МІСЦЕ, ДЕ ДУША ПОЄДНУЄТЬСЯ З НЕБЕСНИМ ЖИТТЯМ

Про Першу седмицю Великого посту в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик.

Афон, буває, називають островом — мабуть, за важкодоступність до нього через гірські дороги із Греції. Афон — ніби тисячолітнє царство двадцяти православних монастирів. На півострові велично височіє Айон-Орос, Свята Гора, що здіймається від підніжжя більше, ніж на дві тисячі метрів. Свята Гора дала назву всьому Афону; на афонських іконах саме над нею простягла свій омофор Богородиця. Це Її земний уділ, тут Вона проповідувала Євангеліє місцевим жителям. Передання розповідає, що за жеребом між апостолами належало Їй служіння в Іверській землі (у Грузії), але вже зі шляху волею небес спрямована була Богоматір сюди і стала Просвітителькою та Захисницею Афона.

Щоб потрапити на Афон, потрібні дві візи: грецька, оскільки це грецька територія, і власне афонська, тому що це автономна чернеча республіка зі своїм управлінням і власними законами. У цьому переконалися і ми: поліція на березі біля кожного монастиря грецька, під грецьким прапором несе вона свою службу, основне її завдання — нагадувати приїжджим про місцеві порядки, якщо про них забувають.

Першу седмицю Великого посту ми провели в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі. Першого ж дня ми встигли на вечірнє богослужіння. У соборі св. Пантелеймона ми знайшли вільні стасидії — високі вузькі сидіння з підлокітниками, що полегшують багатогодинне стояння на ногах. Вечірня тривала годин п'ять, глухої ночі ми повернулися до своїх келій. І здавалося, щойно заплющив очі, як над самим моїм вухом пролунав вимогливий грім; виявилося, що то суворий великий монастирський дзвін — пора прокидатися на молитву. Потім з малим дзвіночком хтось із монастирської братії метушливо пронісся нашим поверхом. У коридорі почулися перші кроки. Я вийшов… Храм у напівтемряві куриться свічками, тьмяно блищить золото ікон, ледь чутно пробираються до стасидій ті, хто запізнився, шелест загального руху, коли сходять зі стасидій і знову займають свої місця. Трапляються і дрімаючі монахи, виснажені недосипанням. Гріх невеликий, важкий чернечий подвиг, та ще й у Великий піст.

Першу седмицю Великого посту в Руському на Афоні Свято-Пантелеймонівському монастирі братія і прочани традиційно дотримують в особливій суворості. У перший день братія зовсім не вживають їжу, а деякі з них, з благословення духівника, постять так протягом трьох або п'яти днів. Піст на Афоні поєднується з сугубою молитвою і покаянням, а також участю в регулярному богослужінні. Служби тут спокійніші, суворіші і глибші, ніж у миру. Немає безперервних ходінь, переміщень і хвилювань, коли передають свічки або пробиваються, щоб прикластися до ікон. Свічки тут храмові, іконам вклоняються після служби, один за одним проходячи перед образами і мощами. Монах на службі намагається бути непомітним, невидимим, у нього все всередині, нічого зовнішнього. Архімандрит Єремія, ігумен монастиря, постійно бував на службах, але стасидію свою залишав рідко: ігумену виповнилося 100 років! Службу зазвичай вів духівник Макарій. На його ж долю випало виконання численних обов'язків по кіновії (це і є чернечий монастир). І жодне, хоч велике, хоч мале діло без благословення тут не робиться.

Афон живе за особливим, візантійським, часом. Із заходом сонця стрілки годинника переводяться тут на північ і починаються нова доба. На виході з фондарика, на стіні зліва висять поряд абсолютно однакові годинники сучасної круглої форми: на одному — європейський час (це для гостей та паломників), на іншому — візантійський, древній, за яким жили ще Отці Церкви. Найбільша розбіжність, звісно, взимку, в короткі грудневі дні, найменша — у літнє сонцестояння. Ченці жартують, показуючи на один та інший годинник: один час торгашний (це європейський), а другий — Божий.

Свята Гора, як твердиня Православ'я, століттями притягувала до себе воїнів Христових. У монастирі ми не змогли побачити (через велике смирення, кожен тут вважає себе великим грішником), до яких меж самовідречення доходять ченці, до яких висот духовно підносяться старці, які обрали повну самотність. Але життя монахів Афона вражає надлюдською силою волі та духу. Монах Пантелеймонівської обителі отець Парфеній, котрий лишив спогади середини XIX століття, починає їх так: «Хочу описати спільномонаше афонське життя — живих мерців, земних ангелів і небесних мужів...».

Це без перебільшення благодатне місце дає змогу доторкнутися до збереженої у віках традиції монашого подвигу, до молитовного досвіду святогорців, переданого нам у спадок від святих отців. Богом просвітлені старці та благодатні умови для подвижництва діють наче магніт, прикликаючи до себе тих, хто шукає богопізнання.

Паломництво на Святу Гору особливе, побачене тут справляє глибоке враження, назавжди залишаючись молитовним відлунням у серці.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

У Велику Суботу у нашому храмі була звершена Літургія Василія Великого

19 квітня,у Велику Суботу,в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка було звершено вечірню з читанням 15 паримій та Божественну літургію святителя Василія Великого.

Богослужіння очолив настоятель храмупротоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За богослужінням співав хор храму, низку церковних піснеспівів виконав хор духовенства.

Після заамвонної молитви отецьВ’ячеслав звершив освячення хліба й вина.

Потім отець настоятель привітав паству з Великою Суботою, а також підніс найщиріші вітання клірику нашого храмупротоієрею Анатолію з Днем його народження.

Освячення храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці в чоловічому монастирі Положення ризи Божої Матері у Влахерні

5 квітня архієпископ Білогородський Николай співслуживМісцеблюстителю Київської митрополичої кафедри  митрополиту  Чернівецькому і Буковинському Онуфрію за освяченням храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці  в чоловічому монастирі Положення ризи Божої Матері у Влахерні, що у с. Томашівка Фастівського району Київської області.

Храм зведений з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира за типом храму Успіння Пресвятої Богородиці в Гефсиманії.

