СВЯТО УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив святкову Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Свято Успіння, ймовірно, виникло в Єрусалимі. Проте Етерія - відома паломниця святими місцями кінця IV століття - у своєму щоденнику ще не згадує про це свято. Можна припустити, що свято Успіння було встановлене після подорожі Етерії, проте не пізніше V століття, оскільки у VI воно стало відоме всюди; святий Григорій Турський є першим свідком святкування Успіння на Заході, яке спочатку відзначалося тут у січні. За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння - 15 серпня (28 серпня за новим стилем). До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п'ятому столітті, проте як загальноцерковний він був встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

По закінченні Божественної літургії звершили молебень перед початком нового навчального року та благословили діток на навчання.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Неділя 9-та після Пятидесятниці

21 серпня, в неділю 9-ту після Пятидесятниці, Божественну літургію у нашому храмі очолив настоятель протоієрей Вячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча, ієрея Андрія Овдієнка та протодиякона Вадима Бурдейного.

За короткий час Господь здійснив перед своїми учнями три чуда: наситив п'ять тисяч чоловік п'ятьма хлібами, ходив по воді, як по суші, за його словом апостол Петро зробив те саме. Господь звершив це для того, щоб навчити учнів своїх, а через них і нас вірувати в Нього як в Сина Божого. Господь знає, що віра в Нього найголовніша і найважливіша на землі. Апостолам потрібна була віра, щоб навчити вірувати в Бога всіх людей. Людям необхідна віра тому, що, тільки маючи віру в Бога, можна спастися.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

День пам'яті засновниці Київської Введенської обителі преподобної матері Димитри

21 серпня, в день 1-го і 2-го перенесення в обитель мощей преподобної матері Димитри, святкову Божественну літургію c благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія звершили архієпископ Білогородський Николай, епископ Бородянський Варсонофій, епископ Васильківський Миколай та намісник монастиря єпископ Фастівський Даміан у співслужінні братії обителі, а також духовенства Київської єпархії.

Преподобна Димитра мирно почила 9/22 березня 1878 в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті Сорока Севастійських мучеників, воїнів Христових. За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федоровской церкви. 8/21 серпня 1878 тіло матінки Димитри було перевезено з Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно з її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці. 16 вересня (за новим стилем) 1960, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі. 8/21 серпня 1996 року, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матінки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.

По завершенні Літургії перед мощами преподобної Димитри, був відслужений молебень з акафістом і звершений хресний хід навколо обителі.

Більше фото >>>

СВЯТО ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, святкову всеношну у нашому храмі очолив архієпископ Білогородський Николай.

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Наступного дня, 19 серпня, владика звершив святкову Божественну літургію. Владиці співслужили: настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь, розповівши зокрема про суть сьогоднішнього свята.

По завершенні богослужіння владика освятив виноград та інші плоди нового урожаю.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Неділя 8-ма після Пятидесятниці, Винесення чесних древ Животворящого Креста Господнього

14 серпня, в неділю 8-му після Пятидесятниці, Винесення чесних древ Животворящого Креста Господнього, деньпам’яті старозавітних мучеників Маккавеїв, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили настоятель протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь.

По завершенні богослужіння владика звершив чин малого освячення води та по традиції освятив мед нового збору.

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Унаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна затвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги й вулиці для освячення місць і у відразу хвороб.

Напередодні (31 липня), його виносили з царської скарбниці, та покладали на святій трапезі Великої церкви (на честь Святої Софії - Премудрості Божої).

Із цього дня й до Успіння Пресвятої Богородиці, служили літії по всьому місту, а потім Чесне Древо віддавалося для поклоніння народові. Це і є Винесення Чесного Хреста".

У Руські Церкві це свято по'єдналося із спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. В "Оповіді дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році по велінню Патріарха Московського і всього Русі Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: "А на винесення в день Чесного Креста буває хід освячення заради водного і просвічення заради людского, по всім містам і селам".

Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографіях ХVI століття: "Крестіся князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1 день". За прийнятим нині Роською Церквою чином мале освячення води звершується до або після літургії. Разом з освяченням води звершується освячення меду. З цього дня благословляється вживати мед нового збору.

БІЛЬЩЕ ФОТО>>>

Владика Николай привітала епископа Даміана з днем ​​архієрейської хіротонії

30 серпня, в неділю 13-ту після П'ятидесятниці, день святкування Свенській-Печерськоій іконі Божої Матері, день третьої річниці архієрейської хіротонії Преосвященнішого Даміана, єпископа Фастівського, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архієпископ Білогородський Николай очолив у Свято-Введенському храмі монастиря Божественну літургію.

30 серпня 2012 року, в день святкування Свенській-Печерській іконі Божої Матері, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) у співслужінні собору архієреїв висв-ятив на єпископа Фастівського, вікарія Київської Митрополії, намісника Свято-Введенського монастиря архімандрита Даміана (Давидова) (згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 25 серпня 2012 року, журнал № 86).

Високопреосвященному владиці співслужили єпископи: Угольський Антоній, Бородянський Варсонофій, Фастівський Даміан, скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучерук), благочинний обителі архімандрит Єразм (Правик) і насельники монастиря у священному сані.

Після Євангельського читання архієпископ Николай звернувся до віруючих з архіпастирським словом.

Після Літургії владика Николай привітала епископа Даміана з днем ​​архієрейської хіротонії: «Ваше Преосвященство, дорогий владико Даміане, Ваші Преосвященства, в нинішній день Господь сподобив нас разом у цій святій обителі, в уділі Пресвятої Діви Марії, звершити безкровну Євхаристійну жертву. Цей недільний день, як мовиться - мала Пасха, є для Вас днем ​​Вашої особистої П'ятидесятниці, яка звершилася над Вами 3 роки тому. І ми бачимо труди Ваші і старання, Ви, як мудрий господар, про якого ми чули сьогодні в Євангельському читанні, створили виноградник і обнесли його оплотом, але оплотом не дерев'яним чи кам'яним, а оплотом молитви, віри, надії на Боже милосердя і спасіння, щоб Царство Небесне успадкували всі ті, хто з вірою приходить сюди, в цей дім Божий, щоб прославляти Бога. Передаю Вам молитовні побажання від Предстоятеля нашої Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія: Божої допомоги у трудах на благо Святої Православної Церкви, примножувати словесне стадо Христове, а воно нехай буде Вам слухняним і допомагає у Вашому архіпастирському хрестоносінні, щоб, зібравши гідний врожай тут, на землі, в цьому винограднику, Ви досягли благих покоїв у Царстві Отця Небесного. Від співбратів архіпастирів, братії, сестер святої обителі цієї та всіх присутніх, щиро бажаю Вам Божої допомоги на ниві архіпастирського служіння, нехай береже Вас Господь у мирі, здоров'ї та спасінні для блага Церкви і вітчизни нашої на довгі та благословенні літа!»

ФОТО >>>

Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив святкову Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

Після Літургії за уставом був звершений чин славлення, владика вклонився плащаниці Божої Матері.

***

Свято Успіння, ймовірно, виникло в Єрусалимі. Проте Етерія - відома паломниця святими місцями кінця IV століття - у своєму щоденнику ще не згадує про це свято. Можна припустити, що свято Успіння було встановлене після подорожі Етерії, проте не пізніше V століття, оскільки у VI воно стало відоме всюди; святий Григорій Турський є першим свідком святкування Успіння на Заході, яке спочатку відзначалося тут у січні. За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння - 15 серпня (28 серпня за новим стилем). До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п'ятому столітті, проте як загальноцерковний він був встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.

У день пам'яті перенесення мощей прп. Феодосія, ігумена Печерського, архієпископ Білогородський Николай молився в Успенському соборі Лаври

27 серпня, в день пам'яті перенесення мощей прп. Феодосія, ігумена Печерського, архієпископ Білогородський Николай в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври співслужив за Божественною літургією Високопреосвященнішому Павлу, митрополиту Вишгородському і Чорнобильському.

