День пам’яті святого апостола і євангелиста Луки місто Вишневе

31 жовтня, в день пам’яті святого апостола і євангелиста Луки настоятель нашого храму протоієрей В’ячеслав Лазорик взяв участь у святковому богослужінні з нагоди престольного свята домового храму в ім’я святого апостола Луки храмового комплексу у місті Вишневе.

Богослужіння очолив благочинний Виншевського благочиння та настоятель Вознесенського храмового комплексу міста Вишневого протоієрей Василій Русінка.

Храм Вознесіння Господнього вважається візитною карткою міста Вишневого. Церква була закладена в кін. 1990-х рр., Освячена в 2001 р крім головного Вознесенського храму, є нижній в ім'я великомученика Георгія Побідоносця. У храмовий комплекс також входять: дзвіниця, адміністративний корпус з домовою церквою на честь апостола Луки.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Вихованці нашої недільної школи відвідали Києво-Печерську Лавру

16 жовтня вихованці нашої недільної школи у супроводі матушки Людмили Лазорик відвідали Києво-Печерську Лавру.

Екскурсію монастирем діткам провів випускник недільної школи, нині семінарист Київської духовної семінарії Чопенко Руслан, з розповідей якого дітки дізналися, що Свято-Успе́нська Ки́єво-Пече́рська Ла́вра є однією з найбільших православних святинь України, визначною пам'яткою історії та архітектури. Від часу свого заснування, як печерного монастиря, Києво-Печерська обитель стала центром Православ'я у Київській Русі, а у 1688 році монастир отримав статус Лаври (назва деяких найбільших та історично важливих чоловічих монастирів). Слово ж Ла́вра в перекладі з грецької означає довгу вулицю, по обидва боки якої знаходяться чернечі келії.

У Ближніх і Дальніх печерах Лаври діти вклонилися нетлінним мощам преподобних угодників Божих, які там почивають та дізналися багато цікавих фактів про життя нашого святого – святителя Луки, єпископа Білгородського. Будучи висвяченим на єпископа Білгородського, святитель брав участь в освяченні Великої церкви Києво-Печерської обителі, а чернечий постриг він прийняв у печерах Лаври в 90-ті роки ХІ століття.

Діти із захопленням розглядали собори і храми Лаври, піднімались на Велику Лаврську дзвіницю. За традицією, паломники вмилися та набрали святої водички з двох колодязів, що збереглися між Ближніми й Дальніми печерами. Один з них, за переказами, викопаний преподобним Антонієм, а інший — преподобним Феодосієм.

Завершилось паломництво трапезою та дозвіллям.

ФОТО>>>

Місцями Біблійної Землі. Записки паломника

Про паломництво на Святу Землю розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик.

Свята Земля — особливе місце для кожної православної людини. Це земля, де звершилася значна частина старозавітної священної історії, земля Авраама, Ісаака, Якова, земля святих пророків: Ісайї, Іллі, Єлисея і багатьох інших. Це Земля обітована. Тут гори бачили Іоанна Хрестителя, море пам’ятає Христа. Земля, де Бог з любові до нас приніс у жертву Свого Єдинородного Сина, і куди Христос повернеться у славі.

Паломницька група нашого храму, яку я очолював, з особливим трепетом готувалася до подорожі на землю, що стала джерелом віри для людства і для кожного з нас.

Хто хоч раз читав Новий Завіт, хто відвідує богослужіння у храмі, тут почуватиметься ніби вдома. Паломництво його буде ніби пізнанням давно відомих місць, самі собою поставатимуть перед очима євангельські події: тут Христос прийняв хрещення у водах Йордану, під цими оливами молився востаннє, благаючи відвернути від Себе смертну чашу. Перебуваючи на землі, яку часто називають Землею Біблії, П′ятим Євангелієм, добре уявляєш собі, як тут ходив Христос. Ця земля ніби непідвладна часу, все це можна відчути й пережити лише тут, більше ніде у світі.

Програма паломництва видалася досить насиченою: за сім днів група відвідала чимало місць. Маршрут пролягав через Єрусалим, Хайфу, Віфлеєм, Яффу, Назарет, Табху, Єрихон. Надзвичайно велике враження на нас справив Назарет — місто, назва якого навіки відобразилася в іменуванні Божого Сина — Ісус Назарянин, тобто «той, що походить із Назарета». Саме з Назаретом пов′язаний початок усієї євангельської історії та епохи в історії людства, що почала свій відлік від Христового Різдва. Адже, хоч і народжений у силу обставин у Віфлеємі, саме в Назареті Христос силою Святого Духа був непорочно зачатий у лоні Тієї, Кого ми знаємо і шануємо як Пресвяту Богородицю Діву Марію (див.: Лк 1: 28-33). Назарет вважається третім за значущістю святим місцем після Єрусалима та Віфлеєма.

Дорогою з Назарета в Капернаум ми побували на місці, пов’язаному з однією з найважливіших євангельських подій — горі Фавор. Саме там Господь Преобразився перед своїми найближчими учнями — Петром, Яковом та Іоанном, звідси розпочалася страсна дорога Христа на Голгофу. З вершини гори відкривається захоплююча панорама Галілеї — до Назарета на півночі та Галілейського моря на сході.

І звичайно, як же бути на Святій Землі і не охреститися ще раз (хоч і символічно) у ріці Йордан, де охрестився сам Господь? Ріка, що стала хрещальною купіллю для Сина Божого, стала купіллю і для нас. Ріка Йордан бере свій початок біля підніжжя гори Хермон і несе води до Мертвого моря, сьогодні вона зовсім невелика, у ній плаває чимало сомів і навіть нутрії.

Найбільшу ж духовну радість та насолоду кожен з нас отримав, коли перебував у святому місті — Єрусалимі, що у Біблії назване містом обраного народу. (Книга Єзекіїля 23, Книга Ісайї 62). Ми із захопленням проходили дорогами, де протягом тисячоліть прочани здійснюють своє паломництво. Саме тут стояв Перший Храм, зведений царем Соломоном. Тут, як описує Євангеліє, часто бував Ісус. Саме тут, у Єрусалимі, відбувалася Тайна Вечеря, а в Гефсиманському саду провів свою останню ніч у молитві Христос. У саду й до сьогодні ростуть вісім оливкових дерев, посаджених ще в I ст. н. е. Це неймовірно, але факт. Вони — мовчазні свідки Ісусових часів, адже саме тут Він пережив зраду і був схоплений римлянами. Але найбільшою святинею Єрусалима ще з часів раннього християнства є збудований Костянтином Великим та його матір′ю Єленою храм Гробу Господнього. Це велична споруда, що являє собою цілий комплекс великих і менших храмів та об′єднує під одним склепінням Голгофу — місце розп′яття Ісуса Христа, а також печеру, де Він був похований та у якій сталося Воскресіння. У храмі Гробу Господнього ми сподобилися молитися за нічною Божественною літургією та причаститися Святих Божественних Таїн Христових.