Його Високопреосвященству також співслужили: керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископи -  Білогородський Миколай, Городницький Олександр, єпископи - Макарівський Іларій, Антоній (Боровик), Ірпінський Климент, Фастівський Даміан, намісник монастиря архімандрит Вассіан (Кучерук), духовенство монастиря у священному сані.

Після освячення у храмі була звершена Божественна літургія.

Наприкінці богослужіння митрополит Онуфрій поздоровив намісника, братію та прихожан обителі з подією у житті монастиря, а також вручив благодійникам церковні нагороди.

***
Монастир був утворений як скит Свято-Введенського монастиря м. Києва рішенням Священного Синоду УПЦ у 2000-му році. Місце для монастиря було вибране братією монастиря за сприяння адміністрації Фастівського району на місці колишньої садиби пана Хаєцького.  Перша Літургія в обителі відслужена у 2001 році. У 2012 році Блаженніший Митрополит Володимир освятив  храм на честь Страстей Христових.

Більше фото>>>

Вівторок Світлої седмиці

17 квітня, у вівторок Світлої седмиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

Цікаво знати: І ще 40 днів, аж до Вознесіння, православні вітатимуть одне одного словами «Христос воскрес!».

Сьогодні Церква молиться до Іверської ікони Божої Матері (перехідне святкування у вівторок Світлої седмиці).  Сщмч. Артемона, пресвiтера Лаодикiйського (303). Мч. Крискента з Мир Лiкiйських. Мц. Фомаїди Єгипетської (476).  Прмчч. отців Давидо-Гареджийських (ХVII, Груз.) (перехідне святкування у вівторок Світлої седмиці).  Шуйської ікони Божої Матері (перехідне святкування у вівторок Світлої седмиці).

 

 

Велика П'ятниця

13 квітня у Велику П'ятницю архіепископ Білогородський Николай звершив царскі часи, зображальні, вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.

Цьогож дня владика звершивутренню з чином погребіння Плащаниці Спасителя

Цікаво знати: Відповідно до давньоруської традиції у Велику п'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.

Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.

У цей трагічний день літургії не буває, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої прихожани в  храмі співпереживають смерть Христа.

Великий Четверг

12 квітня,уВеликий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію свт. Василія Великого.

Цього ж дня ввечері владика звершив мале повечіря та утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

Цікаво знати: У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.

Неділя шоста Великого посту, Вхід Господній до Ерусалиму

8 квітня, у неділюшосту Великого посту, Входу Господньогодо Ерусалима,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

По завершенні богослужіння Владика освятив гілочки верби.

Цікаво знати: Свято Входу Господнього до Єрусалима прийшло на Русь у X столітті, а християнською церквою відзначалося вже у III ст. Інша назва свята - Вербна Неділя, або Неділя Ваій, нагадує нам про пальмові гілки, якими вітали Іісуса мешканці Єрусалима, які прийшли Його зустрічати. Використання ваій зі світильниками, чи у нашій традиції, верб відноситься до стародавніх часів. Про це згадують свтт. Амвросій Медіоланський, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський ще у IV столітті. Віруючі стоять на богослужінні з освяченими у храмі гілочками верб і запаленими свічками в руках, зустрічаючи невидимо грядущого Христа. До Свята старі гілочки верби спалюються, а нові ставлять в кут біля ікон.

Божественна літургія в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

6 квітня, напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, Лазаревої суботи, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня владика звершив часи та Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого.

Владиці співслужило храмове духовенство.

 

Цікаво знати: Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах стародавнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, IV Вселенському Cоборі.

Світле христове воскресіння

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc05459.jpg" label="" title="Світле Христове Воскресіння"]В ніч з 23 на 24 квітняархіепископ Білогородський Николай звершив Пасхальне богослужіння в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило духовенство храма. По завершенні богослужіння Владика звершив чин  освячення артоса, а також освятив паски.

 

 

 

[/fpsub2]

Велика П'ятниця

[fpsub2 url="index.php?view=category&catid=42&option=com_joomgallery&Itemid=144" img="images/stories/dsc05429.jpg" label="Фоторепортаж" title="Велика П'ятниця"]

22 квітня у Велику П'ятницю архіепископ Білогородський Николай звершив царскі часи,зображальні, вечірню з винесенням плащаницітамале повечір'я.

Цьогож дня о 17:00владика звершив утренню.

[/fpsub2]

Великий Четверг

[fpsub2 url="index.php?view=category&catid=41&option=com_joomgallery&Itemid=144" img="images/stories/img_1054.jpg" label="Фоторепортаж" title="Великий Четверг"]21 квітня уВеликий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію свт. Василія Великого. Цього ж дня о 17:00 владика звершив мале повечіря та утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

Цікаво знати: У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.[/fpsub2]

П’ята неділя Великого посту

[fpsub2 url="index.php?view=detail&id=350&option=com_joomgallery&Itemid=144" img="images/stories/dsc05239.jpg" label="Фоторепортаж" title="П’ята неділя Великого посту"]10 квітня, в  п’яту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Марії Египедської,  цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило храмове духовенство.

Цікаво знати: Життя святої Марії Єгипетської розглядається як символ діяльного покаяння, яке перероджує все єство людини. У християнстві немає місця гордовитій відразі по відношенню до людей з «непоправно зіпсованою репутацією» (як у світському суспільстві), неймовірне здавалося б сходження з бездни гріха до святості відкрито й кожній сучасній «колезі» Марії. Саме тому цій колишній грішниці й присвячена остання неділя Святої Чотиридесятниці. Пам'ять преподобної Марії Єгипетської святкується 1 / 14 квітня.[/fpsub2]

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

6 квітня, у день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня владика звершив часи та Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови.

***

Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах стародавнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, IV Вселенському Cоборі.

Світле Христове Воскресіння. Пасха

У ніч з 19 на 20 квітня в нашому храмі архієпископ Білогородський Николай звершив Великодні богослужіння - хресний хід, Пасхальну заутреню і Божественну літургію свт. Іоанна Златоуста.

Перед Великоднім хресним ходом владика передав учасникам богослужіння свічки, запалені від благодатного вогню.