Його Високопреосвященству також співслужили архієпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней, єпископ Боярський Феодосій, єпископ Ірпінський Климент, єпископ Бородянський Варсонофій, єпископ Фастівський Даміан, єпископ Золотоніський Іоанн і братія обителі.

Після Євангельського читання владика Павел звернувся до парафіян з архіпастирським словом.

Після закінчення Літургії було звершено молебень перед іконою преподобного Феодосія, ігумена Печерського.

ФОТО>>>

День пам'яті засновниці Введенської обителі преподобної матінки Димитри

21 серпня, в день 1-го і 2-го перенесення в обитель мощей преподобної матері Димитри, святкову Божественну літургію c благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія звершили архієпископ Білогородський Николай, архієпископ Городницький Олександр, єпископ Угольський Антоній, єпископ Ірпінській Климент, намісник монастиря єпископ Фастівський Даміан у співслужінні братії обителі, а також духовенства Київської єпархії.

Після Євангельського читання владика Климент звернувся до віруючих з архіпастирським словом.

По завершенні Літургії перед мощами преподобної Димитри, був відслужений молебень з акафістом і звершений хресний хід навколо обителі.

***

Преподобна Димитра мирно почила 9/22 березня 1878 в Санкт-Петербурзі, в день пам'яті Сорока Севастійських мучеників, воїнів Христових. За розпорядженням митрополита Ісидора вона була тимчасово похована в Олександро-Невській Лаврі, в «наметі» при Федоровской церкви. 8/21 серпня 1878 тіло матінки Димитри було перевезено з Санкт-Петербурга до Києва і поховано, згідно з її передсмертного побажанню, в Введенській громаді, в нижньому храмі-усипальниці. 16 вересня (за новим стилем) 1960, після закриття Введенського монастиря, мощі матінки Димитри були перенесені з храму і перепоховані на Звіринецькому кладовищі. 8/21 серпня 1996 року, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, і дозволу влади міста відбулося набуття мощей матінки Димитри та їх повернення з Звіринецького кладовища в обитель.

Більше фото >>>

Архієпископ Білогородський Николай відвідав Спасо-Преображенський собор м. Києва

19 серпня, у день свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай відвідав Спасо-Преображенський собор м. Києва де за Божественною літургією співслужив митрополиту Переяслав-Хмельницькому і Вишневському Олександру.

Преосвященному владиці також співслужили архієпископи Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, Макарівський Іларій, Яготинський Серафим, Дніпродзержинський і Царичанський Володимир, єпископи Діонісій та Бородянський Варсонофій.

Після Божественної Літургії владики звершили хресний хід та освячення плодів нового врожаю.

Фото>>>

Богослужіння свята Преображення Господнього

18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, святкове всенічне бдіння в нашому храмі очолив очолив архієпископ Білогородський Николай.

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., Про що свідчать повчання і слова Єфрема Сиріна та Іоанна Златоуста. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Олена побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII в. Салах-ад-Діном.

У сам день свята, яке починаючи з VI ст. урочисто відзначається у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення», Божественну літургію у храмі очолив настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча.

За богослужінням молилися молилося чимало прихожан, співав хор нашого храму

Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космо Маюмський (VIII ст.).

Після богослужіння отець настоятель звершив освячення плодів і привітав віруючих зі святом Преображення Господнього.

***

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

 

 

 

День пам'яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона ФЕОФАНІЯ

9 серпня, в Неділю 10-у після П'ятидесятниці і в день пам'яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона, архієпископи Білогородський Николай співслужив митрополиту Білоцерківському і Богуславському Августину, який з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія очолив святкову Божественну Літургію у Свято-Пантелеймонівському монастирі в Феофанії.

Його Високопреосвященству також співслужили: архієпископи Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, Житомирський Никодим, Яготинський Серафим, єпископи Бородянський Варсонофій, Фастівський Даміан, Вознесенський і Первомайський Алексій, Олександрійський і Світловодський Боголеп.

Після богослужіння владика Августин привітав ігуменю, сестер і прихожан обителі з наступаючим престольним святом.

Фото>>>

Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив святкову Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

Після Літургії за уставом був звершений чин славлення, владика вклонився плащаниці Божої Матері.

***

Свято Успіння, ймовірно, виникло в Єрусалимі. Проте Етерія - відома паломниця святими місцями кінця IV століття - у своєму щоденнику ще не згадує про це свято. Можна припустити, що свято Успіння було встановлене після подорожі Етерії, проте не пізніше V століття, оскільки у VI воно стало відоме всюди; святий Григорій Турський є першим свідком святкування Успіння на Заході, яке спочатку відзначалося тут у січні. За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння - 15 серпня (28 серпня за новим стилем). До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п'ятому столітті, проте як загальноцерковний він був встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.

Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня, 19 серпня, владика звершив святкову Божественну літургію. Владиці співслужили: настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь, розповівши зокрема про суть сьогоднішнього свята.

По завершенні богослужіння владика освятив виноград та інші плоди нового урожаю.

***

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Архієпископ Білогородський Николай прийняв участь Божественній літургії з чином інтронізації Предстоятеля УПЦ

17 серпня, в неділю 10-ю після П'ятидесятниці, архієпископ Білогородський Николай прийняв участь Божественній літургії з чином інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія яка була звершена на площі перед Свято-Успенським собором Києво-Печерської лаври.

В урочистостях з нагоди інтронізації новообраного Предстоятеля Української Православної Церкви також взяли участь офіційні делегації всіх Помісних Православних Церков, а також сонм ієрархів УПЦ.

Після співу Трисвятого митрополити Одеський і Ізмаїльський Агафангел, Сімферопольський і Кримський Лазар тричі урочисто звели Владику Онуфрія на Митрополичий трон на горньому місці.

Після закінчення богослужіння митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел від імені єпископату, духовенства та вірних Української Православної Церкви привітав Блаженнішого Митрополита Онуфрія з обранням на кафедру Київських митрополитів та вручив жезл його попередника - Блаженнішого Митрополита Володимира.

Після цього були зачитані привітання від представників влади та Предстоятелів Помісних Православних Церков.

Владика Николай також привітав Його Блаженство з інтронізацією.

Більше фото>>>

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпняВинесення чесних древ Животворящеого Хреста Господнього, деньпам’яті старозавітних мучеників Маккавеїв, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>

По завершенні богослужіння владика звершив чин малого освячення води та по традиції освятив мед нового збору

***

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Унаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна затвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги й вулиці для освячення місць і у відразу хвороб. Напередодні (31 липня), його виносили з царської скарбниці, та покладали на святій трапезі Великої церкви (на честь Святої Софії - Премудрості Божої). Із цього дня й до Успіння Пресвятої Богородиці, служили літії по всьому місту, а потім Чесне Древо віддавалося для поклоніння народові. Це і є Винесення Чесного Хреста".

У Руські Церкві це свято по'єдналося із спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. В "Оповіді дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році по велінню Патріарха Московського і всього Русі Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: "А на винесення в день Чесного Креста буває хід освячення заради водного і просвічення заради людского, по всім містам і селам".

Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографіях ХVI століття: "Крестіся князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1 день".

За прийнятим нині Роською Церквою чином мале освячення води 1 серпня звершується до або після літургії. Разом з освяченням води звершується освячення меду. З цього дня благословляється вживати мед нового збору.

Архієпископ Білогрородський Николай прийняв участь в роботі архієрейського собору УПЦ, який обрав Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України

13 серпня архієпископ Білогрородський Николай прийняв участь в роботі архієрейського собору УПЦ.

Перед початком роботи Архієрейського собору, на якому було обрано Предстоятеля УПЦ, в Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври було звершено молебний спів.