А тепер — до Віфлеєму біблійного. У Віфлеємі народився цар Давид і тут було здійснено помазання його на царство пророком Самуїлом. Тут міститься поле пастушків — Бет Сахур, де ангел сповістив їм про народження Спасителя (див.: Лк. 2: 8-21). Саме у Віфлеємі народився Ісус з Назарета, тому тут знаходиться велична святиня — Храм Різдва Христового. У 332 році візантійський імператор Костянтин побудував базиліку на місці народження Ісуса, і з того часу невеличке селище стало другим після Єрусалима святим місцем на землі. Цікаво, що за 17 століть, які минули з того часу, з усіх ізраїльських християнських святинь лише базиліка Різдва Христового не зазнала серйозних руйнувань і молитва в ній, як і паломництво сюди, не припинялася майже ніколи.

За ці кілька днів нам вдалося побачити немало, однак аби описати все, чи майже все, потрібен не один десяток сторінок. Ми поверталися додому з незабутнім відчуттям того, що змогли торкнулася Землі, де цар Давид переміг Голіафа, де правив мудрий цар Соломон і де народився та був розіп’ятий Ісус з Назарета. Саме тут відбулася знаменна подія, що докорінно змінила хід історії людства. Унікальна атмосфера тут дає відчути, що саме звідси почалася твоя історія, тут твоє духовне коріння.

ФОТО>>>

Настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя

 

11 жовтня в день пам’яті святого благовірного князя В’ячеслава Чеського настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя.

Божественну літургію з нагоди свята очолили благочинний Білогородського благочинного округу протоієрей Ростислав Корчак, архімандрит Іларіон (Каменський), настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та іерей Володимир Боечко.

Після закінчення богослужіння отець Ростислав привітав отця В’ячеслава с Днем ангела.

Святий чеський князь В'ячеслав відмовився вірити в змову і поклався на волю Божу. Ідучи наступного дня на службу, він був підступно вбитий у дверях церкви рідним братом і його слугами. Кров, пролиту в храмових дверях, не могли відмити, а через 3 дні вона зникла сама. Мати В'ячеслава, почувши про вбивство сина, знайшла його і поклала в недавно освяченій церкві при княжому палаці. Вбивця В'ячеслава - Болеслав - сів на княжий престол землі Чеської, насаджуючи католицьку віру. Проте під народним впливом братовбивця переніс мощі святого до Праги. Страстотерпець В'ячеслав разом зі своєю бабусею - мученицею Людмилою - вшановується якпокровитель Чехі.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Фото матушки Людмили Лазорик

 

Вихованці нашої недільної школи звершили паломництво до святинь Чернігова

30 жовтня вихованці нашої недільної школи звершили паломництво до святинь Чернігова. Розпочалося паломництво з молебню у Свято-Михайлівському храмі, який звершив настоятель парафії протоієрей В’ячеслав Лазорик.

Чернігів славиться не тільки своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, але й великими світочами віри.

Під час паломництва дітки відвідали Спасо-Преображенський собор — один з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головну споруду Чернігівського князівства. Собор був закладений до 1036-ого році сином Володимира Великого – чернігівським князем Мстиславом Володимировичем. Будівництво завершене за князя Святослава Ярославича.

Побувавши в Антонієвих печерах (печерному комплексі ХІ — XIX ст. у Болдиних горах) маленькі паломники ознайомилися з монастирем що був створений за прикладом скельних православних монастирів, складається він з багатьох підземних приміщень (келіїв для ченців, печерних некрополів, підземних храмів). На території печерного комплексу збереглась одна із наземних споруд того часу — Іллінська церква.

За переказами Антоній Печерський викопав тут печери і заснував монастир. Як написано в Іпатіївському літопису: «И пріслав Стьслав нощью поя Антония к Чернігову. Антоній же прішед к Чернігову і взлюби Болдіну гору і іскопав пешеру, і ту всєліся, и єсть монастирь святое Богородіци на Болдіних горах і до сіх дні».

У Свято-Троїцькому соборі(визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695)) дітки мали можливість вклонитися до мощей чернігівських подвижників святого Феодосія Углицького, преподобного Лаврентія Чернігівського і архієпископа Філарета (Гумилевского).

Сам собор був закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом і керівництвом архітектора Іоанна Баптисти. Збудований коштом гетьмана України Івана Мазепи. Будівництво завершенно 1695 році.

Також паломники відвідали один з найдавніших монастирів в Україні – Єле́цький Успе́нський монасти́р. Згідно з переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» преподобний Антоній Печерський.

Завершилось паломництво трапезою та дозвіллям у парку культури та відпочинку. Сповнені радості та щастя, дітки повернулись до дому, зберігаючи у своїх серцях пам’ять про древнє місто духовності і краси.

Престольне свято Свято-Покровського кафедрального собору міста Хмельницького

13 жовтня напередодні свята Покрову Пресвятої Богородиці з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія,архієпископ Білогородський Николай відвідав Свято-Покровський кафедральний собор міста Хмельницького.

В цей день православні віруючі зібралися в кафедральному соборі м. Хмельницька, щоб вознести свої молитви Цариці неба і землі подібно прп. Андрію, Христа ради Юродивому і Епифанію, які під час молитви в храмі побачили Пресвяту Богородицю, що молилась у престолу і покривала народ своїм чесним омофором.


Святкування престольного свята, як зазвичай розпочалося святковою всеношною, а в самий день свята була звершена Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Митрополит Антоній.
Його Високопреосвященству спіслужили Високопреосвященніший архієпископ Білогородський Николай та священнослужителі Хмельницької єпархії.

За богослужінням співали два хори, священики з благоговінням приймали з рук Владики чергові священицькі нагороди, які були удостоєні в цей день, а більше чотирьох сотень прочан прийняли святе Причастя.

По завершенні урочистої Літургії відбулася поєднана з святковим молебнем хресна хода вулицями міста, в якому взяли участь приблизно 1,5 тис. прочан, які єдиними вустами і серцем прославляли і молилися Цариці Неба і Землі про Її духовне заступництво і клопотання, щоб Вона і надалі покривала всіх жителів кафедрального міста і області своїм чесним омофором від всякого зла і допомагала нести їм нелегкий життєвий хрест.

На завершення святкування митрополит Антоній звернувся до усіх, хто прибув у цей день на свято з архіпастирським словом, в якому привітав усіх зі святом та закликав просити Пресвяту Богородицю, щоб Вона й надалі покривала нас своїм чесним Омофором та возносити Їй подяку за духовне заступництво, ходатайство, та молитви Її перед Богом за весь рід людський.

Більше фото>>>

fialco.org

День тезоіменитства отця настоятеля

11 вересня в день пам’яті святого благовірного князя В’ячеслава Чеського настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя.

Божественну літургію з нагоди свята очолив архієпископ Білогородський Николай.