Під спів стихири "Воскресіння Твоє, Христе Спасе» навколо храму було звершено хресний хід, який очолив Високопреосвященніший владика. Хресний хід навколо храму, символізує хід жінок-мироносиць до гробу Господнього. Таким чином, у Великодньому богослужінні ми стаємо учасниками подій, описаних в Євангелії: «Коли настав вечір (після розп'яття і смерті Ісуса Христа на Голгофі - прим.), прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосип, що навчався в Ісуса, прийшовши до Пилата, просив тіла Ісусового. Тоді Пилат наказав віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обгорнув його плащаницею чистою і поклав його в гробі новому своїм, що висік у скелі; привалив великий камінь до дверей гробу, відійшов».

Зробивши обходження храму, процесія зупиняється перед західними дверима храму, які в цей момент закриті - під образ запечатаного Пілатом гробу Христа. Двері відкриє архієрей - як ангел, що відвалив камінь від печери в ніч Воскресіння.

Богослужіння Пасхи переповнене радістю Воскресіння Христа Спасителя. Святкову утреню архієрей звершив у співслужінні настоятель храму протоієрея В’ячеслава Лазорика, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За традицією, за Великоднею заутренею було прочитано Слово огласительне свт. Іоанна Златоуста на Святу Пасху. З IV століття Пасхальна проповідь, сказана великим учителем Церкви, читається в храмах в перший день Пасхи Христової.

Після читання слова Владика Николай привітав всіх Великоднім вигуком: «Христос Воскрес!».

По закінченні утрені була здійснена літургія святителя Іоанна Златоуста за Пасхальним чином.

На малому вході за ревне служіння Церкві Божій, ревне пастирське піклування та у зв'язку зі святом Святої Пасхи з благословення Місцеблюстителя Київської Митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія  архієпископ Николай нагородив протоієрея Анатолія Кузьміча митрою.

Після читання Євангелія було зачитано Пасхальне послання Його Святості Святішого Патріарха Кирила архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної Церкви.

Після закінчення богослужіння владика  Николай освятив артос і знову привітав учасників богослужіння з Пасхою Христовою: «Усіх вас, дорогі отці, брати і сестри сердечно вітаю з великим радісним святом Святої Пасхи: Христос Воскрес! ».

***
Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

Божественна літургія в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

6 квітня, напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня владика звершив часи та Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови.

Слухати проповідь >>>

***

Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах стародавнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, IV Вселенському Cоборі.

Утворено Білогородське благочиння

4 квітня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, в актовій залі Святої Успенської Києво-Печерської Лаври пройшло зібрання кліриків Броварського, Макарівського та Переяслав-Хмельницького вікаріатств Київської єпархії.

Засідання очолив керуючий справами УПЦ, перший вікарій Київської Митрополії митрополит Бориспільський Антоній.

Згідно розпорядження Блаженнішого Митрополита  Володимира, було проведено реорганізацію  Макарівського вікаріатства і утворено Білогородське благочиння, в адміністративно-територіальних межах с. Білогородка, с. Бобриця, с. Горбовичі, хутір Дальній Яр, с. Лука, с. Музичі, с. Неграші, с. Мрія, с. Шпитьки, с. Гореничі, с. Гнатівка, с. Стоянка, с. Лісове Києво-Святошинського району Київської області, благочинний -  прот. Ростислав Корчак.

 

Друга неділя після Пасхи, Антипасхи, Апостола Фоми

22 квітня, у другу неділю після Пасхи, Антипасхи, Апостола Фоми, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика Николай звершив панихиду на місцевому кладовищі.

Цікаво знати:Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога. Після воскресіння Ісус Христос багато разів являвся Своїм учням, являвся тоді, коли вони мали якусь потребу, приходив до них навіть тоді, коли двері їхнього дому були замкнені. Це свідчить про любов, яку мав Учитель до Своїх учнів.
Христос і нині любить всіх Своїх учнів і послідовників, усіх, хто вірує в Нього. “Ісус Христос, - говорить Апостол, - учора і сьогодні і навіки Той же”, і всякий, хто дотримується заповідей Його, є істинний і улюблений Його учень”.
В яких обставинах ми б не знаходились, які б нещастя не переносили, ми не повинні впадати у розпач, ми повинні сподіватися на нашого Спасителя. Христос переконав двох учнів, що йшли в Емманус, які спочатку не впізнали Його, утвердив у вірі Фому, котрий не довіряв Його воскресінню, заспокоїв апостолів, коли вони, боячись юдеїв, замкнулися, допоміг учням наловити риби в морі Тіверіадському... Він допоможе в усіх потребах наших, втішить у скорботі, напоумить у ваганні, заспокоїть у незгодах, якщо ми будемо любити Його, вірувати в Нього і надіятись на Нього.
Являючись апостолам після воскресіння, Христос дозволяв їм доторкатися до рук і ребер Своїх, щоб краще переконати їх у істинності Його воскресіння. Вони дійсно дотикалися до пречистого тіла Його, навіть ощупували рани від цвяхів на руках Його та вкладали персти свої в ребро Його, пробите списом. Це показує, що Христос дійсно воскрес і воскрес з тією плоттю, котру мав під час земного життя. А якщо Він воскрес, як пророчив, то це означає, що Він дійсно має життя в Самому Собі.
Він – Син Божий, за Котрого видавав Себе при житті. Якщо Він воскрес, то й ми воскреснемо, бо якщо воскресла Глава, то повинні ожити і всі члени тіла її, тобто Церкви Христової. Якщо Він воскрес з нашою плоттю, то означає, що людство є нероздільно з’єднаним з Божеством Його і знаходиться тепер на небі, а тому й нас, людей, в майбутньому чекає життя на небесах за великою Його обітницею: “щоб і ви були там, де Я” , - як повіствує нам євангелисть Іоанн. Віруючи в Христа, ми віримо в живого істинного Бога.
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога.
Початкове недовір’я апостолів до воскресіння Христового показує, що вони не були легковірними. Якщо ж пізніше вони повірили Йому і не тільки проповідували про Нього в усьому світі, але навіть вмирали в знак свідчення істинності Його, то це явний доказ, що вони твердо переконалися в дійсності воскресіння Христового, що вони дійсно бачили Воскреслого, дотикалися до Нього, розмовляли з Ним. Тому ми можемо без сумніву вірити їх свідченню, що Ісус Христос дійсно воскрес і разом з ними повинні сповідувати Його своїм Господом і Богом. Переконавши апостола Фому у своєму воскресінні, Христос сказав йому: ” Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували”. Чому ж блаженні такі люди? Тому, що як би вони, як і Фома, не довіряли воскресінню Христовому і, не задовільняючись євангельським свідченням про воскресіння, захотіли б побачити Спасителя фізичними очима, то легко могли б назавжди залишитися й загинути у невірстві своєму, тому що Христос, після вознесіння на небо, не являється людям чуттєво. Явлення ж Господа нашого Ісуса Христа плотськи апостолу Павлу, святим мученикам і деяким угодникам є випадками винятковими, особливими. Блаженні й тому, що віруючи у воскресіння Спасителя і сповідуючи Його своїм Господом на основі Євангелія і апостольських послань, ясно свідчать, що твердо вірять в те, про що говорив Спаситель, не сумніваються в Його Божественності тільки тому, що не бачили Його тілесними очима, і ревно бажають спастися через Нього.
Блаженні вони ще й тому, що за живу і діяльну віру Господь відпустить їм усі гріхи, удостоїть їх благодатного свого спілкування в Царстві Небесному .

