×


Неділя друга Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських

27 березня, у другу неділю Великого посту, день пам’яті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, Божественну літургію у нашому храмі очолив архієпископ Білогородський Николай.

У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.

У Ближніх печерах Києво-Печерської лаври покояться мощі сімдесяти трьох преподобних отців. Найбільш відомі з них: основоположник чернецтва на Русі преподобний Антоній (мощі його приховані); преподобний Прохор Лободник, який годував Київ під час голоду солодким хлібом, випеченим з трави лободи; свята праведна Ульянія, княжна Ольшанська; преподобний Варлаам - перший ігумен Печерського монастиря; святий Марк Гробокопач, який готував місця для спочилих братів обителі; преподобний Нестор Літописець - помічник всіх учнів і автор «Повісті времених літ»; преподобномученик Мойсей Угрин, до якого звертаються при спокусах блудного характеру, святий Аліпій - покровитель іконописців, а також дванадцять святих греків-будівельників, які працювали над створенням Великої лаврської церкви, на честь Успіння Богоматері.

Крім перерахованих святих, серед Печерських преподобних відомо тридцять угодників Божих, від яких збереглися мироточиві глави.

Немає сумніву, що відомі далеко не всі імена преподобних отців Києво-Печерських.

У загальній пам'яті Собору прославляються всі отці, які просіяли подвигами в печерах. У співі святкового богослужіння про це сказано так: "Восхвалити по единому, кто возможет, святыя Твоя, Блаже, изочту их и паче песка умножатся. Но Сам, Владыко Христе, исчитаяй множество звезд и всем имена нарицаяй, яви им мольбы наша..."

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської

22 березня, у день пам’яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської, архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією у Свято-Введенській обителі Блаженнішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України.

Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових. За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.

Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21 серпня 1878 року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.

Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі. Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі. 16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі. 8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель. При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла. Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, а саме тіло було обгорнуте мантією. Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.

Більше фото>>

Архієпископ Білогородський Николай звершив першу у цьому році Літургію Передосвячених Дарів

16 березня,у середу першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив великопісні богослужіння – часи та Літургію Передосвячених Даріву кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Ввечері цього ж дня владика звершив Велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.

Шостий Вселенський Собор 52-м правилом затвердив звершувати Літургію Передосвячених Дарів в дні Святої Чотиридесятниці, щоб не позбавляти вірних спілкування з Господом і разом з тим не порушувати посту і покаяння звершенням урочистої повної літургії.

У сучасній практиці Православної Церкви вона служиться в середу і п'ятницю Святої Чотиридесятниці, у полієлейні (Іверської ікони Божої Матері, 1-го і 2-го набуття глави Іоанна Предтечі, 40 Севастійських мучеників), храмові свята, в четвер 5-тої седмиці Великого посту і з понеділка по середу Страсної Седмиці.

Більше фото>>>

 

У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського

У понеділок і вівторок першої седмиці Великого посту архієпископ Білогородський Николай звершив велике повечір’я з читанням Великого канона прп. Андрія Критського.

За Богослужіннями молилися клірики та парафіяни храму.

Великий канон святого Андрія, архієпископа Критського, читається по частинах на Великому повечір'ї першої седмиці Великого посту і потім повністю в четвер п'ятої седмиці.  За своїм зовнішнім складом канон у всьому подібний до інших. Втім, він має ще й таку особливість, що містить у собі дев'ять пісней (зазвичай богослужбовий канон не має другої пісні) і до кожного тропаря його додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Спочатку канон мав лише 210 тропарів, з часом до них були дописані ще 40 на честь автора й у пам'ять преподобної Марії Єгипетської. Таким чином, називаючись Великим каноном за своїм змістом, висотою думок і силою виразів, канон святителя Андрія Критського називається також Великим і за своєю обширністю (всі інші подібні твори містять у собі близько 30 тропарів)

Більше фото>>>

 

П’ята неділя Великого посту

29 березня, в п’яту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Марії Египедської, цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило храмове духовенство.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

***

Життя святої Марії Єгипетської розглядається як символ діяльного покаяння, яке перероджує все єство людини. У християнстві немає місця гордовитій відразі по відношенню до людей з «непоправно зіпсованою репутацією» (як у світському суспільстві), неймовірне здавалося б сходження з бездни гріха до святості відкрито й кожній сучасній «колезі» Марії. Саме тому цій колишній грішниці й присвячена остання неділя Святої Чотиридесятниці. Пам'ять преподобної Марії Єгипетської святкується 1 / 14 квітня.