За богослужінням владиці співслужили: протоієрей Віталій Косовський, благочинний Васильківського благочинного округу протоієрей Андрій (Гоєнко), благочинний Київської єпархії у справах монастирів архімандрит Іларіон (Каменський), благочинний Солом'янського благочинного округу протоієрей Ярослав Шовкеник, настоятель храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч, протодиякон Захарія Ковальчук, протодиякон Димирій та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після закінчення богослужіння архієпископ Николай привітав отця В’ячеслава с Днем ангела.

У слові-відповіді іменинник подякував усім присутнім за спільну молитву та добрі слова, побажавши довгих і благословенних років життя.

 

Урочистості з нагоди святкувань на честь ікони Божої Матері «Призри на смирення»

29 вересня в Свято-Введенськый обителі відбулися урочистості з нагоди святкування на честь ікони Божої Матері «Призри на смирення».

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Високопреосвященніший Павел, митрополит Вишгородський і Чорнобильський, очолив святкову Божественну літургію в Свято-Введенському храмі обителі.

Його Високопреосвященству співслужили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Макарівський Іларій, єпископ Угольський Антоній, єпископ Бородянський Варсонофій, намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, намісник монастиря на честь Казанської ікони Божої Матері архімандрит Євстратій (Кондаков), благочинний Вишневського округу протоієрей Василь Русинка, благочинний Володарського округу (Білоцерківська єпархія) протоієрей Микола Сичевський, скитоначальником обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), настоятель Свято-Михайлівського храму с. Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик, братія та гості обителі у священному сані.

Після Євангельського читання владика Павло звернувся до віруючих з архіпастирським словом.

Божественна літургія завершилася читанням канону Пресвятої Богородиці з співом молитвословия «Царице моя преблагая...», після якого владика Павло привітав намісника, духовенство і мирян зі святом.

Потім відбувся хресний хід навколо обителі з шанованою іконою Божої Матері «Призри на смирення» в якому взяли участь сотні паломників.

Більще фото>>>

Архіепископ Білогородський Николай прийняв участь в зустрічі мощей святого великомученика Георгія Побідоносця

30 жовтня, з благословення Святішого Патріарха Константинополя і Нового Риму Варфоломія І і Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та за сприяння Президента України Віктора Януковича, з монастиря Ксенофонт Святої Гори Афон до України прибули чесні мощі (правиця) великомученика Георгія Побідоносця.
Делегацію Української Православної Церкви, яка доставила мощі, очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Бородянський Варсонофій. Разом з правицею з афонського монастиря був привезений список  древної ікони великомученика Георгія Х століття.

Архіепископ Білогородський Николай прийняв участь в зустрічі святині яку з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви біля Святих воріт Києво-Печерської Лаври очолили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та намісник монастиря митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел.

У зустрічі мощей участь взяли: ієрархи Української Православної Церкви – архієпископ Білогородський Миколай, єпископи Макарівський Іларій, Львівський і Галицький Філарет, Обухівський Іона, Ірпінський Климент, Фастівський Даміан, Васильківський Миколай, духовенство Київської єпархії, вихованці Київських духовних шкіл, вірні.

В  Успенському соборі перед мощами великомученика Георгія та його іконописним зображенням був відслужений молебень.

За богослужінням молився Президент України Віктор Янукович.

Графік перебування правиці святого великомученика Георгія Побідоносця в Україні (30.10 - 05.12 2013 р.):

Києво-Печерська Лавра 30.10 - 4.11
Храм Всіх Святих м. Києва 4.11 - 10.11
Чернігівська єпархія, м. Козелець 10.11 - 10.11
Чернігівська єпархія, м. Чернігів 10.11 - 12.11
Харківська єпархія, м. Харків 12.11 - 17.11
Донецька єпархія, м. Донецьк 17.11 - 21.11
Дніпропетровська єпархія, м. Дніпропетровськ 21.11 - 26.11
Білоцерківська єпархія, м. Біла Церква 26.11 - 28.11
Житомирська єпархія, м. Бердичів 28.11 - 29.11
Житомирська єпархія, м. Житомир 29.11 - 1.12
Львівська єпархія, м. Львів 1.12 - 3.12
Спасо-Преображенський собор м. Київ 3.12 - 5.12

***

Святий великомученик Георгій Побідоносець
(II - III ст.) виріс у Каппадокії (Мала Азія) у християнській сім'ї. Вступивши до римського війська, святий Георгій своїми ратними подвигами заслужив увагу імператора Діоклетіана і був призначений одним зі старших воєначальників. Отримавши доручення імператора про переслідування християн, Георгій відкрито проголосив себе християнином і свідомо пішов на страждання заради Христа. Після восьмиденних тяжких катувань з вимогою зректися Христа, був обезголовлений у 303 (304) році. Шанування Георгія як святого відразу розповсюдилося по всій імперії і підтвердилося багатьма чудесами.

Син хрестителя Русі великого князя Володимира князь Ярослав Мудрий був охрещений з ім’ям Георгій. На початку 11 ст. Князь Ярослав (Георгій) спорудив у Києві поблизу Софійського собору мурований чоловічий монастир на честь свого небесного покровителя – святого вмч. Георгія Побідоносця. Наразі на цьому місці розбито сквер, посеред якого на фундаменті давньоруської Георгіївської церкви височить православний хрест

http://orthodox.org.ua

Фото протодиякона Вадима Бурдейного

Архієпископ Николай відвідав монастирі Болгарії

З 23 по 27 жовтня, в ході перебування в Республіці Болгарія, паломницька група з України, яку, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, очолили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Антоній (Боровик) і намісник Свято-Введенскої обителі єпископ Фастівський Даміан, відвідала ряд монастирів і скитів Болгарської Православної Церкви.


23 жовтня Преосвященні владики та супроводжуючі їх особи відвідали археологічний музей міста Силістри. З великим задоволенням ознайомившись з експозиціями музею, владики побажали співробітникам і керівництву музею великих успіхів у трудах.

***

Археологічна експозиція історичного музею м. Сілістра розташована на площі 400 кв. м в імпозантно особняку початку ХХ ст.
Експонати розподілені за тематичним ознакою, відтворюючи атмосферу різних епох - доісторичної, часів античності і Середньовіччя. Основні фонди археологічного відділу музею налічують понад 42 тис. одиниць зберігання, у т. ч. кілька воістину чудових об'єктів.
У музеї Силістри зберігається також одна з найбільш багатих в Болгарії колекцій середньовічних хрестів Х -ХІІІ ст., Виготовлених з найрізноманітніших матеріалів і в різній техніці .


 

 

 

 

 


 


24 жовтня
архіпастирі відвідали Рильський ставропігійний чоловічий монастир, де вклонилися мощам великого подвижника Богларской землі - преподобного Іоанна Рильського і іншим святиням, що зберігаються в обителі.

Потім владик радо зустрів намісник обителі єпископ Адрианопольский Євлогій (Стамболджіев).

Владика Николай подякував наміснику за прийом і передав вітання від Блаженнішого Митрополита Володимира, побажав братії монастиря процвітання, допомоги Божої і просив невпинних молитов за святу Українську Православну Церкву.