Світле Христове Воскресіння

В ніч з 14 на 15 квітняархіепископ Білогородський Николай звершив Пасхальне богослужіння в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

По завершенні богослужіння Владика звершив чин  освячення артоса, а також освятив паски.

Цікаво знати:Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

 

 

 

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира

 

Возлюблені у Господі архіпастирі, високошановані пастирі,

чесне у Христі чернецтво, боголюбиві миряни — брати і сестри!


«Нині спасіння світові — світові видимому і невидимому!
Христос повстав із мертвих, —  повставайте з Ним і ви,
Христос у славі Своїй, — долучайтесь і ви.
Христос із гробу, — звільняйтеся від уз гріха!»
(Свт. Григорій Богослов, 45-те слово на Пасху)

Христос Воскрес!

Ще вчора ми розпиналися і погребалися разом із Христом, і серця наші були сповнені співчуття до Розіп’ятого. А сьогодні ми сповнені радості та тріумфу, бо повстав із мертвих наш Спаситель і Переможець пекла! До цього торжества ми прийшли через співчуття Страстям Господнім, бо «той, хто не став співпричасником у Страстях Христових через покаяння й послух і не зробився співучасником Його смерті, — за словами преподобного Симеона Нового Богослова, — не буде також співучасником у духовному воскресінні й не отримає Святого Духа».
У Домобудівництві Спасіння Воскресіння Христове є явленням Божественної всемогутності: Христос після Своєї смерті зійшов у пекло, зійшов у пекло з власної волі, переміг смерть, як Бог і Владика. Воскрес триденно і воскресив із Собою Адама й увесь людський рід від уз пекла і тління. Розбивши врата смерті, Христос показав нам шлях до життя вічного. «Отже: прийдіть (Пс. 94: 1), — закликає святитель Григорій Ніський, — у радості заспіваємо Господеві, Який розбив силу ворожу і підійняв заради нас велике переможне знамення хреста над подоланим противником. Проголосимо славу Спасителю нашому (див.: Пс. 94: 1)! Проголошення ж це є урочистим вигуком, який виривається у переможців над переможеними».
Справді, Воскресіння Христове є величезною перемогою над дияволом, гріхом і неміччю людської природи. Воскресінням Господа Іісуса Христа з мертвих завершився Боголюдський подвиг спасіння й оновлення людини. Воскресіння стало свідченням того, що Іісус Христос є істинний Бог і Господь, Визволитель і Спаситель. Христос помер плоттю, але плоть Його з’єднана в одну Іпостась незлитно, незмінно, нероздільно, нерозлучно з Богом Словом. Христос воскрес, бо смерть не могла втримати у своїй владі тіло і душу Христові, які перебувають у іпостасній єдності з Джерелом вічного життя, з Тим, Хто за Своїм Божеством є Воскресіння і Життя.
Іісус Христос воскрес, як початок померлих, первісток із мертвих (див.: Кол. 1: 18). Воскреснувши, Він освятив, благословив і утвердив воскресіння всіх людей, які постануть із землі в загальний день воскресіння, як з насіння виростає колос. Христос Господь дарував нам не лише воскресіння тіл, що відбудеться в кінці світу, а й духовне відродження і воскресіння, яке щодня відбувається в людських душах. «Саме його дарує через Святого Духа Той, Хто одного разу помер і воскрес, — говорить преподобний Симеон Новий Богослов. — Він Сам воскресає через всіх і в усіх тих, хто живе гідно, і співвоскрешає душі, які добровільно і з вірою померли разом з Ним, уже тут даруючи їм Царство Небесне».
Пасха Христова є святом не тільки тих, хто живе нині, а й тих, хто пере­йшов у життя вічне, святом усього всесвіту. Бо ті узи гріха і тління, що їх зняв з людства Своїм воскресінням Господь Іісус, впали і з усього створіння, яке стало колись, через падіння Адама і Єви, носієм клятви гріха.
Святкуючи Світле Христове Воскресіння, ми маємо пам’ятати, що те торжество духу, яке ми отримали, проходячи Великий піст, не повинно закінчитися з настанням Пасхи, але навпаки — ще посилитися і зрости. «Будьмо уважні, — закликає нас преподобний Феодор Студит, — щоб нам провести це свято світло і боголіпно, бо це Пасха — перший і найбільший дар Божого домобудівництва. За допомогою благоговіння приборкаємо своє тіло так, щоб, хоч і зміниться їжа, не змінився наш духовний стан… У цьому полягає для нас сенс таїнства: померти для світу (тобто гріха) і жити тільки для Бога».
Саме цю істину було засвідчено на історичному Харківському Архієрейському Соборі, 20-річчя якого ми відзначаємо цього року.
Прославляючи Воскреслого Христа за Його великі благодіяння, явлені на нашій Святій Церкві за ці роки, щиро дякуємо всім вам за молитви про Наше здоров’я та допомогу в служінні, до якого Ми були покликані соборним розумом єпископату в пасхальні дні 1992 року.
Щиро вітаючи вас, улюблені брати і сестри, із всерадісним світлим Христовим Воскресінням, молюся про збереження та зміцнення нашої єдності у Христі й бажаю, щоб благодать Христа Воскреслого перебувала з усіма вами, зміцнюючи вас у ваших повсякденних трудах і утверджуючи в новому благодатному житті через оновлення у Господі!