Молебень очолив Місцеблюститель Київської Митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій у співслужінні ієрархів Української Православної Церкви.

По завершенні богослужіння учасники Собору перейшли в Трапезну палату Лаври, в якій приступили до процедури обрання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України.

Рішенням Архієрейського Собору Предстоятелем Української Православної Церкви обрано Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія.

Голосування проходило в 2 тури.

Інтронізація новообраного Предстоятеля Української Православної Церкви відбудеться 17 серпня 2014 року в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі.

Більше фото>>>

О великий Христовий угоднику і преславний цілителю ...

9 серпня, день пам'яті великомученика і цілителя Пантелеімона, владика Николай привітав сестет Свято-Пантелеймонівського монастиря Феофанії з престольним святом.

Святкову Божественну літургію у Свято-Пантелеімонівському соборі обителі звершив
Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій.

Владиці Місцеюлюстителю  співслужили:
керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископи – Білогородський Николай, Яготинський Серафим, єпископ Боярський Феодосій, голова адміністративного апарату Київської Митрополії протоієрей Володимир Коцаба,  духовенство монастиря та м. Києва.
За богослужінням молилися: настоятелька ігуменя Єлисавета (Андрєєва) з сестрами обителі; викладачі та вихованці недільної школи; благодійники монастиря.

Богослужіння завершилося хресним ходом навколо храму і славленням перед мощами святого великомученика і цілителя Пантелеімона.

Напередодні ввечері, 8 серпня,
архієпископи – Білогородський Николай, Яготинський Серафим у співслужінні духовенства собору звершили всеношне бдіння з акафістом великомученику Пантелеймону.

Більше фото>>>

В день 21-ї річниці віднайдення відображення ікони Божої Матері "Призри на смирення" архієпископ Білогородський Николай молився в Свято-Введенській обителі

1 серпня Київська Свято-Введенська обитель молитовно відзначила 21-ту річницю відображення на склі ікони Божої Матері «Призри на смирення».

У серпні 1993 року лик Богородиці з Немовлям чудесним чином відбився на склі, що прикривало ікону, але не торкалось її. Київські вчені, провівши всебічне дослідження, дійшли висновку, що зображення на склі є нерукотворним, і в той же час не змогли дати наукового пояснення чуду.

Указом Синоду Української Православної церкви 9/22 листопада 1995 ікона Божої Матері "Призри на смирення" визнана чудотворною.

В цей день архієпископ Білогородський Николай співслужив за Божественною Літургією на честь свята митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павелу.

Його Високопреосвященству також співслужили, архієпископ Городницький Олександр, єпископ Макарівський Іларій, єпископ Антоній (Боровик), намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, наместник Різдва Богородиці Десятинного монастиря м.Києва архімандрит Гедеон (Харон), скитоначальник обителі архімандрит Вассіан (Кучеров), благочинний обителі архімандрит Еразм (Правик), насельники та численне духовенство.

За богослужінням співав архієрейський хор обителі під керівництвом регента Любові Онищенко.

Після Євангельського читання владика Павло звернувся до віруючих з архіпастирським словом.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>

Божественна Літургія завершилась читання канону Пресвятої Богородиці, після якого владика Павло привітавши намісника, духовенство, братію і мирян зі святом.

vvedenskiy.com.ua


Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай співслужив Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру заБожественною літургією на Соборній площі Києво-Печерської Лаври.

Блаженнішому Владиці також співслужили: керуючий справами УПЦ, перший вікарій Київської Митрополії митрополит Бориспільський Антоній, намісник монастиря митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи - Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, єпископи - Горлівський і Слов’янський Митрофан, Макарівський Іларій, Шепетівський і Славутський Діонісій, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Васильківський Миколай, насельники монастиря у священному сані.

Після закінчення богослужіння владика Николай привітав Блаженнішого митрополита Володимира зі святом Успіння Пресвятої Богородиці.

Після відправи духовенство та вірні пройшли хресним ходом до площі біля Дальних Печер, де був відслужений подячний молебень до Пресвятої Богородиці.


***
Успіння Пресвятої Богородиці – є одним з дванадцяти найбільших свят Православної Церкви. За переданням за три дні до смерті Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід Її до вічності. А вже в цей день апостоли залишили місця своєї проповіді та дивним чином були зібрані в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння Її пречистого тіла. Перебуваючи навколо Її ложа, вони побачили яскраве світло, в якому явився Сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. У цей момент чиста душа Діви Марії відійшла до Господа. Тіло Богородиці апостоли перенесли в Гефсиманію, де була гробниця Її батьків. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та ангели.

orthodox.org.ua

 

У день 22-ї річниці Незалежності України у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі відправлено подячний молебень

24 серпня, у день 22-ї річниці Незалежності України, архієпископ Білогородський Николай співслуживБлаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру за відправою подячного молебену в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

Підносячи подячні молитви до Бога, Владика Володимир попросив у Всевишнього благословення та благополуччя для Української держави та  її  народу.

Разом із Первосвятителем молилися: керуючий справами УПЦ, перший вікарій Київської Митрополії митрополит Бориспільський Антоній, намісник Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи: Білогородський Миколай, Білоцерківський і Богуславський Августин, єпископи: Броварський Феодосій, Обухівський Іона, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Васильківський Миколай, благочинні  м. Києва, вірні.

Після молебню  Архіпастир поздоровив усіх присутніх з Днем Незалежності,  побажавши Божого благословення й заступництва Божої Матері, а також закликав берегти Православну віру.

«Будемо дякувати Богові за Православну віру нашої держави, оберігати та зміцнювати її нашими вчинками та нашим життям», - сказав Предстоятель УПЦ.

Фоторепортаж >>>

Владика Николай молився в монастирі преподобної Анастасії Київської

21 серпня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, в храмі на честь мучениці Татіани монастиря преподобної Анастасії Київської (с. Ковалівка Київської обл.), встановлено накупольний хрест. Богослужіння та чин освячення хреста очолив митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел.

Його Високопреосвященству співслужили: архієпископи - Білогородський Николай,Білоцерковський і Богуславський Августин, Житомирський і Новоград-Волинський Никодим; єпископи - Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, Шепетівський і Славутський Діонісій, Макарівський Іларій, Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Васильківський Миколай.

Після закінчення богослужіння митрополит Павел поздоровив фундатора та мецената монастиря Тетяну Засуху з 10-ю річницею присвоєння звання Героя України, а також передав благословення Предстоятеля Української Православної Церкви.

Фоторепортаж>>>

http://mitropolia.kiev.ua

Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня, 19 серпня, владика звершив святкову Божественну літургію. Владиці співслужили: настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь, розповівши зокрема про суть сьогоднішнього свята.

По завершенні богослужіння владика освятив виноград та інші плоди нового урожаю.

***

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Архієпископ Білогородський Миколай здійснив освячення каплиці на честь ікони Божої Матері ” Всіх скорботних Радість” в с. Бобриця

10 серпня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, Високопреосвященнійший Николай, архієпископ Білогородський, вікарій Київської митрополії здійснив освячення каплиці на честь ікони Божої Матері " Всіх скорботних Радість" в с. Бобриця, Київської єпархії, Білогородського благочиння.

Його Високопреосвященству співслужили: благочинний Білогородського благочиння, настоятель парафії протоієрей Ростислав Корчак та духовенство благочиння. На урочистому заході були присутні представники районної та місцевої влади та численні віряни.

Владика Николай передав усім благословіння Його Блаженства Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського та всієї України та відзначив благодійників церковними нагородами.

О великий Христовий угоднику і преславний цілителю ...

9 серпня, день пам'яті великомученика і цілителя Пантелеімона, владика Николай привітав сестет Свято-Пантелеймонівського монастиря Феофанії з престольним святом.