У своєму слові владика Євлогій подякував владикам за візит, передав молитовні побажання Його Блаженству і зазначив, що, будучи студентом Московської духовної семінарії, з святительських рук саме Митрополита Володимира отримав священний сан.

Владики також відвідали монастирський музей, де ознайомилися з колекцією ікон та церковного начиння різних періодів. Монастирський музей відомий насамперед Хрестом Рафаїла - унікальним зразком різьби по дереву, на якому зображені 104 релігійні сцени і 650 мініатюрних фігур. Ченцеві Рафаїлу створення цього шедевра (закінчений в 1802 р.) коштувало 12 років життя і зору.

***

Рильський монастир - найбільший ставропігійний чоловічий монастир Болгарської Церкви. Розташований на північному заході гірського масиву Рила, в 117 км на південь від Софії в долині річки Рильська на висоті 1147 м над рівнем моря.

Святий Іван Рильський, з юних років відрізнявся побожністю та невинністю, після прийняття чернечого постригу подвизався на високій скелі, харчуючись лише дикими рослинами. Потім він усамітнився в лісі, оселившись в сплетеної з хмизу хатині, а пізніше перейшов у пустельну місцевість у верхній течії Струми , де жив у печері. Подвиг посту і молитви святий Іоанн продовжив у Рильських горах. Тут він трудився теж в печері , поблизу якої незабаром стала селитися братія, яка шукала усамітнення. Так виник знаменитий Рильський монастир.

 

25 жовтня владики прибули до Бачковський ставропігійний Успенський чоловічий монастир, де були тепло прийняті намісником - єпископом Агафонікійскім Борисом (Добрев) і братією монастиря.

У головній церкві обителі архипастирі вклонилися чудотворному образу Богоматері «Елеуса» (1310).

У музеї монастиря владики ознайомилися з великою колекцією книг, ікон, а також іншими художніми та історичними цінностями (серед яких меч Фрідріха Барбаросси), накопиченими протягом дев'яти століть існування обителі.

***

Бачковський монастир - другий за величиною після Рильського православного ставропігійного чоловічого монастиря Болгарської Православної Церкви. Знаходиться в регіоні Родопськіх гір на правому березі річки Чаї , в 189 км від Софії і в 10 км від Асеновград . Знаменитий своїм дивовижним поєднанням традицій візантійської , грузинської та болгарської культур.

Бачковський монастир Успіння Божої Матері був заснований в 1083 візантійським полководцем , доместиком візантійського імператора , Григорієм Бакуріані і його братом Абаза . Григорій Бакуріан особисто написав типик монастиря , підписавши його вірменськими літерами . Монастир був населений тільки грузинськими ченцями , що відзначалося в статуті.

Фото архідиякона Платона (Узуна)

 

 

 

 

Святкування дня памяті вмч. Димитрія Солунського в с. Каліпетрово (Болгарія)

26 жовтня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та на запрошення митрополита Доростольського Амвросія, вікарій Київської Митрополії архієпископ Білогородський Миколай, єпископ Антоній (Боровик) і намісник Свято-Введенської обителі м. Києва єпископ Фастівський Даміан відвідали місто Сілістра (Болгарія), де взяли участь в урочистостях з нагоди престольного свята храму в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського (за новим стилем) у с. Каліпетрово Сілістринської області.

Напередодні свята у кафедральному храмі на честь святих апостолів м. Сілістра було звершено святкову всеношну.

Наступного дня Преосвященні владики співслужили митрополиту Амвросію за Божественною літургією в храмі в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського в с. Каліпетрово.

Його Високопреосвященству також співслужили протосингел Доростольської митрополії настоятель храму отець Добрій, скитоначальником Свято-Введенського монастиря м.Києва архімандрит Вассіан (Кучерук), клірики та гості храму.

Після закінчення богослужіння владика Миколай привітав митрополита Амвросія і боголюбиву паству Доростольської митрополії з престольним святом.

По завершенні Богослужіння відбувся святковий концерт.

Фото архідиякона Платона (Узуна)

Зустріч зі Святішим Патріархом Болгарським Неофітом

24 жовтня Святіший Патріарх Болгарський Неофіт в Синодальній палаті в м. Софія прийняв делигацію Свято-Введенського монастиря м. Києва.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира до складу паломницької групи увійшли: архієпископ Білогородський Миколай, єпископ Антоній (Боровик), намісник Свято-Введенськоїобителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальником монастиря архімандрит Вассіан (Кучерук), а також супроводжуючі їх особи.

Владика Даміан підніс Предстоятелю Болгарської Православної Церкви комплект Міней, виданих Києво -Печерською Лаврою.

Святіший Патріарх подякував гостям за подарунки і висловив свою радість від зустрічі з представниками братського українського народу, побажавши допомоги Божої українському народу і Української Церкви.

Також Преосвященні владики відвідали кафедральний собор в ім'я святого благовірного князя Олександра Невського.

Делегація Свято-Введенської обителі відвідала кафедральний собор Бухареста

22 жовтня, в ході паломницького візиту, делегація Свято-Введенської обителі, яку очолили з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира архієпископ Білогородський Миколай, єпископ Антоній (Боровик) і намісник Свято-Введенської бителі єпископ Фастівський Даміан, відвідали кафедральний собор Бухареста в ім'я святих рівноапостольних Костянтина та Олени.

Преосвященні владики та супроводжуючі їх особи вклонилися чесним мощам преподобного Димитрія Басарбовского.

У цей же день група паломників відвідала монастир Черника, де вклонилася мощам святителя Калинника Чернікского, першого святого, канонізованого Румунської Православної Церквою.

День пам'яті апостола Фоми - небесного покровителя села Томашівка

19 жовтня,в день пам'яті святого апостола Фоми, з благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира, Божественну літургію в монастирі на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні (с. Томашівка Фастівського р-ну Київської обл.) очолив архієпископ Білогородський Миколай.

Його Високопреосвященству співслужили єпископ Макарівський Іларій, єпископ Антоній (Боровик), намісник монастиря єпископ Фастівський Даміан, гості та духовенство обителі у священному сані.

У цей день жителі села Томашівки відзначали день села, покровителем якого вважається святий апостол Фома.

По завершенні богослужіння владика Николай звершив читання канону Божої Матері та хресний хід.

Намісник Свято-Введеської обителі єпископ Фастівський Даміан відзначив день сого тезоіменитства

18 жовтня, в день пам'яті преподобного Даміана пресвітера і цілителя Печерського, намісник Свято-Введеської обителі єпископ Фастівський Даміан відзначив день свого тезоіменитства.

Божественну літургію в цей день з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира у Свято-Введенському храмі обителі очолив архієпископ Білогородський Николай, якому співслужили: єпископи Макарівський Іларій, Антоній (Боровик), Фастівський Даміан, а також насельники тагості обителі у священному сані.