Воистину воскресе Христос!

+ Володимир
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

Київ,
Пасха Христова,
15 квітня 2012 р.


 

 

Пасхальное послание архиепископа Белогородского Николая

Пасхальное  послание

архиепископа Белогородского Николая

клиру, мирянам и все боголюбивым чадам Украинской Православной Церкви

“Христос воста от мертвых,
начаток умершим бысть”
(1 Кор. 15, 20)
По великой милости Отца Небесного в этом году мы вновь удостоились праздновать Светлое Воскресение Господа нашего Иисуса Христа.
Христово Воскресение есть начало воскресения всех умерших человеков. Это Воскресение уже не в жизнь временную, как было воскресение Лазаря и других прежде его, но в жизнь вечную, к которой призваны все верующии в Христа и исполняющии Его заповеди.
Воскресение Господа нашего Иисуса Христа из мертвых само по себе есть торжество веры, ибо им утверждена, возвышена и обожена наша вера. Это высочайшее торжество добродетели, ибо в нём над великим искушением рода человеческого восторжествовала самая чистейшая добродетель, которая служит верным залогом самых величественных обетований.
В эти радостные и светлые дни Христового Воскресения приветствую ВАС вечно живыми словами:

“ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!”
“ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ!”

От Воскресшего Христа Жизнеподателя молитвенно желаю ВАМ душевного спокойствия, крепостей духовных и телесных сил, Христового мира и любви, благословенного долгоденствия и помощи Божией служении Его Святой Православной Церкви и народу Божьему на долгие и благословенные годы.
с. Белогородка
Пасха 2011 г.

Николай
архиепископ Белогородский,
викарий Киевской митрополии

Неділя четверта Великого посту

10 квітня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішного свята.

Слухати проповідь >>>

У богослужінні четвертої неділі Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад подвижницького життя в особі прп. Іоанна Ліствичника, який написав твір, у котрому показав Ліствицю або порядок добрих діянь, що ведуть нас до Престолу Божого.

Величніший із подвижників благочестя, прп. Іоанн не лише сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив повчання для їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір «Ліствицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і ченцеві, і звичайній людині. Разом з тим «Ліствиця» вказує шлях до виховання чеснот, обов'язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смирення, молитва та ін.) Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує про благочестя і спасіння душі.
Пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника святкується також 30 березня за старим стилем (12 квітня н. ст.).

У день свята Світлого Христового Воскресіння у нашому храмі була звершена Пасхальна вечірня

20 квітня, у день свята Світлого Христового Воскресіння, у нашому храмі була звершена велика вечірня та утрення пасхальним чином.

Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного

Цього ж дня вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння.


У подарунок від настоятеля діти отримали солодощі.


 

 

 

Середа 4-ї седмиці Великого посту

10 квітня, у середу 4-ї седмиці Великого посту,архієпископ Білогородський Николай звершиввеликопісні часи та Літургію Передосвячених Дарів у кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

За Богослужіннями владиці співслужили настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик та протодиякон Вадим Бурдейний.

Після Літургії владика разом з духовенством собору звершив заупокійну Літію.

***

Великий піст складається  з двох головних частин: Чотиридесятниці  — 40-денного посту, і Страсної седмиці. Якщо Чотиридесятниця присвячена переважно  нашому покаянню й духовному відновленню, то під час Страсної седмиці увага  віруючих зосереджена вже не на собі (не на боротьбі зі своїми пристрастями), а на найголовніших подіях у земному  житті Сина Божого — останніх днях Його перебування в Єрусалимі, Таємній  Вечері, зрадництві, суді, розп’ятті й смерті, яка через зішестя в пекло переходить у торжество Воскресіння.

Зустріч Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішого Патріарха Феофіла ІІІ

25 квітня, Предстоятель Єрусалимської Православної Церкви Блаженніший Патріарх Феофіл ІІІ відвідав Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру.

Біля Святих воріт обителі його зустрічали Керуючий справами УПЦ архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, вікарні архієреї Київської Митрополії, серед яких й архієпископ Білогородський Николай,  духовенство столиці та прочани.

Владика Николай також взяв участь у подячному молебні, який відправив Патріарх Феофіл у храмі преподобних Антонія та Феодосія Печерських, по завершенні якого від імені Української Православної Церкви Патріарха  привітав Керуючий справами УПЦ архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан.

Архієпископ Білогородський Николай привітав Митрополита Володимира зі святом Пасхи

16 квітня, ввечері, архієпископ Білогородський Николай, молився за пасхальною Вечірнею у храмі Києво-Печерської Лаври на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських, яку звершив з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел у співслужінні секретаря Київської Митрополії протоієрея Віталія Косовського та духовенства столиці.
За богослужінням також молились: ректор Київських духовних академії і семінарії архієпископ Бориспільський Антоній, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископ Яготинський Серафим,  архієпископ Городницький Олександр, єпископи -  Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Макарівський Іларій,  Васильківський Пантелеімон, Броварський Феодосій та Обухівський Іона.

Перед початком богослужіння владика Николай привітав Митрополита Володимира із святом Пасхи та передав поздоровлення зі святом від ввіреної йому Білогордської пастви.

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Архієпископа Білогородського Николая

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Архієпископа Білогородського Николая

 

Всечесні отці, дорогі браття і сестри,

придержаща владо Білогородки


«Умертвив Сын Твой смерть, Всенепорочная,десь всем,
смертным  пребывающий живот  во веки веков дарова...»
(Тропар 7-ї пісні канону Пасхи)

З Христовим Воскресінням і небо, і земля, і преісподня сповнилися світла. Саме небо осяялося новим світлом. Святим ангелам відкрилася найбільша таємниця Божої любові до роду людського через Пресвяту Діву Марію, Яка послужила великій тайні Боговтілення. Саме через Неї Отцем Небесним у світ посилається Його возлюблений Єдинородний Син-Господь наш Іісус Христос. Сам Цар і Владика херувимів і серафимів втілився прийняв людську природу для нашого спасіння, притерпів жорстокі страждання і муки, Хрест, смерть і вільне плоттю погребіння. Тлінню не під силу було втримати у своїх обіймах Начальника життя, Який силою Свого Божества третього дня воскрес із мертвих і сотворив Своїм Воскресінням шлях усякій плоті до воскресіння з мертвих, у життя вічне, нетлінне у Царстві Отця Небесного.