Святкову Божественну літургію у Свято-Пантелеімонівському соборі обителі звершив архієпископ Яготинський Серафим.

Владиці Серафиму співслужили: архієпископ Білогородський Николай, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, єпископ Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон, єпископ Броварський Феодосій, єпископ Фастівський Даміан, настоятелі та духовенство храмів столиці, клірики та гості обителі.

За богослужінням молилися: настоятелька ігуменя Єлисавета (Андрєєва) з сестрами обителі; викладачі та вихованці недільної школи; благодійники монастиря; представники козацтва.

Богослужіння завершилося хресним ходом навколо храму і славленням перед мощами святого великомученика і цілителя Пантелеімона.

Після закінчення богослужіння Преосвященний Серафим звернувся до численних віруючих з архіпастирським словом.

Напередодні ввечері, 8 серпня, Преосвященні владики у співслужінні духовенства собору звершив всеношне бдіння з акафістом великомученику Пантелеймона.

У соборі монастиря зберігається велика святиня - ковчег із часткою мощей великомученика Пантелеймона.

Архієпископ Білогородській Николай відвідав храм пророка Божого Іллі міста Макарова

2 серпня, в день пам'яті пророка Божого Іллі, пройшли урочистості з нагоди престольного свята у Свято-Іллінського храму міста Макарова.

Всенічне бдіння напередодні свята звершив єпископ Фастівський Даміан.

Урочистості розпочалися Божественною літургією, яку очолив з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира митрополит Доростольський Амвросій (Болгарська Православна Церква).

На Божественній літургії Його Високопреосвященству співслужили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Макарівський Іларій, єпископ Антоній (Боровик), намісник нашої обителі єпископ Фастівський Даміан, настоятель парафії протоієрей Андрій Ярош, гості у священному сані та духовенство храму.

Після Божественної літургії відбувся хресний хід та славлення пророкові Іллі.

Потім владика митрополит Амвросій привітав настоятеля та парафіян храму з престольним святом та побажав отцю настоятелю допомоги Божої в подальшому оновленні храму.

Архієпископ Білогородський Николай передав привітання з престольним святом від Його Блаженства Митрополита Київського і всієї України Володимира отцю настоятелю та парафіянам, а також подякував владиці Амвросія за візит та спільну молитву.

***

Пророк Ілля був одним з перших угодників Божих, яких стали почитати на Русі.В ім'я його ще за князя Аскольда, на початку IX століття, був споруджений соборний храм в Києві.І свята рівноапостольна княгиня Ольга поставила церкву в ім'я пророка Божого Іллі на півночі Русі, в селі Вибути.

Святий пророк Ілля, трудився в стародавні часи в далекій Палестині, завжди сприймався православним руським народом як один з найближчих нашій батьківщині святих.У «Іллінський» церквах відбувалися і відбуваються хресні ходи, особливо в засуху.


Фоторепортаж >>>

В день 20-річчя віднайдення відображення ікони Божої Матері "Призри на смирення" архієпископ Білогородський Николай молився в Свято-Введенській обителі

1 серпня, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, у Свято-Введенському чоловічому монастирі м. Києва (вул. Московська, 42) було звершено святкове богослужіння на честь святкування 20-річчя чудесного відображення чудотворної ікони Божої Матері «Призри на смирення» (1993 р.).

В цей день архіепископ Білогородський Николай співслужив за Божественною літургією митрополиту Доростольському Амвросій (Болгарська Православна Церква), якому також співслужили: архієпископи – Уманський і Звенигородський Пантелеімон, Городницький Олександр, єпископи – Макарівський Іларій, Антоній (Боровик), Шепетівський і Славутський Діонісій, Єдинецький і Бричанський Никодим, Фастівський Даміан (намісник монастиря), Васильківський Миколай, духовенство монастиря, настоятель Свято-Михайлівського храму с. Білогородка протоієрей Вячеслав Лазорик та духовенство Київської єпархії.

Святкове богослужіння відвідав Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. Наприкінці відправи Його Блаженство помолився та вклонився чудотворній іконі Божої Матері "Призри на смирення".


***

Чудотворна ікона Божої Матері "Призри на смирення" - є списком з чудотворної ікони 1420 року, що явилася на Кам'яному озері у Псковській обл. У Введенский храм ікона була передана схимонахинею Феодорою, яка зберігала її у себе на протязі 55 років. У серпні 1993 р. лик Богородиці з Немовлям дивним чином відбився на склі, що прикривало ікону, але не стикалося з нею. Київські вчені, провівши всебічне дослідження, дійшли висновку, що зображення на склі є нерукотворним, і в той же час не змогли дати наукового пояснення диву. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 9/22 листопада 1995 року ікона Божої Матері "Призри на смирення" визнана чудотворною. Свідченням благодатної допомоги людям і зцілення недужих, які зверталися до неї з молитвами, є численні прикраси ікони.

 

Фоторепортаж >>>

http://orthodox.org.ua

Присяга студентів Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУУ "КПІ"

1 вересня, на запрошення начальника Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУУ "КПІ" архієпископ Білогородський Николай взяв участь в урочистих заходах з нагоди складання присяги студентами-першокурсниками Інституту.

Владика закликав студентів з високою відповідальністю виконувати свій обов’язок та окропив їх святою водою.

Згідно рішення Ради Хреста преподобного Антонія Печерського від 22 травня 2012 року владика Николай був нагороджений хрестом преподобного Антонія Печерського.

 

Архієпископ Білогородський Николай взяв участь у єпископській хіротонії архімандрита Даміана (Давидова)

30 серпня, у день памяти преподобного Аліпія, іконописця Печерського, архієпископ Білогородський Николай співслужив Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру за Божественною літургією у соборному храмі столичного Пантелеймонівського жіночого монастиря у Феофанії.

Блаженнішому Владиці також співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископи Бориспільський Антоній (Керуючий справами УПЦ), Тульчинський і Брацлавський Іонафан, Уманський і Звенигородський Пантелеімон, Яготинський Серафим, Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (секретар Предстоятеля УПЦ), Городницький Олександр, єпископи Ніжинський і Прилуцький Іриней, Макарівський Іларій, Олександрійський і Світловодський Антоній, Васильківський Пантелеімон, Броварський Феодосій, Шепетівський і Славутський Діонисій, Обухівський Іона, Ірпінський Климент, Бердянський і Приморський Єфрем, Бородянський Варсонофій, клірики монастиря та Київської єпархії.

За богослужінням собор архієреїв висвятив намісника Введенського чоловічого монастиря м. Києва архімандрита Даміана (Давидова) на єпископа Фастівського, вікарія Київської Митрополії (відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 25 серпня 2012 р., журнал № 86).

Наприкінці богослужіння Блаженніший Митрополит Володимир звернувся до єпископа Даміана зі словом настанови та вручив йому архієрейський жезл.

Після новорукоположений владика дав віруючим своє перше архієрейське благословення.

Цікаво знати: Єпископ Даміан (у миру Олег Олександрович Давидов) народився 1 грудня 1959 р. у м. Одеса. У 1990 р. закінчив Одеську духовну семінарію. З 1 березня 1988 р. — послушник Одеського Свято-Успенського чоловічого монастиря, а з 12 липня того ж року — Святої Успенської Києво-Печерської Лаври. 27 жовтня 1988 р. пострижений у чернецтво з ім'ям Даміан на честь Даміана Печерського, 30 жовтня того ж року висвячений у сан диякона, а 13 листопада — в сан ієромонаха. У 1992 р. призначений настоятелем столичного Введенського храму на Печерську. 28 квітня 1994 р. нагороджений хрестом з прикрасами. 7 грудня 1996 р., після перетворення парафії на монастир, указом Священного Синоду призначений намісником цього монастиря. 21 квітня 1997 р. зведений у сан архімандрита. 27 листопада 2008 р. нагороджений другим хрестом з прикрасами. 25 серпня 2012 р. обраний єпископом Фастівським, вікарієм Київської Митрополії. 27 серпня у храмі на честь Усіх святих столичного Пантелеймонівського жіночого монастиря у Феофанії Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир очолив наречення архімандрита Даміана (Давидова) на єпископа Фастівського.

http://orthodox.org.ua

Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив святкову Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

 

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді, зокрема розповів про суть сьогоднішнього свята.