Після Євангельського читання владика Іларій звернувся до присутніх зі словом проповіді, розповівши про життєвий подвиг преподобного Даміана Печерського.

По завершенні богослужіння владика Николай звершив читання канону Божої Матері.

Потім архієпископ Никола привітав владику намісника з Днем Ангела: "У нинішній день ми зібралися тут з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, що б привітати з Днем Ангела ПреосвященногоДаміана, єпископа Фастівського. Від імені Його Блаженства Митрополита Володимира, від співбратів архієреїв, від священнослужителів і всіх тут присутніх, хочу привітати Вас з Днем тезоіменитства. БажаюВам міцності сил духовних і тілесних, що б ще багато і багато років Ви служили Матері Церкви ".

У свою чергу владика Даміан подякував Преосвященним владик за теплі слова привітання, побажавши всім довгих і благословенних років життя.

Після владиці наміснику було виголошено многоліття.

Юбилейные торжества в Хмельницкой епархии 14.10.2013

14 октября в великий праздник Покрова Пресвятой Богородицы, в Хмельницкой епархии прошли торжества, посвященные 20-летию создания Хмельницкой епархии, 20-летия перебивания Высокопреосвященнейшего Антония, митрополита Хмельницкого и Староконстантиновского на Хмельницкой кафедре, а также празднования престольного праздника главного храма города Хмельницкого – Свято-Покровского кафедрального собора.

Торжества предварились торжественным Всенощным бдением. А праздничным утром, 14 октября, в Свято-Покровском кафедральном соборе состоялось торжественная Божественная Литургия. 
Большое число горожан прибыло в этот день под своды собора вознести свои молитвы и разделить радость великого праздника.
Не остались безучастными в этот день разного рода чиновники - областного, районного и городского совета, представители силовых структур и правоохранительных органов, руководители различных предприятий города, их присутствие указывало на религиозную осведомленность власти на Подолье.
На паперти величественного собора с хлебом-солью песнопениями и славословием Царице Небесной воспитанники воскресной школы, которая действует при кафедральном соборе, приветствовали своего Архипастыря – Высокопреосвященнейшего Антония, митрополита Хмельницкого и Староконстантиновского, который возглавил праздничную Божественную Литургию. Его Высокопреосвященству сослужили Высокопреосвященнейший Николай, архиепископ Белогородский, Высокопреосвященнейший Пантелеимон, архиепископ Уманский и Звенигородский, Преосвященнейший епископ Антоний (Боровик), Преосвященнейший Дионисий, епископ Шепетовский и Славутский, а также духовенства Хмельницкой епархии.
После Божественной литургии состоялся Крестный ход совмещенный с праздничным молебном по улицам города, в котором приняли участие около 1,5 тыс. паломников. Едиными устами и сердцем прославляли и молились Царице Неба и Земли про Ее духовное покровительство и ходатайство, чтобы Она и в дальнейшем покрывала всех жителей кафедрального града и области своим честным омофором от всякого зла и помогала нести им нелегкий жизненный крест.
Крестный ход засвидетельствовал, что живая вера Православная на Подолии, что православный верующий народ почитает праздник Покрова Божьей Матери, как в свое время почитали его наши предки, гетманы и казаки.
В завершение празднования Митрополит Антоний обратился ко всем присутствующим с архипастырским словом, в котором поздравил с 20-летием Хмельницкой епархии и престольным праздником кафедрального собора. Призвал всех просить Пресвятую Богородицу, чтобы Она и в дальнейшем покрывала нас своим честным Омофором и возносить Ей благодарность за духовное покровительство, ходатайство, и молитвы Ее перед Богом за весь род человеческий.
«Покров Богородицы - это наша защита, - говорит Его Высокопреосвященство. - Защита во внешней жизни, но в большей степени во внутренней. Покров Богородицы - это защита наших добродетелей. В минуты слабости и искушений, мы обращаемся к Ней, чтобы Она укрепила нас, уберегла от падения в пучину неверия. Мы обращаемся к Её заступничеству сегодня, как и сотни лет назад обращались наши предки. Мы просим у Пресвятой Богородицы Её Материнского Покрова, но не от внешних врагов, как много лет назад, а от врагов внутренних. Наших грехов, которые мешают научиться отличать праведную жизнь от неправедной, то есть не угодной Богу. Я хочу, чтобы каждый извлек урок из сегодняшнего праздника. Матерь Божья проливает за нас Свои слезы, молит Своего Божественного Сына за нас злобных, нерадивых, непокорных, горделивых. Просит, чтобы мы изменились, исправились, чтобы своими грехами не распинали Её Сына. Помогали Ему, становясь подлинными чадами Божьими. Но как это сделать? «Яко призре на смирение рабы Своея». Матерь Божья зело смирилась. Смирением мы сможем заслужить любовь Её и любовь Её Божественного Сына. И тогда за внешней, соблазнительной стороной нашей жизни мы рассмотрим настоящую, внутреннюю жизнь, в которой есть место христианской любви, торжеству мира и покоя.
Всем, кто пришел в этот день на совместную молитву, была предложена праздничная трапеза.

http://fialco.org

Неділя 15-та після П'ятидесятниці, зачаття чесного, славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна

6 жовтня, в неділю 15-у після П'ятидесятниці, зачаття чесного, славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, архієпископ Білогородський Николай Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

 

Після читання Євангелія Високопреосвященніший владика виголосив проповідь.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

***
Зачатие славного Пророка, Предтечи и Крестителя Господня Иоанна. Святой пророк Малахия предсказывал, что раньше Мессии явится Его Предтеча, который укажет на Его пришествие. Поэтому иудеи, ожидавшие Мессию, ждали и явление Его Предтечи. В городе Иудином Нагорной страны Палестины жили праведные священник Захария и жена его Елисавета, беспорочно соблюдавшие заповеди Господни. Однако супруги были несчастны: дожив до преклонных лет, они были бездетны и не переставали молиться Богу, чтобы Он даровал им дитя. Однажды, когда святой Захария был очередным священником в храме Иерусалимском, он вошел во время Богослужения в Святилище для каждения фимиамом. Войдя за завесу Святилища, он увидел Ангела Божия, стоявшего по правую сторону кадильного жертвенника. Святой Захария смутился и остановился в страхе, но Ангел сказал ему: "Не бойся, Захария, твоя молитва услышана, жена твоя, Елисавета, родит тебе сына, и наречешь ему имя Иоанн". Но праведный Захария не поверил словам Небесного вестника, и тогда Ангел сказал ему: "Я - Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан благовестить тебе это. И вот, ты будешь немым до дня рождения, потому что не поверил словам моим". Между тем народ ждал Захарию и удивлялся, что он так долго не выходит из Святилища. И когда он вышел, то должен был преподать народу благословение, но не смог произнести его, так как был поражен немотой. Когда Захария знаками объяснил, что не может говорить, то народ понял, что ему было видение. Пророчество Архангела исполнилось, и праведная Елисавета разрешилась от уз неплодия, родив миру Предтечу и Крестителя Господня Иоанна.