Поділяючи разом з Вами радість Світлого Христового Воскресіння, вітаю Вас вічно живими словами:

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Від Воскреслого Христа молитовно бажаю ВАМ, вічної радості Пасхального торжества, міцності духовних і тілесних сил у ВАШОМУ  служінні Святій Православній Церкві, Її єдності та народу Божому на довгі і благословенні літа.

Христос Воскрес!

Воістину Христос Воскрес!

 

Із любов'ю в  Воскреслім Господі

+ Николай

Архієпископ Білогородський,
вікарій Київської Митрополії

Пасха Христова, 2012 р.
Білогородка

В середу 5-ї седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив читання Великого покаянного канону прп. Андрія Критського

14 квітня, в середу 5-ї седмиці Великого посту, архієпископ Білогородський Николай звершив читання Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Сьогодні у православних храмах читається повністю Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Цей канон читається у храмах лише два рази на рік: повністю – на п’ятій седмиці посту, а розділеним на чотири частини – з понеділка по четвер першої седмиці.

Великим він називається як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки подвижницькому життю.

У понеділок Світлої седмиці архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію

21 квітня,у понеділок Світлої седмиці, архієпископ Білогородський Николайзвершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Архипастирю співслужило духовенство храму.

Після закінчення Літургії відбувся традиційний пасхальний хресний хід навколо храму.

На закінчення владіка Николай привітав присутніх зі святом:

«Ще раз усіх вас, вітаю з другим днем Святої Пасхи, із чудовим богослужінням. Христос Воскрес!»

Цього ж дня владика Николай також відвідав Митрополита Володимира, привітав предстоятеля із святом Пасхи та передав поздоровлення зі святом від ввіреної йому Білогордської пастви.

Неділя четверта Великого посту

30 березня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішного свята.

Слухати проповідь >>>

Цікаво знати:У богослужінні четвертої неділі Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад подвижницького життя в особі прп. Іоанна Ліствичника, який написав твір, у котрому показав Ліствицю або порядок добрих діянь, що ведуть нас до Престолу Божого.
Величніший із подвижників благочестя, прп. Іоанн не лише сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив повчання для їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір «Ліствицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і ченцеві, і звичайній людині. Разом з тим «Ліствиця» вказує шлях до виховання чеснот, обов'язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смирення, молитва та ін.) Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує про благочестя і спасіння душі.
Пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника святкується також 30 березня за старим стилем (12 квітня н. ст.).

Відбулись збори духовенства новоутвореного Білогородского благочиння

11 квітня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира, благочинний Білогородского благочинного округу протоіерей Ростислав Корчак провів збори духовенства.

На початку зустрічі, в храмі Покрова Пресвятої Богородиці с. Бобриця отець Ростислав відправив молебень "Перед початком  всякого доброго діла" в співслужінні духовенства благочиння.

У своєму вступному слові протоієрейРостислав доповів про утворення Білогородського благочиння, освітлив ряд проблем та питання які потрібно вирішити в найближчий час. Були обговорені питання підготовки благочиння до святкування 1025-річчя хрещення Русі та поточні питання з життя благочиння.

В ході зустрічі також був обраний духівник благочиння - протоієрей Анатолій.

***

Розпорядження

Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира

по Макарівському вікаріатству Київської єпархії Української Православної Церкви

Визначенням Нашим від 28 березня 2013 року у Київській єпархії:

І. Розформувати існуючі благочинні округи.

ІІ. З метою ефективного церковно-адміністративного управління парафіями утворити в територіальних межах Макарівського вікаріатства Київської єпархії наступні благочиння:

1. Макарівське благочиння в адміністративно-територіальних межах м. Макарів, с. Фасова, с. Маковище, с. Забуяння, с. Королівка, с. Андріївка, с. Плахтянка, с. Гавронщина, с. Колонщина, с. Ніжиловичі, с. Небелиця, с. Березівка, с. Борівка, с. Калинівка Макарівського району Київської області (благочинний - архім. Кирил (Білан).
2. Бишівське благочиння в адміністративно-територіальних межах с. Бишів, с. Людвинівка, с. Мотижин, с. Рожів, с. Великий Карашин, с. Мар'янівка, с. Ясногородка, с. Осикове, с. Лишня, с. Мостище, с. Грузьке, с. Козичанка, с.Чорногородка, с. Ситняки, с. Соснівка Макарівського району Київської області (благочинний - архім. Філарет (Єгоров) .
3. Перше Бородянське благочиння в адміністративно-територіальних межах смт. Бородянка, смт. Песківка, с. Дружня, с. Качали, с. Мирча, с. Майданівка, с. Макарів 1, с. Нова Буда, с. Мигалки, с. Загальці Бородянського району Київської області (благочинний - прот. Віктор Талько) .
4. Друге Бородянське благочиння в адміністративно-територіальних межах смт. Бабинці, смт. Немешаєво, смт. Клавдієво, с. Блиставиця, с. Здвижівка, с. Лубянка, с. Микуличі, с. Озера, с. Нове Залісся, с. Пилиповичі, с. Шибене Бородянського району Київської області (благочинний - прот. Богдан Чубайко) .
5. Фастівське благочиння в адміністративно-територіальних межах Фастівського району Київської області (благочинний - архім. Онісім (Бала) .
6. Вишнівське благочиння в адміністративно-територіальних межах м. Вишневе, смт. Новосілки, смт. Чабани, с. Софіївська Борщагівка, с. Чайки, с. Ходосіївка, с. Лісники, с. Круглик, с. Хотів, с. Гатне, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області (благочинний - прот. Василій Русинка) .
7. Бучанське благочиння в адміністративно-територіальних межах м. Буча, смт. Ворзель, смт. Гостомель, с. Горенка, с. Михайлівка-Рубежівка, с. Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області  (благочинний - прот. Олександр Козинець).
8. Ірпінське благочиння в адміністративно-територіальних межах м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, с. Романівка, с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району Київської області (благочинний - прот. Олександр Федоричко ).
9. Боярське благочиння в адміністративно-територіальних межах м. Боярка, с. Юрівка, с. Віта-Поштова, с. Тарасівка, с. Малютянка, с. Забір’я Києво-Святошинського району Київської області (благочинний - прот. Володимир Паращак).
10. Білогородське благочиння в адміністративно-територіальних межах с. Білогородка, с. Бобриця, с. Горбовичі, хутір Дальній Яр, с. Лука, с. Музичі, с. Неграші, с. Мрія, с. Шпитьки, с. Гореничі, с. Гнатівка, с. Стоянка, с. Лісове Києво-Святошинського району Київської області (благочинний - прот. Ростислав Корчак).