Після Літургії за уставом був звершений чин славлення, владика вклонився плащаниці Божої Матері.

Цікаво знати: свято Успіння, ймовірно, виникло в Єрусалимі. Проте Етерія - відома паломниця святими місцями кінця IV століття - у своєму щоденнику ще не згадує про це свято. Можна припустити, що свято Успіння було встановлене після подорожі Етерії, проте не пізніше V століття, оскільки у VI воно стало відоме всюди; святий Григорій Турський є першим свідком святкування Успіння на Заході, яке спочатку відзначалося тут у січні.

За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння - 15 серпня (28 серпня за новим стилем). До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п'ятому столітті, проте як загальноцерковний він був встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.

Неділя 12-та після П'ятидесятниці

26 серпня, в неділю 12-ту після П'ятидесятниці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Його Високопреосвященству співслужили: настоятель храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Василій Мотуз та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після Євангельського читання владика звернувся до парафіян зі словом проповіді.

По завершенні Божественної літургіїархієпископ Николай звершив молебень перед початком навчання та окропив дітей святою водою.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

Цікаво знати:“Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?”(Мф.19:16).
З таким запитанням підійшов до Ісуса Христа молодий чоловік, про якого говориться в сьогоднішньому Євангелії. Зазвичай так зверталися до іудейських равінів ті, хто просив у них поради. Очевидно, що молодий чоловік старався вести благочестиве життя і мав належне виховання, та все ж відчував потребу в чомусь більшому, ніж просто виконання настанов і приписів книжників та фарисеїв, тому і підійшов до Христа.

Господь бачив хто перед Ним і тому почав з того, що найперше відкрив йому суть слова “Благий”тобто Бог. Далі Господь радить просто дотримуватись Заповідей Божих, так само маючи на увазі дух Закону, а не лише його форму. Всяка людина не без гріха і виконати Заповіді Божі у всій повноті - це завдання безкінечно велике і високе. Саме цього і не усвідомлював юний чоловік, який стояв перед Господом, коли сказав:
-
“все це я зберіг від юності моєї”(Мф.19:20).
Ісус розуміючи, що перед ним молода людина, і вона бажає пізнати всю глибину Його слів, відкриває сам Дух Закону Божого – закону любові і вічного життя.
-
“Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.”
Господь міг сказати і по-іншому, Розповісти про те, що чоловік ще молодий, його не обтяжують сімейні справи, а багатство, яке потрібно утримувати, щоб не обтяжувало віддати ближнім. Якщо старі батьки чи рідня або ближні твої не можуть те багатство прийняти таким яким воно є, то можеш продати його і роздати гроші особливо тим, хто має в тому потребу. Тим і виконаєш частково Заповідь любові до ближнього, про яку ти щойно сказав, начебто ти її вже виконав. Звільнившись від всього зайвого йди за Богом і будеш мати більше ніж твоє земне багатство та розкоші. Натомість Ісус сказав коротко, саме так як сказав, залишивши право вибору за молодим чоловіком, який засмутившись вибрав свій звичайний образ життя рабом якого був. Очевидно, що своїм вибором він засмутив Господа, який сказав: “
…легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти”(Мф.19:24). “Вушком голки” на сході часто називають вузький невисокий прохід в стіні, якою обносили місто для захисту від ворогів. Тобто існував широкий головний вхід і допоміжні проходи, які при потребі використовували для господарських нужд. Так щоб не йти до центральних воріт через них можна було потрапити прямо на поле, або щось винести. Такі проходи зверху для кріпості, а знизу тому що протиралися кількістю перехожих, були напівкруглі і дуже схожі на вушко голки. Через такі проходи можна було пройти лише нагнувшись і то інколи навіть боком. Дехто умудрявся проводити овець, ослів, можна було провести і верблюда, скоріше протягнути, якщо він пригнеться і проповзе на колінах. Але перед тим з верблюда необхідно було зняти ту поклажу, яку зазвичай він перевозив. Ось таку собі народну мудрість, свого роду коротку притчу, використав Господь, щоб пояснити, як незручно, а тим більше нав’юченому зайвощами ввійти в царство Боже. Дивись, на колінах може і проповзеш, як той верблюд.
Саме собою матеріальне багатство не порок, головне, щоб воно не стало ідолом, який веде людину від Бога у тьму. До речі, в такому розумінні і бідність не порок. Коли людина з Богом то всі випробування вона зустріне гідно, а от коли без Бога то вже горе. Так попавши в скрутне матеріальне становище людина віруюча у Христа намагається робити все, щоб нехай і в бідності, але зберегти свою душу, а людина не віруюча кидається у відчай і опускає руки. І навпаки коли Бог посилає матеріальне багатство то людина духовно багата приймає те як дар Божий і використовує його як таланти Божі, про які говориться в Євангелії, а людина духовно бідна закопує той талант, або тратить на всякі зайвощі та спокуси. Не дивно коли кажуть: “У доброго батька дітки доглянуті і виховані, а у невігласа горе до горя і багатство як прийде, так і піде,” або - “Красить царя не (лише) корона, а й те що під короною,” мається на увазі благородство, благочестиве життя та мудрість , які бувають лише від Бога - доброї природи, благочестивої віри, доброго виховання, життя у Христі.
Господь різними шляхами приводить людей до Себе. Не без того, що нам в наш час необхідно турбуватися про свій добробут, але щоб за тим всім ми не забували головне, про те заради чого ми живемо і трудимось. Добре, коли діти живуть по-Божому і радість нам та Богу, коли ми діти Його виховані, розумні, маємо силу волі, кріпку віру тим і можемо наслідувати життя вічне, яке і є головною метою нашого буття. А інакше горе нам і пусті всі наші турботи.

Подячний молебень у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі

24 серпня, у день 21-ї річниці Незалежності України, архієпископ Білогородський Николай взяв участь у подячному молебні у храмі преподобних Антонія та Феодосія Печерських Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, який відправив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні вікарних архієреїв Київської Митрополії та духовенства Київської єпархії.

За богослужінням молилися Президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов та інші представники державних органів влади.

Фоторепортаж >>>

 

 

Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня, 19 серпня, владика звершив святкову Божественну літургію. Владиці співслужили: настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Василій Мотуз та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь, розповівши зокрема про суть сьогоднішнього свята.

По завершенні богослужіння владика відслужив молебень на початок доброї справи, адже від сьогодні розпочинається розпис храму, та освятив виноград та інші плоди нового урожаю.

Цікаво знати: Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

14 серпня, Винесення чесних древ Животворящеого Хреста Господнього, деньпам’яті старозавітних мучеників Маккавеїв, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

Після прочитання Євангелія владика Николай виголосив проповідь.

По завершенні богослужіння владика звершив чин малого освячення води та по традиції освятив мед нового збору

Цікаво знати:У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Унаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна затвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги й вулиці для освячення місць і у відразу хвороб. Напередодні (31 липня), його виносили з царської скарбниці, та покладали на святій трапезі Великої церкви (на честь Святої Софії - Премудрості Божої). Із цього дня й до Успіння Пресвятої Богородиці, служили літії по всьому місту, а потім Чесне Древо віддавалося для поклоніння народові. Це і є Винесення Чесного Хреста".

У Руські Церкві це свято по'єдналося із спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. В "Оповіді дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році по велінню Патріарха Московського і всього Русі Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: "А на винесення в день Чесного Креста буває хід освячення заради водного і просвічення заради людского, по всім містам і селам".

Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографіях ХVI століття: "Крестіся князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1 день".

За прийнятим нині Роською Церквою чином мале освячення води 1 серпня звершується до або після літургії. Разом з освяченням води звершується освячення меду. З цього дня благословляється вживати мед нового збору.

Неділя 10-та після П'ятидесятниці

12 серпня, в неділю 10-ту після П'ятидесятниці, день памяті святих апостолів від 70: Сили, Силуана, Крискента, Епенета і Андроника, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Після читання Євангелія владика звернувся до присутніх з архіпастирським словом.

Цікаво знати: Апостол от 70-ти святой Сила был в первоначальной Иерусалимской Церкви мужем уважаемым, "начальствующим между братиями" (Деян. 15, 22). После состоявшегося в Иерусалиме в 51 году Собора апостолов по вопросу о необходимости соблюдения Моисеева закона христианами из язычников апостолы отправили послание Антиохийским христианам через апостолов Павла и Варнаву, в котором сообщали, что решением Собора христиане из язычников освобождались от соблюдения предписаний Моисеева закона. Было постановлено для них воздерживаться от вкушения идоложертвенного, от блуда, от удавленины и крови и не делать другим того, чего себе не желают (Деян. 15, 20-29). Вместе с апостолами Павлом и Варнавой в Антиохию были посланы Собором члены Иерусалимской Церкви святые Сила и Иуда для разъяснения послания словесно, что они оба и исполнили при содействии благодати Святого Духа. Затем святой Иуда был отпущен в Иерусалим, а святой Сила остался в Антиохии и ревностно помогал Апостолу языков в его миссионерских путешествиях с Евангельской проповедью. Апостолы посетили Сирию, Киликию, Македонию.

В городе Филиппах их обвинили в том, что они возмущают народ, за что святых апостолов схватили, били палками, а затем бросили в темницу. В полночь, когда святые апостолы Павел и Сила молились, внезапно произошло сильное землетрясение, оковы спали с них и двери темницы растворились. Темничный сторож, испугавшись, что узники бежали, хотел покончить с собой, но был удержан апостолом Павлом. Тогда, с трепетом припав к ногам апостолов, он с верой принял от них благовестие о Христе, вывел их из темницы, привел в свой дом, омыл их раны и крестился со всеми своими домашними.

Из Филипп апостолы Павел и Сила пошли в города Амфиполь, Аполлонию и Солунь, приобретая в каждом городе новых учеников Христовых и утверждая Церкви.

В Коринфе святой апостол Сила был рукоположен во епископа, там он, совершив многие знамения и чудеса, кончил свою жизнь.

Святой апостол Силуан проповедовал Слово Божие вместе с верховными апостолами Петром и Павлом. В 1-м Соборном послании святой апостол Петр упоминает о нем: "Сие кратко написал я вам через Силуана, верного, как думаю, вашего брата" (1 Петр. 5, 12). Святой Силуан был поставлен епископом в Солунь и там мученически скончался, претерпев много скорбей и напастей ради Господа.

О святом апостоле Крискенте упоминает святой апостол Павел во 2-м послании к Тимофею (2 Тим. 4, 10), говоря, что Крискент пошел с проповедью в Галатию. Там он был поставлен епископом, а затем проповедовал Слово Божие в Галлии. В городе Виенне апостол Крискент поставил епископом своего ученика Захарию. Возвратившись в Галатию, он мученически скончался при царе Траяне (98-117).

Святой апостол Епенет был поставлен епископом в Карфаген. В послании к Римлянам (Рим. 16, 5) святой апостол Павел пишет: "Приветствуйте возлюбленного моего Епенета, который есть начаток Ахаии для Христа". В том же послании апостол Павел вспоминает и апостола Андроника: "Приветствуйте Андроника и Юнию, сродников моих и узников со мною, прославившихся между апостолами и прежде меня еще уверовавших во Христа" (Рим. 16, 7). Святой апостол Андроник был епископом в Паноннии (память святых Андроника и Юнии 17 мая).

День пам’яті Великомученика і цілителя Пантелеімона

8 серпня, напередодні дня пам’яті Великомученика і цілителя Пантелеімона,з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай очолив святкову всеношну у Свято-Пантелеймонівському монастирі столиці.

Наступного дня владика Николай співслужив Блаженнішому Митрополиту Володимиру за Божественною літургією у соборному храмі обителі.

Його Блаженству також співслужили: архієпископ Яготинський Серафим; єпископи — Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон, Ірпінський Климент, а також духовенство монастиря.

Звертаючись наприкінці богослужіння до віруючих, Блаженніший Митрополит Володимир привітав усіх із днем пам’яті великомученика Пантелеімона:

«Сердечно вас вітаю з великим церковним святом – святом нашої віри та уповання. Великомученика Пантелеімона шанують всі православні люди. Як до порожньої криниці не ходять за водою, так ніхто не йшов би до великомученика, якби не відчував від нього молитовну підтримку і дар зцілення »,— сказав зокрема Владика Володимир.
Також Предстоятель Української Православної Церкви особливо привітав із престольним святом архієпископа Яготинського Серафима, який відродив монастир, насельниць монастиря на чолі з ігуменію Єлизаветою, та подякував усім, хто трудився й трудиться сьогодні над розбудовою обителі.

Фоторепортаж >>>

Радуйся Похвало Почаєвская!

5 серпня, в неділю 9-ту після П'ятидесятниці, Почаївської ікони Божої Матері,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили настоятель та клірики храму.

Після читання Євангелія владиказвернувся до парафіян зі словами проповіді на Євангельську тему,апо завершенні богослужіння звершив молебенПочаївській іконі Божої Матері.

Відео проповідь Предстоятеля>>>

Цікаво знати:Свій початок історія прославленої Почаївської ікони Божої Матері бере з 1595 року. У ті часи на Волині перебував константинопольский митрополит Неофіт, який на прохання благочестивої дворянки Ганни Гойської відвідав її будинок, де лежав сліпий брат хазяйки Пилип. У благословення владика залишив привезену з Константинополя ікону Богородиці. Сліпий старанно молився перед святим образом й одного разу уві сні йому з'явилася Пресвята Діва і веліла уповати на допомогу Божу.

Прокинувшись вранці, Пилип прозрів, і з великою радістю і сльозами на очах дякував своїй Цілительниці. Після цього чуда і декількох явлень уві сні Пресвятої Діви Марії у чудовому сяйві, сім'я не насмілилась більш тримати у себе чудотворну ікону. У 1597 році вона була перенесена в Почаївський монастир, де від неї продовжували чинитися чудеса і знамення.

Почаївська гора була відома ще з 1240 року, під час розорення Русі татарами: на ній пастухам було явлення Пресвятої Богородиці і зберігся слід стопи Небесної Владичиці. З часу явлення Божої Матері на горі стали трудитися ченці-відлюдники, зокрема ченці розореної Києво-Печерської Лаври. Після ж перенесення туди чудотворного образу Богоматері на горі утворилася обитель.

По смерті Ганни Гойської всі її маєтки, і сама гора Почаївська, дісталися лютеранину Андрію Фірлею, який розпочав утискати ченців, відняв у них землю і ліси, наказав спалювати келії, бити ченців і не пускати народ на гору для поклоніння стопі Богородиці і чудотворній іконі. У 1623 році він із однодумцями напав на обитель, викрав церковні скарби, ризницю і Почаївську ікону. На довершення блюзнірства він велів дружині своїй надіти церковний одяг і з святою чашею в руках з'явитися в колі бенкетуючих, хуливши Православ'я і чудотворну ікону. Така страшна зухвалість була тут же покарана: у жінку вселився злий дух і мучив її, доки Фірлей не повернув святиню в обитель.