 

Упокой Господи душу спочилої раби Твоєї...

4 жовтня, в день пам'яті святителя Димитрія, митрополита Ростовського, з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира Божественну літургію у храмі в ім'я святої преподобномучениці великої княгині Єлисавети монастиря на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні очолив архієпископ Білогородський Николай.

Його Високопреосвященству співслужили: єпископ Антоній (Боровик), намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, а також насельники обителі у священному сані.

У цей день в 2012 році відійшла до Господа мати намісника Свято-Введенської обителі єпископа Фастівського Даміана - Ольга Василівна Давидова.Тіло було віддано землі на кладовищі Свято-Богородичної Різоположенческой обителі.

По завершенні богослужіння Преосвященні владики звершили панахиду за пріснопам'ятною рабою Божою Ольгою.

Божественна літургія у Воскресенському храмі села Дударків

26 жовтня,в день святкування на честь Іверської ікони Божої Матері, з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Воскресенському храмі села Дударків (Бориспільський район Київської області).

Його Высокопреосвященству співслужили: намістник Свято-Введеського монастиря міста Киева епископ Фастівський Дамиан, благочинний Бориспільського округу архімандрита Феогност (Юраша), настоятель храму архімандрит Нестор (Горшенін), духовенство благочиння та Київської єпархії.
Після читання Євангелія владика Николай привітав усіх присутніх зі святом, а також розповів про історію Іверської ікони.
По завершенні богослужіння Преосвященні владики здійснили молебень перед Іверської іконою Пресвятої Богородиці і очолили хресний хід навколо храму.
Потім архієпископ Никола привітав отця настоятеля та парафіян зі святом, передавши вітання і благословення від Блаженнійшого Митрополита Володимира.


Фото іеродиякона Платона (Узуна)

і Олександра Баронова

Святкування з нагоди 5-річчя перебування на Білогородській вікарній кафедрі архієпископа Білогородського Николая

21 жовтня, в неділю 20-ту після П'ятидесятниці, день пам'яті святих отців сьомого Вселенского Собору (787), архієпископ Білогородський Николай відзначив 5-річчя перебування на Білогородській вікарній кафедрі. Цього дня владика Николай очолив святкову Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Його Високопреосвященству співслужив настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, клірики і гості храму у священному сані.

Після читання Євангелія Високопреосвященніший владика виголосив проповідь.

Після завершення богослужіння був відслужений подячний молебень.

Потім до Владики-ювіляра звернувся настоятель храму «Ваше Високопреосвященство! У цей радісний і святий для наших сердець день благословіть принести Вам, дорогий Владико, наш Святитель і Отець, від імені Вашої богохранимой пастви, кліру і мирян ввіреній Вашому святительський піклуванню Білогородської кафедри, найщиріші молитовні побажання, всесильної допомоги Божої, нехай Господь зберігає Ваше Високопреосвященство в міцності сил і мірності духу, зміцнює у Вашому подвигу служіння Богу і народу Божому, надихає на нові славні звершення на славу Господа і Його Святої Церкви. Многая і благая літа Вам, Ваше Високопреосвященство!»

На завершення владика Николай сказав «Дякую всім тим хто протягом цих років був поруч і допомагав мені, тим хто сьогодні прийшов сюди, щоб розділити зі мною це свято.Нехай Боже благословення, Покров Пречистої Богородиці перебувають з усіма вами ».

Після владиці було виголошено многоліття.

***

19 жовтня 2007 р. згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський Николай (Грох) звільнений від управління єпархією та призначений на нову вікарну кафедру Київської Митрополії - Білогородську з місцем перебування у столичному Свято-Пантелеімонівському монастирі в Феофанії та правом служіння в Свято-Архангело Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владика Николай взяв участь у зустрічі чесної глави великомученика і цілителя Пантелеймона

20 жовтня, владика Николай взяв участь у зустрічі чесної глави великомученика і цілителя Пантелеймона, яка прибула в Україну на прохання Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира.

Святиню доправила до Києва делегація з Свято-Пантелеймонівського афонського монастиря, яку з благословення священноігумена обителі очолив духівник монастиря ієромонах Макарій.

В аэропорту «Бориспіль» мощі великомученика зустрів cекретарь Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, а також представники влади.

Потім мощі були перевезені для поклоніння в Києво-Печерську Лавру, де Предстоятелем УПЦ було звершено молебень.Його Блаженству співслужили: намісник Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, Керуючий справами УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній, архієпископ Білогородський Миколай, єпископи Макарівський Іларій, Васильківський Пантелеімон, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Фастівський Даміан, настоятель подвір'я Афоні Свято-Пантелеймонівського монастиря в Україні- ієромонах Алексій (Корсак), настоятель храму в ім'я святителя Михаїла, першого митрополита Київського протоієрей Роман Барановський, духовенство монастиря та Київської єпархії, молилися численні віруючі.

Після молебню Блаженніший Митрополит Володимир зачитав грамоту про відкриття в Києві подвір'я Свято-Пантелеймонівському афонського монастиря.

Потім мощі хресним ходом прибули на подвір'я Пантелеймонівського афонського монастиря в храм святителя Михаїла, першого митрополита Київського.

Фото на fotolitopys.in.ua

День пам'яті апостола Фоми - небесного покровителя села Томашівка

19 жовтня, в день пам'яті святого апостола Фоми, з благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира, Божественну літургію в монастирі на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні (с. Томашівка Фастівського р-ну Київської обл.) очолив архієпископ Білогородський Миколай.

Його Високопреосвященству співслужили єпископ Макарівський Іларій, намісник монастиря єпископ Фастівський Даміан, гості та духовенство обителі у священному сані.

У цей день жителі села Томашівки відзначали день села, покровителем якого вважається святий апостол Фома.

По завершенні богослужіння владика Миколай звершив читання канону Божої Матері.

Фото архідиякона Платона (Узуна)

Олександра Баронова

Намісник Свято-Введеської обителі єпископ Фастівський Даміан відзначив день сого тезоіменитства

18 жовтня 2012, в день пам'яті преподобного Даміана пресвітера і цілителя Печерського, намісник Свято-Введеської обителі єпископ Фастівський Даміан відзначив день свого тезоіменитства.

Божественну літургію в цей день з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира у Свято-Введенському храмі обителі очолив архієпископ Білогородський Николай, якому співслужили: архієпископ Городницький Олександр, єпископи Макарівський Іларій, Шепетівський і Славутський Діонісій, Фастівський Даміан, а також насельники тагості обителі у священному сані.

Після Євангельського читання владика Іларій звернувся до присутніх зі словом проповіді, розповівши про життєвий подвиг преподобного Даміана Печерського.

По завершенні богослужіння владика Николай звершив читання канону Божої Матері.