ІІІ. Загальний контроль за виконанням цього розпорядження покласти на Першого вікарія Київської Митрополії.

Фото протодиякона Вадима Бурдейного

Пресс-службаБілогородского благочиння

Неділя п’ята Великого посту

1 квітня, в  п’яту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Марії Египедської, цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

Цікаво знати: Життя святої Марії Єгипетської розглядається як символ діяльного покаяння, яке перероджує все єство людини. У християнстві немає місця гордовитій відразі по відношенню до людей з «непоправно зіпсованою репутацією» (як у світському суспільстві), неймовірне здавалося б сходження з бездни гріха до святості відкрито й кожній сучасній «колезі» Марії.

Саме тому цій колишній грішниці й присвячена остання неділя Святої Чотиридесятниці.

Пам'ять преподобної Марії Єгипетської святкується 1 / 14 квітня.

Пасхальное послание Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира

Пасхальное послание

Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира

 

Воскрес Христос — и жизнь жительствует!
(Святитель Иоанн Златоуст)


Возлюбленные о Господе архипастыри, досточтимые пастыри,

честное во Христе монашество, боголюбивые миряне — братья и сестры!

Христос Воскресе!

Совершив Великую Четыредесятницу, напоив душу свою водами благочестия, напитав ум и сердце воспоминанием спасительных Христовых страданий, весь христианский мир ныне ликовствует: «Воскресения день, и просветимся торжеством, и друг друга обымем!».
Наша радость преисполнена благодарности Тому, Кого не был достоин весь мир, Кто был отвергнут зиждущими, но Кто стал главою угла нашего бытия, нашей нынешней и будущей жизни, Кто есть Сама Жизнь!
Нет истины, более радостной для нас, православных христиан, как преславное Воскресение Христово. В этой истине заключается смысл нашей жизни. Господь победил смерть и открыл людям райские двери. «Поглощена смерть победой» (Ис. 25: 8; 1 Кор. 15: 54), и теперь каждый верующий во Христа Спасителя вместе с пророками и всеми святыми восклицает: «Смерть! Где твое жало?» (Ос. 13: 14; 1 Кор. 15: 55). Христос воскрес, и отступил страх, нет уже ни одиночества, ни безысходности. Все наше естество переполняет свет пасхальной радости: «Христос Воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав». Эта радость дает нам силы бороть в себе зло, преодолевать гордыню, нести тяготы повседневной жизни, созидать в себе человека, каким задумал нас Творец.
Силою Воскресшего Господа нашим тленным телам надлежит облечься в бессмертие (см.: 1 Кор. 15: 22, 53). «Верующий в Меня, — говорит Спаситель, — если и умрет, оживет» (Ин. 11: 25).
В свете Христовой победы мы видим, что добро сильнее зла, что ночь прошла, и день приблизился, что истинное счастье человека может быть только в Боге и что «мы сделались причастниками Христу, если только начатую жизнь твердо сохраним до конца» (Евр. 3: 14).
Пусть же наша вера, наша любовь ко Христу, которые проявляются в соблюдении Его Заповедей, крепнут изо дня в день, чтобы мы были достойными проповедниками Благой вести о Воскресшем.
В ближайшие дни мы будем отмечать трагическое событие в истории нашего народа — 25-летие аварии на Чернобыльской атомной электростанции. Это событие служит страшным подтверждением того, что всякая попытка построить на земле рай без Бога неминуемо ведет человечество в ад. В то же время память об этой трагедии — это память о мужестве и героизме наших соотечественников, которые ценой собственной жизни заплатили за спасение людей, и которым — низкий от нас поклон и светлая память.
В нынешнем году в Украине на государственном уровне будет праздноваться 1000-летие Софии Киевской — древнего Кафедрального собора Киевских митрополитов. Это грандиозное творение наших благочестивых предков запечатлело в себе силу духа и красоту православной души нашего народа. Софиевский собор, переживший века и эпохи, свидетельствует о том, что народ, озаренный светом Христовой истины, народ-богоносец, способен отстоять свою веру, способен созидать и преумножать славу Божию, озарять и преображать окружающий мир.
Еще раз сердечно поздравляю всех верных чад Украинской Православной Церкви с праздником Воскресения Христова!
Благословен Господь и Спаситель наш, просветивший нас светом Своего Воскресения и даровавший нам благодатную пасхальную радость, которую никто и никогда не отнимет у нас (см.: Ин. 16: 22). Да живет в наших сердцах эта радость, да будет она нашей силой и упованием: «Радуйтесь, усовершайтесь, утешайтесь, будьте единомысленны, мирны, — и Бог любви и мира будет с вами» (2 Кор. 13: 11). Аминь.

Воистину воскресе Христос!

 

Киев,

Пасха Христова 2011 год

+ Владимир,
Митрополит Киевский и всея Украины,
Предстоятель Украинской Православной Церкви

 






У день свята Входу Господнього до Ерусалима біля нашого храму було звершено свячення поклінних хрестів

24 квітня,у неділю шосту Великого посту, Входу Господнього до Ерусалима Божественну літургію у нашому храмі очолив настоятель храму протоієрея В’ячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча.

ФОТО>>>

По завершенні богослужіння отець настоятель освятив гілочки верби.

Важливою подією цього дня для нашого села стало освячення поклінних хрестів яке звершив отець В’ячеслав.