Влітку 1675 р. монастир осадили турки. Сили захисників були нікчемні: слабка монастирська огорожа, а декілька кам'яних будівель не представляли для ворогів серйозної перешкоди. Ченці і миряни на чолі з ігуменом монастиря Іосифом Добромирським старанно молилися перед чудотворною іконою, звертаючись за заступництвом до Пресвятої Богородиці і преподобного Іова Почаївського. Раптово над храмом з'явилася Сама Небесна Цариця. На чолі Богородиці з'явилося ураженим туркам і численне небесне воїнство. З переляку турки стали стріляти у видіння, але стріли поверталися назад, вражаючи їх самих. У паніці, вбиваючи один одного, вони бігли з монастиря. Деякі з полонених згодом хрестилися і назавжди залишилися в Почаївській обителі. З каменя, на якому стояла Богоматір, почало текти джерело кристальної води, яке продовжує струїтися і понині. Нині на цьому місці стоїть храм в ім'я Першої Пречистої Пресвятої Богородиці.

У пам'ять чудового заступництва Божої Матері було встановлене святкування чудотворній іконі Почаївської Божої Матері.

День пам'яті святого славного пророка Іллі

2 серпня, у день пам'яті святого славного пророка Іллі,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

По завершенні богослужіння владика звершив молебен та звернувся до парафіян зі словами настанови.

Цікаво знати:Пророк Ілля народився в місті Тішбе у Гілеаді, зайорданській стороні. Походив з роду Аарона, виховувався між священиками, жив у ненарушеній чистоті та був, як зазначають св. Отці, настоятелем школи пророків. Жив приблизно за дев'ятсот літ до приходу Спасителя

До прилюдного виступу Бог покликав Іллю за правління ізраїльського царя Ахава, який разом зі своєю жінкою Єзавель перевищили всіх попередніх царів у злочинствах і зневазі Бога. Про це так читаємо у І Книзі Царів (гл. 17,18)

Св. пророк пророкував за царя Ахава і його сина Ахазії, предрікши їм смерть як кару за їхні беззаконня.

Коли Ілля мав уже закінчити свою пророчу місію, Бог сказав йому помазати на пророка свого учня Єлисея. Тоді вогненна колісниця й вогненні коні розлучили Іллю і Єлисея, Ілля ж знявся у вихрі на небо (II Цар 2:11). Св. Отці вважають, що при кінці світу св. пророк Ілля ще вернеться з свого теперішнього місця перебування на землю і вмре мученицькою смертю за Божу справу. Цей другий прихід св. Іллі має підтвердження в словах самого Ісуса Христа, який сказав своїм учням, що "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе" (Мф 9:12).

У Палестині відомі місця, що пов'язані зі св. пророком Іллею. Св. Церква з давніх давен вшановує його пам'ять. В Русі св. Ілля вважається великим святим. Перша церква в Києві була збудована на його честь.

Літургія у Свято-Пантелеймонівському монастирі

31 липня, напередодні дня знайдення мощей прп. Серафима, Саровского чудотворця,з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України,  архієпископ Білогородський Николай звершив святкову всеношну у Свято-Пантелеймонівському монастирі столиці.

Наступного дня владика Николай співслужив за Божественною літургією митрополиту Вишгородському і Чорнобильському Павлу.

Йому також співслужили архіепископ Яготинський Серафим, епископ Макарівський Іларій та клірики монастиря.

По завершенні богослужіння владика Николай привітав владику Серафима з днем його Небесного Покровителя.

Цього ж дня ввечері владика звершив всеношну у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Неділя 8-ма після П'ятидесятниці

2_729 липня, в неділю 8-му після П'ятидесятниці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірик храму.

Після читання Євангелія владика звернувся до присутніх зі словами настанови.

 

Літургія у день пам'яті мучеників Флора і Лавра

31 серпня, у день пам'яті мучеників Флора і Лавра, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай відвідав монастир на честь Положення Ризи Божої Матері у Влахерні (с. Томашівка Фастівського р-ну Київської обл.). Божественну літургію в обителі цього дня очолив митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел. Йому співслужили архієпископ Білогородський Николай, намісник монастиря архімандрит Даміан, духовенство та гості обителі.

Після читання Євангелія владика Павел звернувся до присутніх зі словами настанови.

Цікаво знати:Мученики Флор і Лавр були рідними братами не тільки за тілом, а й за духом. Вони жили в II столітті у Візантії, потім переселилися до Іллірії. За ремеслом брати були каменярами (їх вчителями у цьому мистецтві були християни Прокл і Максим, від яких брати навчилися й чистості життя). Правитель Іллірії Лікаон послав братів у сусідню область для роботи над споруджуваним язичницьким храмом. Святі працювали на будівництві, роздаючи зароблені гроші жебракам, самі ж дотримувалися суворого посту, і завжди готові молилися. Одного разу син місцевого жерця Мамертина необережно підійшов до будівництва, і уламок каменя потрапив йому в око, сильно пошкодивши його. Святі Флор і Лавр обнадіяли розгніваного батька, що син його отримає зцілення. Вони взяли юнака до себе і наставили вірі в Христа. Після того, як юнак сповідав Ісуса Христа Істинним Богом, брати помолилися про нього, і око одужалло. Бачачи таке диво батько юнака також увірував у Христа.  Коли будівля храму була закінчена, брати зібрали християн, що допомагали при будівництві, поламали ідолів і поставили в східній частині храму святий хрест. Всю ніч вони провели в молитві, осяяні Небесним світлом. Дізнавшись про це, начальник області засудив до спалення колишнього жерця Мамертина з його сином і 300 християн. Мученики Флор і Лавр, відправлені до правителя Лікаона, були кинуті в порожній колодязь і засипані землею.

Через багато років святі мощі мучеників Флора і Лавра були знайдені нетлінними і перенесені до Константинополя. У 1200 році їх бачив новгородський паломник Антоній; близько 1350 року глави мучеників у монастирі Вседержителя бачив Стефан Новгородець.

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

 

Екскурсія для дітлахів з Іллічевська

30 серпня архієпископ Білогородський Николай прийняв у своїй резиденції вихованців недільної школи з міста Іллічевська Одеської області. Вони прибули до Свято-Пантелеймонівського монастиря столиці, щоб вклонитися його святиням.

Дітей зустріла настоятелька обителі ігуменя Єлисавета, яка провела для гостей екскурсію та пригостила обідом.

Потім дітлахи привітали владику Николая з наступаючим Днем народження та подарували йому сувеніри, вироблені власноруч, а також виконали святкові піснеспіви.

Владика подякував викладачам та вихованцям за візит і привітання, благословивши кожного іконками з образом рівноапостольного князя Володимира.

Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

28 серпня, у день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, архієпископ Білогородський Николай у співслужінні храмового духовенства звершив святкову Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

По завершенні богослужіння владика відслужив молебень перед початком нового навчального року, окропив дітей святою водою та благословив їх іконками на здобуття нових знань.

Напередодні свята, 27 серпня ввечері, владика звершив святкову всеношну.

Цікаво знати: свято Успіння, ймовірно, виникло в Єрусалимі. Проте Етерія - відома паломниця святими місцями кінця IV століття - у своєму щоденнику ще не згадує про це свято. Можна припустити, що свято Успіння було встановлене після подорожі Етерії, проте не пізніше V століття, оскільки у VI воно стало відоме всюди; святий Григорій Турський є першим свідком святкування Успіння на Заході, яке спочатку відзначалося тут у січні.

За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння - 15 серпня (28 серпня за новим стилем). До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п'ятому столітті, проте як загальноцерковний він був встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

Молебень на площі перед Свято-Успенським собором Києво-Печерської Лаври

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc06381.jpg" label="" title=""]24 серпня,у день 20-ї річниці Незалежності України, архієпископ Білогородський Николай взяв участь у святковому молебні на площі  перед Свято-Успенським собором Києво-Печерської Лаври, який відправив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні єпископату Української Православної Церкви та  духовенства Київської єпархії.

