Літопис храму

«В рік 991 Володимир заснував місто Білгород, і багато людей заселив в нього, тому що полюбив місто це» читаємо ми в Іпатіївському літописі. Никоновий же літопис розповідає, що у 991 році було закладено в Білгороді перший храм на честь Преображення Господнього. Далі Іпатіївський літопис говорить про храм на честь Святих апостолів і називає його кафедральним мабуть тому, що у 922 році другий київський митрополит Леонтій засновує єпископські кафедри в Новгороді, Чернігові, Ростові, Володимирі, Волині та Білгороді. Таким чином Білгород стає кафедральним містом — одним із перших шести на Русі. Імена єпископів Білгородських неодноразово зустрічаються в описах різних урочистостей поряд з іншими єпископами тодішньої Русі. У літописах серед єпископів Білгородських згадуються: Микита, Микита ІІ, Стефан, святитель Лука, Микола, Микита III, Феодор, Максим, Адріан, Діонісій, Григорій, Іван, Іриней, Алексій, Кирило. Коли ж припинилася свою діяльність Білгородська єпархія, на жаль, невідомо.

Відродження духовності у нині селі Білогородка розпочалося в 1990 році дякуючи ініціативній групі мешканців села на чолі з Миколою Костянтиновичем Березіним. 30 травня 1990 року було зареєстровано релігійну громаду Української Православної Церкви, а 22 серпня 1991 року на парафію в ім’я Архістратига Михаїла було призначено священика Володимира Кочейкова.

Оскільки приміщення для звершення богослужінь не було, отець Володимир зі своїм помічником Андрієм Воєводіним та іншими парафіянами споруджують тимчасовий храм, але він не відповідав потребам села. Мале і тісне приміщення не могло вмістити усіх охочих вірян. Тому 1998 року Білогородський сільський голова Микола Іванович Абрамчук і староста храму Катерина Миколаївна Морозюк докладають усіх зусиль для виділення земельної ділянки під будівництво церкви, і вже у 1999 році розпочато пошук найбільш оптимального проекту храму, розробку та затвердження технічних документів. Від 1998 року настоятелем церкви призначено священика Сергія Отроха.

27 травня 2000 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) звершив освячення місця під будівництво храму в ім’я Архістратига Михаїла.

У 2001 році було звершено перший хресний хід до місця, де знаходився храм на честь Собору славних і всехвальних 12 апостолів. Згодом на цьому місці було встановлено хрест і пам’ятний знак, де викарбувано слова з літопису 1197 року, у яких літописець описував урочисте відкриття храму на честь Святих апостолів князем Рюріком Ростиславовичем.

У 2003 році настоятелем храму став священик Андрія Бондарук. Коштів на будівництво храму не вистачало, тоді на допомогу прийшов шанований у селі чоловік Борис Олександрович Зайчук. Узявши на себе обов’язки голови парафіяльної ради, він продовжує роботу зі зведення храму.

Цього ж року архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан (Юрчук) (нині — митрополит Луганський і Алчевський) звершив чин освячення купола і хрестів для храму.

Наприкінці 2006 року настоятелем Свято-Михайлівського храму призначено священика Віталія Заславця, другим кліриком — ієрея Анатолія Кузьмича.

10 жовтня 2007 року настоятелем храму призначено священика Василія Мотуза.

Від 18 жовтня 2007 року рішенням Священного Синоду УПЦ створюється Білогородська вікарна кафедра, куди було призначено архієпископа Николая (Гроха), який звершував тут своє архіпастирське служіння майже 10 років та відійшов до Господа 17 червня 2017 року.

20 листопада 2007 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) у співлужінні архієпископа Білогородського Николая (Гроха) та духовенства Києво-Святошинського благочиння звершив чин освячення новозбудованого храму.

Щороку 13 липня від храму розпочинається хресний хід із чудотворною іконою «Призри на смирення», який слідує до Ризоположенчеського монастиря, що у селі Томашівка Фастівського району Київської області.

При храмі від 2009 року діє недільна школа для дітей.

У липні 2012 року настоятелем храму призначено протоієрея В’ячеслава Лазорика. Розпочато розпис храму, в основі розпису — євангельські події та житія святих, пов’язаних з історією Білгорода. Зокрема, художники зображають рівноапостольного князя Володимира, княгиню Ольгу, вперше з'являється іконописне зображення святителя Луки, єпископа Білгородського. Було віднайдено історичні відомості про святителя, складено акафіст, тропар святому.

Парафіяни нашого храму звершували паломництва до багатьох вітчизняних святинь, як-то Почаївської лаври, монастирів Чернігівщини, відвідували й зарубіжжя — Святу Землю, Гору Афон, Грузію.

21 грудня 2017 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (журнал № 41)  архімандрит Сільвестр (Стойчев)  був обраний єпископом Білогородським, вікарієм Київської Митрополії та ректором Київської духовної академії і семінарії.

25 вересня 2018 року Священний Синод Української Православної Церкви (Журнал № 29) ухвалив рішення встановити день пам’яті святителя Луки, єпископа Білогородського, у день його блаженної кончини — 4 вересня. Також Синод затвердив іконописне зображення святого та доручив календарній комісії внести відповідні зміни до Церковного календаря Української Православної Церкви.

Ось така минувшина і сучасність нашого храму, де, за невидимої присутності Божої, відбувається сокровенна зустріч душі з Господом. Відомі слова: «Лиш храм збудуйте, а люди в нього прийдуть». Бо душа кожної людина знає, що Вічність починається тут, на землі…