Потім архієпископ Никола привітав владику намісника з Днем Ангела: "У нинішній день ми зібралися тут з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, що б привітати з Днем Ангела, вперше в сані єпископа, дорогого співбрата нашого, вашого владику і намісника ПреосвященногоДаміана, єпископа Фастівського. Його трудами прикрашається ця свята обитель і багато інших обителів і храми нашої Церкви. І сьогодні я, від імені Його Блаженства Митрополита Володимира, від співбратів архієреїв, від священнослужителів і всіх тут присутніх, хочу привітати Вас з Днем тезоіменитства. БажаюВам міцності сил духовних і тілесних, що б ще багато і багато років Ви служили Матері Церкви ".

У свою чергу владика Даміан подякував Преосвященним владик за теплі слова привітання, побажавши всім довгих і благословенних років життя.

Після владиці наміснику було виголошено многоліття.

Фото архідиякона Платона (Узуна)

Олександра Баронова

Свято Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня, в день свята Покрова Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

Після читання Євангелія Високопресвященніший владика виголосив проповідь.

Напередодні ввечері, владика звершив всеношну.

Цікаво знати: Історія цього свята бере свій початок з візантійської історії. Підставою для свята, а також для іконографії його зображення, послужив переказ із Житія Андрія Юродивого про видіння у Церкві у Влахернах, в Константинополі, у якому він бачив Богородицю в оточенні ангелів і святих. Пречиста тримала над людьми свій омофор, захищаючи від нападу арабів, що в той час вторглись у місто. Є версії про те, що Андрій Юродивий був скіфсько-словянського походження. Як невільник, він потрапив у Царгород, де прийняв християнську віру. Перейнявшись словами св. Апостола Павла «Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні» (Кор.1, 4-10), він став нерозумним-юродивим. Ці події за різними версіями датуються по-різному. Найімовірніше, вони відбувались за правління імператора Льва ІV (886-911 рр.).

Неділя 20-та після П'ятидесятниці

Пророк Осия

30 жовтня, в неділю 20-ту після П'ятидесятниці,день пам'яті пророка Осії, архієпископ Білогородський Николай звершивБожественну літургіюу Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

Після читання Євангелія Високопреосвященніший владика виголосив проповідь.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

Цікаво знати:Святий пророк Осія походив з коліна Іссахарового.Він жив у IX ст.до Різдва Христового у царстві Ізраїльському і був сучасником святих пророків Ісаї, Міхея і Амоса.У той час багато його одноплемінників, забувши Істинного Бога, поклонялися ідолам, святий пророк Осія своїми мудрими настановами знову звертав їх до стародавнього благочестя.Викриваючи беззаконня жителів Ізраїлю, пророк сповіщав їм великі лиха від іноплемінників і переселення в полон асирійський.Майже за тисячу років до пришестя Спасителя святий пророк, з натхнення Святого Духа, передбачив, що припиниться старозавітне жертвоприношення і не буде Ааронового священства (Ос. 3, 5) і що по всій землі пошириться істинне богопізнання (Ос. 2, 20).Казав Осія і про Христа, що Він повернеться з Єгипту (Ос.11, 1; порівняй Мт. 2, 15), триденно воскресне (Ос. 6; порівняй 1 Кор. 15, 4) і переможе смерть (Ос. 13, 14; порівняй 1 Кор. 15, 54-55).Пророцтва святого Осії включені в число книг Священного Писання.Пророче служіння святого Осії тривало більше 60 років.У глибокій старості помер Богонатхненний пророк, все своє життя присвятивши виконанню волі Божої.

Неділя 19-та після П'ятидесятниці

23 жовтня,  в неділю 19-ту після П'ятидесятниці, день пам'яті святих отців VII Вселенского Собору (787) таВсіх святих землі Волинської, з благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира, архієпископ Білогородський Николай відвідав Волинську епархію, де разом з іншими архієреями УПЦ співслужив за Божественною літургією правлячому архієреєві Волинської епархії.

Цікаво знати:Сьомий Вселенський Собор відбувся в 787 році в місті Нікеї за імператриці Ірини (вдови імператора Лева Хозара), і в ньому брали участь 367 отців. Собор було скликано проти іконоборчої єресі, яка виникла за 60 років до Собору, за грецького імператора Лева Ісавра, який, бажаючи навернути магометан у християнство, вважав за необхідне знищити вшанування ікон. Ця єресь тривала за його сина Костянтина Копроніма й онука Лева Хозара. Собор осудив і відкинув іконоборчу єресь і визначив – ставити і покладати у св. храмах, разом із зображенням Чесного і Животворчого Хреста Господнього, і святі ікони, шанувати і віддавати їм поклоніння, підносячись розумом і серцем до Господа Бога, Божої Матері і святих, на них зображених. Після VII Вселенського Собору гоніння на святі ікони знову були відновлені наступними трьома імператорами: Левом Вірменином, Михайлом Бальбою та Феофілом і майже 25 років хвилювали Церкву. Шанування св. ікон було остаточно відновлено і затверджено на Помісному Константинопольському Соборі в 842 році, за імператриці Феодори.На цьому Соборі, з вдячності Господу Богу, який дарував Церкві перемогу над іконоборцями та всіма єретиками, встановлено свято Торжества Православ'я, яке належить святкувати в першу неділю Великого посту і яке відзначається й дотепер у всій Вселенській Православній Церкві.

Літургія в день пам’яті святого апостола Фоми

19 жовтня, у день пам’яті святого апостола Фоми, з благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в монастирі на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні (с. Томашівка Фастівського р-ну Київської обл.). Його Високопреосвященству співслужили намісник монастиря архімандрит Даміан, гості та духовенство обителі.

Цього дня жителі  Томашівки відзначали день села, покровителем якого вважаеться святий апостол Фома.

Цікаво знати: Апостол Фома входить до числа святих апостолів - 12 учнів Спасителя. Він був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовіст Іісуса Христа, апостол Фома усе покинув і послідував за Ним. За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Іісуса Христа: «Аще не вижу на руку Его язвы гвоздинныя, и вложу перста моего в язвы гвоздинныя, и вложу руку мою в ребра Его, не иму веры». На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» - вигукнув святий апостол...

«Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, - говорить святитель Іоанн Златоуст, - став по благодаті Божій мужнішим і невтомнішим за інших, настільки що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким». За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Збереглося оповідання про те, як святий Фома пішов на справу благовіствування до Індії. Тамтешній цар побажав збудувати собі палац. За велінням Господа, святий апостол назвався архітектором і пішов до царя. Цар показав місце, де б він хотів мати свої палати, та дав будівникові багато золота. Святий Фома роздавав потребуючим золото, одержане на будування, і почав ревно проповідувати віру Христову, багатьох хрестив. І справді, все більше розповсюджувалося слово Боже, але були і незадоволені. Вони і донесли царю, що той, хто назвався архітектором, і не починав будувати розкішний палац, а проповідує нового Бога, творить дива і роздає царське золото жебракам. Розгнівався цар і велів кинути святого Фому в темницю. Тим часом улюблений брат царя сильно занедужав. Під час хвороби вознеслася душа недужого в небесні обителі і, волею Господа, у видінні йому були показані оселі, приготовані для святих, і запропоновано було вибрати одну із них. Коли ж він вибрав найкращу, то ангел Божий сказав йому: «Це житло ти не можеш зайняти, тому що Фома спорудив його на золото брата твого, і воно належить твоєму брату - царю». Опам'ятавшись, хворий розповів про видіння. Зрозумів тоді цар значення цього видіння, поспішив звільнити святого Фому і просвітився від апостола світлом християнського вчення. Проповіддю своєю, знаменнями і чудесами апостол приводив багатьох до Христа до самої мученицької своєї кончини від рук язичників. Він був проколений списами. Один християнин таємно узяв чесні останки святого Фоми і відніс їх в Месопотамію в місто Едессу. Тут була побудована в ім'я його прекрасна церква, і віруючі з найвіддаленіших країн стікалися туди і одержували зцілення.

 

Літургія в день пам’яті преподобного Даміана Печерського

18 жовтня, у день пам’яті преподобного Даміана Печерського, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, архієпископ Білогородський Николай відвідав Свято-Введенський чоловічий монастирь столиці. Божественну літургію в обителі цього дня очолив секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр. Йому співслужили архієпископи Білогородський Николай, єпископи Макарівський Іларій, Городницький Олександр, намісник монастиря архімандрит Даміан, духовенство та гості обителі.

По завершенні богослужіння було звершено читання канону перед чудотворною іконою «Призри на смирення» та відправлено подячний молебень.

Після чого владика Олександр привітав архімандрита Даміана з днем його небесного покровителя та передав привітання від Блаженнішого митрополита Володимира.

Цікаво знати: Намісник Свято-Введенського чоловічого монастиря  архімандрит Даміан пийняв постриг 27 жовтня 1988 року з нареченням імені Даміан в честь Даміана Печерского, 30 жовтня того ж року рукоположений в сан диакона, а  13 листопада  в сан іеромонаха. Проходив різні послушання в Києво - Печерській Лаврі.

В 1992 році призначений настоятелем Свято-Введенского  храму на Печерску.

Неділя 18-та після П'ятидесятниці

16 жовтнareopagitя, в неділю 18-у після П'ятидесятниці, день пам'яті священномученика Діонісія Ареопагіта, єпископа Афінського, архієпископ Білогородський Николай Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило храмове духовенство.

Після читання Євангелія Високопреосвященніший владика виголосив проповідь.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

Цікаво знати:Священномученики Діонісій Ареопагіт, єпископ Афінський, пресвітер Рустик та диякон Елевтерій вбиті в Галлійскій Лютеції (давня назва Парижу) у 96 році під час гонінь за імператора Доміціана. Святий Діонісій жив у місті Афіни. Там же виховувався і отримав класичну еллінську освіту. Потім вирушив до Єгипту, де у місті Іліополь вивчав астрономію. Був свідком сонячного затемнення в момент розп’яття на Хресті Господа Ісуса Христа. В Афінах, куди він повернувся з Єгипту, його обрали членом ареопагу – верховного афінського суду.

Коли святий апостол Павло проповідував в афінському Ареопазі, Діонісій прийняв це спасительне благовістя і став християнином. Протягом трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла у проповідуванні Слова Божого. Згодом апостол Павло рукоположив його на єпископа міста Афіни.

Після кончини апостола Павла, бажаючи продовжити його справу, святитель Діонісій відбув із проповіддю до західних країн в супроводі пресвітера Рустика і диякона Елевтерія. Багатьох він навернув до Христа в Римі, а потім у Німеччині, Іспанії. У Галлії під час переслідування християн язичницькою владою всі три сповідники були схоплені і вкинуті до ями. Вночі святий Діонісій звершив Божественну літургію у співслужінні Божих Ангелів. На ранок мученики були обезголовлені.

Велике значення для Церкви мають твори святого Діонісія Ареопагіта. До нашого часу з них збереглися: “Про Небесну ієрархію”, “Про церковну ієрархію”, “Про Імена Божі”, “Про містичне богослів’я”, а також десять послань до різних осіб.

Твори святого Діонісія Ареопагіта мають виняткове значення у богослів’ї. Майже протягом чотирьох століть, до початку VI століття, твори святого зберігалися лише в таємному переказі переважно богословами Александрійської Церкви. Вони були відомі Клименту Александрійському, Оригену, Діонісію Великому, Григорію Богослову.


db_11_3sПреподобний Діонісiй, затворник Печерський, в Дальнiх печерах

Ієромонах Києво-Печерського монастиря, який жив у XV ст. Виконував обов`язки наглядача за печерами. Відбуваючи послух осягнув високий ступінь святості і одного разу, за переказом, з ним сталася чудесна подія. Якось під час Великодніх свят він кадив святі мощі у печерах і коли промовив: «Христос Воскрес!» - у відповідь від спочилих почув: «Воістину воскрес!» Ця подія так вплинула на нього, що останній період свого життя він провів у самітництві.

Мощі Діонісія покояться у Дальніх – Феодосієвих печерах.

Свято Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня, в день свята Покрова Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму. Після читання Євангелія Високопресвященніший владика виголосив проповідь.

Напередодні ввечері, владика звершив всеношну.

Цікаво знати: Історія цього свята бере свій початок з візантійської історії. Підставою для свята, а також для іконографії його зображення, послужив переказ із Житія Андрія Юродивого про видіння у Церкві у Влахернах, в Константинополі, у якому він бачив Богородицю в оточенні ангелів і святих. Пречиста тримала над людьми свій омофор, захищаючи від нападу арабів, що в той час вторглись у місто. Є версії про те, що Андрій Юродивий був скіфсько-словянського походження. Як невільник, він потрапив у Царгород, де прийняв християнську віру. Перейнявшись словами св. Апостола Павла «Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні» (Кор.1, 4-10), він став нерозумним-юродивим. Ці події за різними версіями датуються по-різному. Найімовірніше, вони відбувались за правління імператора Льва ІV (886-911 рр.).

 

.

Неділя 16-та після П'ятидесятниці

1-2 жовтня, в неділю 16-ту після П'ятидесятниці, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, архієпископ Білогородський Николай відвідав Хмельницьку єпархію, де прийняв участь в урочистостях з нагоди 65-річчя від Дня народження Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія.

1 жовтня, напередодні свята владика Николай разом архієреями, які прибули на святкування, а також духовенством Хмельницької епархії спіслужив митрополиту Атонію за всеношною.

Наступного дня митрополиту Антонію за Божественною літургією в Свято-Покровському кафедральному соборі м. Хмельницька співслужили: митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон, архієпископи Тульчинський і Брацлавський Іонафан, Білогородський Николай, Сарненський і Поліський Антоній, Уманський і Звенигородський Пантелеімон, єпископи Олександрійський і Світловодський Антоній, Шепетівський і Славутський Діонісій, а також духовенство Хмельницької єпархії.