За богослужінням молилися Президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Литвин, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов та інші представники державних органів влади.[/fpsub2]

Освячення хреста для храму на честь Преображення Господнього

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc06262.jpg" label="" title=""]19 серпня, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, вікарій Київської Митрополії УПЦ архієпископ Білогородський Николай звершив чин освячення хреста для храму на честь Преображення Господнього, який знаходиться на території Державної пенітенціарної служби України.

За богослужінням молилися: керівництво Державної пенітенціарної служби на чолі з керівником відомства генерал-майором внутрішньої служби Олександром Лісіцковим, представники державних органів влади і громадськості.

Після освячення хрест було встановлено на купол Преображенського храму. Потім владика Николай привітав присутніх зі святом і передав благословення та молитовні побажання від Предстоятеля УПЦ Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Також до присутніх звернувся начальник відомства Олександр Лісіцков: «Сьогодні дуже важливий день для нас, світлий і радісний. Віра та духовність завжди допомагали людям у найтяжчі хвилини життя. Нехай і сьогодні вони зігріють кожного у благих справах».

Потім владика звершив чин освячення яблук, винограду та інших плодів нового збору.

Архієпископ Николай також оглянув будівництво храму й відвідав музей Державної пенітенціарної служби України, де залишив запис у книзі Почесних гостей.

Нагадаємо, що 19 серпня 2010 року, у день свята Преображення Господнього, на території Державного департаменту України з питань виконання покарань Блаженніший Митрополит Володимир освятив місце під будівництво майбутнього храму на честь Преображення Господнього[/fpsub2]

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

Літургія у день памяті преподобної Олімпіади Арзамаської

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc09542.jpg" label="" title=""]20 серпня, у день пам'яті преподобної Олімпіади Арзамаської, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Введенському чоловічому монастирі м. Києва. Владиці співслужили намісник монастиря архімандрит Даміан (Давидов) та духовенство обителі.

По завершенні богослужіння Високопреосвященніший владика відслужив молебень перед мощами преподобної.

Цікаво знати: Монахиня Олімпіада спочила 20 серпня о 9 годині вечора 1828 року в Києво-Печерській Лаврі на 56-му році життя. Лаврський ієромонах Логгин, духівник матушки Олімпіади, причастив її, пособорував, прочитав відхідну молитву. І тільки-но священик, благословивши монахиню вийшов за двері, вона спочила в мирі.[/fpsub2]

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

Неділя 10-та після П'ятидесятниці

21 серпня, в неділю 10-ту після П'ятидесятниці, з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Введенському чоловічому монастирі столиці. Його Високопреосвященству співслужили єпископ Городницький Олександр, намісник монастиря архімандрит Даміан (Давидов), гості та духовенство обителі.

Цього дня в обителі згадувалося 1-ше та 2-ге знайдення мощей преподобної Димитри Київської - засновниці Свято-Введенського монастиря.

Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc06232.jpg" label="" title=""]18 серпня, напередодні свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.  Наступного дня владика звершив Божественну літургію. Владиці співслужили клірики храму.

По завершенні богослужіння владика освятив виноград та інші плоди нового урожаю.

Цікаво знати: Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».[/fpsub2]

[span class=camera] фоторепортаж[/span]

 

Неділя 9-та після П'ятидесятниці

14 серпня, в неділю 9-ту після П'ятидесятниці, Винесення чесних древ Животворящеого Хреста Господнього,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

По завершенні богослужіння владика звершив чин малого освячення води.

Цікаво знати:У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: "Унаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна затвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги й вулиці для освячення місць і у відразу хвороб. Напередодні (31 липня), його виносили з царської скарбниці, та покладали на святій трапезі Великої церкви (на честь Святої Софії - Премудрості Божої). Із цього дня й до Успіння Пресвятої Богородиці, служили літії по всьому місту, а потім Чесне Древо віддавалося для поклоніння народові. Це і є Винесення Чесного Хреста".

У Руські Церкві це свято по'єдналося із спогадом Хрещення Русі 1 серпня 988 року. В "Оповіді дієвих чинів святої соборної і апостольської великої церкви Успіння", складеному в 1627 році по велінню Патріарха Московського і всього Русі Філарета, дається таке пояснення свята 1 серпня: "А на винесення в день Чесного Креста буває хід освячення заради водного і просвічення заради людского, по всім містам і селам".

Звістка про день Хрещення Русі збереглася в хронографіях ХVI століття: "Крестіся князь великий Володимир Київський і вся Русь серпня 1 день".

За прийнятим нині Роською Церквою чином мале освячення води 1 серпня звершується до або після літургії. Разом з освяченням води звершується освячення меду. З цього дня благословляється вживати мед нового збору.

Неділя 8-ма після П'ятидесятниці

 

7 серпня, в неділю 8-му після П'ятидесятниці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-

Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірик Свято-Вознесенського храму міста Вишневе протоієрей Ігор та клірик Сєверодонецької єпархії ієромонах Володимир (Могильний).

Після читання Євангелія владика звернувся до присутніх зі словами настанови.

 

Літургія в день пам’яті Великомученика і цілителя Пантелеимона

[fpsub2 url="index.php?option=com_content&view=article&id=262:2011-08-08-08-03-54&catid=77:2011-07-29-08-08-14&Itemid=109" img="images/stories/dsc0199902.jpg" label="" title="Літургія у Свято-Пантелеймонівському монастирі"]9 серпня, в день пам’яті Великомученика і цілителя Пантелеімона,з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай очолив Божественну літургію у Свято-Пантелеймонівському монастирі столиці. Йому співслужив єпископ Яготинський Серафим, Макарівський Іларій та клірики монастиря.

По завершенні богослужіння владика привітав игуменю Елисавету і сестер обителі з престольним святом.[/fpsub2]

 

 

Літургія у Свято-Введенському чоловічому монастирі

[fpsub2 url="" img="images/stories/3.jpg" label="" title="Літургія у Свято-Введенському чоловічому монастирі"]1 серпня, в день знайдення мощей прп. Серафима, Саровского чудотворця,з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Введенському чоловічому монастирі столиці. Його Високопреосвященству співслужили намісник монастиря архімандрит Даміан (Давидов), гості та духовенство обителі. Цього дня обитель відзначає 18-ту річницю чудесного відображення на склі ікони Божої Матері “Призри на смерення”.

Після читання Євангелія владика звернувся до присутніх зі словами настанови, розповівши зокрема про суть свята.

Цікаво знати:Ікона “Призри на смерення”, яка прославилася нерукотворним відбитком на склі, була передана в дар Введенському храму восени 1992 року схимонахинею Феодорою. Чернече життя в цій обителі тоді лише починалася. Вона була встановлена у храмі зліва від іконостасу у спеціально виготовленому кіоті. Влітку 1993 року настоятель Введенськой общини, ігумен Даміан звернув увагу на потемнілі фарби ікони, що знаходилася в дерев'яній рамі під склом. Було прийнято рішення запросити реставраторів, щоб визначити причини зміни барвистого шару. Проте, 1 серпня, в день пам'яті прп. Серафима Саровського, коли раму зі склом було знято, всі присутні побачили, що тональність фарб на іконі не змінилася, а на склі зі зворотнього боку з'явився дивний сріблястий відбиток, що в точності повторив силуети Богоматері і Немовляти. В результаті досліджень київських учених встановлено, що відбиток світло-сірого кольору на склі органічного походження і є нерукотворним віддзеркаленням Богоматері і Немовляти, яке на темному фоні виглядає негативом, а на білому — позитивом. Ця подія була збережена у відеофільмі режисера А. Лесового “Київське диво”. Скло з відображенням встановлено в кіоті поряд з іконою.

 

[/fpsub2]