II - III ст.) виріс у Каппадокії (Мала Азія) у християнській сім'ї. Вступивши до римського війська, святий Георгій своїми ратними подвигами заслужив увагу імператора Діоклетіана і був призначений одним зі старших воєначальників. Отримавши доручення імператора про переслідування християн, Георгій відкрито проголосив себе християнином і свідомо пішов на страждання заради Христа. Після восьмиденних тяжких катувань з вимогою зректися Христа, був обезголовлений у 303 (304) році. Шанування Георгія як святого відразу розповсюдилося по всій імперії і підтвердилося багатьма чудесами. Син хрестителя Русі великого князя Володимира князь Ярослав Мудрий був охрещений з ім’ям Георгій. На початку 11 ст. Князь Ярослав (Георгій) спорудив у Києві поблизу Софійського собору мурований чоловічий монастир на честь свого небесного покровителя – святого вмч. Георгія Побідоносця. Наразі на цьому місці розбито сквер, посеред якого на фундаменті давньоруської Георгіївської церкви височить православний хрест http://orthodox.org.ua Фото протодиякона Вадима Бурдейного
Архієпископ Николай відвідав монастирі Болгарії З 23 по 27 жовтня, в ході перебування в Республіці Болгарія, паломницька група з України, яку, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, очолили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Антоній (Боровик) і намісник Свято-Введенскої обителі єпископ Фастівський Даміан, відвідала ряд монастирів і скитів Болгарської Православної Церкви. 23 жовтня Преосвященні владики та супроводжуючі їх особи відвідали археологічний музей міста Силістри. З великим задоволенням ознайомившись з експозиціями музею, владики побажали співробітникам і керівництву музею великих успіхів у трудах. *** Археологічна експозиція історичного музею м. Сілістра розташована на площі 400 кв. м в імпозантно особняку початку ХХ ст. Експонати розподілені за тематичним ознакою, відтворюючи атмосферу різних епох - доісторичної, часів античності і Середньовіччя. Основні фонди археологічного відділу музею налічують понад 42 тис. одиниць зберігання, у т. ч. кілька воістину чудових об'єктів. У музеї Силістри зберігається також одна з найбільш багатих в Болгарії колекцій середньовічних хрестів Х -ХІІІ ст., Виготовлених з найрізноманітніших матеріалів і в різній техніці . 24 жовтня архіпастирі відвідали Рильський ставропігійний чоловічий монастир, де вклонилися мощам великого подвижника Богларской землі - преподобного Іоанна Рильського і іншим святиням, що зберігаються в обителі. Потім владик радо зустрів намісник обителі єпископ Адрианопольский Євлогій (Стамболджіев). Владика Николай подякував наміснику за прийом і передав вітання від Блаженнішого Митрополита Володимира, побажав братії монастиря процвітання, допомоги Божої і просив невпинних молитов за святу Українську Православну Церкву. У своєму слові владика Євлогій подякував владикам за візит, передав молитовні побажання Його Блаженству і зазначив, що, будучи студентом Московської духовної семінарії, з святительських рук саме Митрополита Володимира отримав священний сан. Владики також відвідали монастирський музей, де ознайомилися з колекцією ікон та церковного начиння різних періодів. Монастирський музей відомий насамперед Хрестом Рафаїла - унікальним зразком різьби по дереву, на якому зображені 104 релігійні сцени і 650 мініатюрних фігур. Ченцеві Рафаїлу створення цього шедевра (закінчений в 1802 р.) коштувало 12 років життя і зору. *** Рильський монастир - найбільший ставропігійний чоловічий монастир Болгарської Церкви. Розташований на північному заході гірського масиву Рила, в 117 км на південь від Софії в долині річки Рильська на висоті 1147 м над рівнем моря. Святий Іван Рильський, з юних років відрізнявся побожністю та невинністю, після прийняття чернечого постригу подвизався на високій скелі, харчуючись лише дикими рослинами. Потім він усамітнився в лісі, оселившись в сплетеної з хмизу хатині, а пізніше перейшов у пустельну місцевість у верхній течії Струми , де жив у печері. Подвиг посту і молитви святий Іоанн продовжив у Рильських горах. Тут він трудився теж в печері , поблизу якої незабаром стала селитися братія, яка шукала усамітнення. Так виник знаменитий Рильський монастир. 25 жовтня владики прибули до Бачковський ставропігійний Успенський чоловічий монастир, де були тепло прийняті намісником - єпископом Агафонікійскім Борисом (Добрев) і братією монастиря. У головній церкві обителі архипастирі вклонилися чудотворному образу Богоматері «Елеуса» (1310). У музеї монастиря владики ознайомилися з великою колекцією книг, ікон, а також іншими художніми та історичними цінностями (серед яких меч Фрідріха Барбаросси), накопиченими протягом дев'яти століть існування обителі. *** Бачковський монастир - другий за величиною після Рильського православного ставропігійного чоловічого монастиря Болгарської Православної Церкви. Знаходиться в регіоні Родопськіх гір на правому березі річки Чаї , в 189 км від Софії і в 10 км від Асеновград . Знаменитий своїм дивовижним поєднанням традицій візантійської , грузинської та болгарської культур. Бачковський монастир Успіння Божої Матері був заснований в 1083 візантійським полководцем , доместиком візантійського імператора , Григорієм Бакуріані і його братом Абаза . Григорій Бакуріан особисто написав типик монастиря , підписавши його вірменськими літерами . Монастир був населений тільки грузинськими ченцями , що відзначалося в статуті. Фото архідиякона Платона (Узуна)