Перша річниця освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці Ризоположенческої обителі

28 березня, у свято Похвали Пресвятої Богородиці з благословення Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України в Ризоположенческій обителі були звершені святкові богослужіння на честь річниці освячення храму Успіння Пресвятої Богородиці.

Храм був зведений з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана, † 2014) за типом храму Успіння Пресвятої Богородиці в Гефсиманії.

5 квітня 2014 у день свята Похвали Пресвятої Богородиці Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (нині Митрополит Київський і всієї України) відвідав монастир Положення ризи Божої Матері у Влахерні звершивши освячення нового храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці і першу архієрейську Літургію в ньому.

Сьогодні з благословення Його Блаженства святкову Божественну літургію в храмі Успіння очолив архієпископ Білогородський Николай якому співслужили єпископ Макарівський Іларій, єпископ Угольський Антоній, намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), братія і гості обителі у священному сані. Після закінчення Літургії архієпископ Николай звершив читання канону Божої Матері, після чого привітав намісника і братію зі святом.

Середа 5-ї седмиці Великого посту

25 березня, в середу 5-ї седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив читання Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Сьогодні у православних храмах читається повністю Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Цей канон читається у храмах лише два рази на рік: повністю – на п’ятій седмиці посту, а розділеним на чотири частини – з понеділка по четвер першої седмиці.

Великим він називається як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки подвижницькому життю.

Духовенство нашого храму молилося за великопосними богослужінням в храмі Різдва Божої Матері с. Гореничі

25 березня,в середу 5-ї седмиці Великого посту, настоятель нашого храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, клірики – протоієрей Анатолій Кузьмич та протодиякон Вадим Бурдейний співслужили за літургією Передосвячених Дарів в храмі Різдва Божої Матері с. Гореничі вікарію Київської Митрополії єпископу Макарівському Іларію.

 

Цього дня відбулася сповідь священнослужителів Білогородського благочиння.

 

Його Преосвященству також співслужили: благочинний Білогородського благочиння протоієрей Ростислав Корчак, духівник благочиння та настоятель храму протоієрей Анатолій Оверковський, клірики Білогородського благочиння.

День пам'яті 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської

22 березня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, 40-ка мучеників Севастійських та блаженної кончини преподобної Димитри Київської,з благословення Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією у Свято-Введенській обителі митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павлу.

Преподобна Димитра почила 9/22 березня 1878 року в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті 40-ка Севастійських мучеників, воїнів Христових.За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федорівської церкви.
Преподобна Димитра була таємною черницею, і постриг її здійснився за особливим клопотанням Митрополита Ісидора і його свідчення про те, що матінка давно веде підготовку до чернечого життя.

8/21
серпня1878року тіло матінки Димитри було перевезено із Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці.Щорічно, 9/22 березня, в день її кончини, і 26 жовтня / 8 листопада, з нагоди храмового свята київські митрополити і архімандрити Києво-Печерської Лаври служили Божественну літургію та панахиду біля могили засновниці Свято-Введенської обителі.Вчинялися поминальні служби та в Олександро-Невській Лаврі.

16 вересня (за новим стилем) 1960 року, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі.

8/21 1996 серпня, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матушки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.При набуття мощей засновниці було встановлено, що святі мощі збереглися частково, нетлінними залишилися голова і верхня частина тіла.Під світським платтям подвижниці виявлений чернечий параман, на обличчя матінки був покладений «лиштва» а саме тіло було обгорнуте мантією.Все це стало наочним підтвердженням чернечого постригу матінки Димитри.

 

Більше фото>>

vvedenskiy.com.ua

Неділя 3-тя Великого посту, Хрестопоклонна

15 марта,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього. 

***

Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.

Більше фото>>>

  • Благочинний храмів Білогородського округу Київської єпархії протоієрей Вячеслав Лазорик
  • тел. +38(097)-68-23-569
  • xram.com.ua@gmail.com
  • Богослужіння звершуються у Свято-Миколаївському храмі села Білогородка (Хутір Дальній яр, вул Лебедина 11)
  • від ст. м "Академмістечко" маршрут №796 "Київ-Боярка"
  • від ст. м "Виставковий центр" маршрут №374 "Київ-Білогородка"