Цього ж хрести було встановлено на початку села або по дорозі до нього з п’яти напрямків, щоб дорога і перебування гостя в селі було вдалим і добрим.

Традиція втановлювати поклінний хрест виникла давно. В давні часи, хрести ставили не тільки на території храму або церкви, але й далеко за їх межами. Це робиться для того, щоб кожен, хто йде повз них, зупинився і помолився.

Перші поклінні хрести були місіонерськими, їх встановлювали апостоли, сповіщаючи людей про християнської проповіді на їхній землі.

Ще поклінний хрест встановлювали на честь пам`ятних дат на пам`ятних місцях. Досить часто хрести можна було побачити на перехрестях доріг.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Неділя 3-тя Великого посту, Хрестопоклонна

3 апреля,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього.

Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.

Більше фото>>>

Неділя шоста Великого посту, Вхід Господній до Єрусалима

13 квітня, у неділюшосту Великого посту, Входу Господньогодо Єрусалима,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

По завершенні богослужіння Владика освятив гілочки верби.

***

Свято Входу Господнього до Єрусалима прийшло на Русь у X столітті, а християнською церквою відзначалося вже у III ст. Інша назва свята - Вербна Неділя, або Неділя Ваій, нагадує нам про пальмові гілки, якими вітали Іісуса мешканці Єрусалима, які прийшли Його зустрічати. Використання ваій зі світильниками, чи у нашій традиції, верб відноситься до стародавніх часів. Про це згадують свтт. Амвросій Медіоланський, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський ще у IV столітті. Віруючі стоять на богослужінні з освяченими у храмі гілочками верб і запаленими свічками в руках, зустрічаючи невидимо грядущого Христа. До Свята старі гілочки верби спалюються, а нові ставлять в кут біля ікон.

Неділя 3-тя Великого посту, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня,у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Напередодні  ввечері  владика звершив Всеношну з винесенням Животворящого Хреста Господнього. 

Цікаво знати:Церква вказує виносити Хрест для поклоніння віруючим у середині Чотиридесятниці для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господньою надихнути й укріпити тих, хто постують до продовження подвигу посту. Св. Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці, коли його після часів, перед Літургією, заносить назад у вівтар. Як подорожній, втомлений від довгої дороги, відпочиває під розлогим деревом, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож до Небесного Єрусалима - до Пасхи Господньої, знаходять посередині шляху "Древо хресне", щоб під його покровом набратися сил для подальшої дороги, пояснюється у "Синаксарії". Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть його прапори і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю - Світлому Воскресінню.

Архієпископ Білогородський Николай прийняв участь у відкритті пам’ятника Блаженнішому Митрополиту Володимиру

24 квітня, у день свята Входу Господнього до Єрусалиму або Вербну неділю, на території комплексу Спасо-Преображенського собору у місті Києві відбулося відкриття пам’ятника Блаженнішому Митрополиту Володимиру.

Пам’ятник встановлено перед соборною дзвіницею, яку 5 років тому Митрополит Володимир заклав саме у Вербну неділю. А сьогодні на першому поверсі дзвіниці діє меморіальний музей Його Блаженства.

Відкриттю передувала Божественна літургія, за якою у Преображенському соборі міста Києва архієпископ Білогородський Николай співслужив митрополиту Переяслав-Хмельницькому і Вишневському Олександру.

Йому також співслужили: архієпископ Макарівський Іларій та єпископ Бородянський Варсонофій, а також духовенство храму і міста Києва.

По закінченні святкової служби було освячено монумент Блаженнішому Митрополиту Володимиру. Перед цим духовенство відслужило заупокійну літію за спочилим Владикою Володимиром.

Скульптор зобразив Митрополита Володимира у богослужбових ризах, правиця піднята для благословення, ліва - покладена на розкриту книгу Святого Письма. Фігура Митрополита виточена з граніту; обличчя, руки та хрест на митрі вилиті з бронзи.

Блаженніший Митрополит Володимир був Предстоятелем Української Церкви з 1992 по 2014 рік. За цей час в Україні побудовано тисячі храмів та сотні монастирів, понад 250 угодників Божих прославлено в лику святих, відкрито десятки богословських навчальних закладів, започатковано сотні церковних засобів масової інформації. Діяльність Церкви перестала бути обмеженою лише церковною огорожею – почали діяти синодальні відділи з опіки над незахищеними верствами населення (сиротами, людьми з вадами розвитку, ув’язненими). Люди різних професій почали отримувати допомогу та підтримку від Церкви – це і медики, і військові, і науковці. Сьогодні справи Блаженнішого Владики продовжує Фонд його пам’яті.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

mvfund.org

Друга неділя після Пасхи, Антипасхи, Апостола Фоми

27 квітня, у другу неділю після Пасхи, Антипасхи, Апостола Фоми, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

***

Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога. Після воскресіння Ісус Христос багато разів являвся Своїм учням, являвся тоді, коли вони мали якусь потребу, приходив до них навіть тоді, коли двері їхнього дому були замкнені. Це свідчить про любов, яку мав Учитель до Своїх учнів.
Христос і нині любить всіх Своїх учнів і послідовників, усіх, хто вірує в Нього. “Ісус Христос, - говорить Апостол, - учора і сьогодні і навіки Той же”, і всякий, хто дотримується заповідей Його, є істинний і улюблений Його учень”.
В яких обставинах ми б не знаходились, які б нещастя не переносили, ми не повинні впадати у розпач, ми повинні сподіватися на нашого Спасителя. Христос переконав двох учнів, що йшли в Емманус, які спочатку не впізнали Його, утвердив у вірі Фому, котрий не довіряв Його воскресінню, заспокоїв апостолів, коли вони, боячись юдеїв, замкнулися, допоміг учням наловити риби в морі Тіверіадському... Він допоможе в усіх потребах наших, втішить у скорботі, напоумить у ваганні, заспокоїть у незгодах, якщо ми будемо любити Його, вірувати в Нього і надіятись на Нього.
Являючись апостолам після воскресіння, Христос дозволяв їм доторкатися до рук і ребер Своїх, щоб краще переконати їх у істинності Його воскресіння. Вони дійсно дотикалися до пречистого тіла Його, навіть ощупували рани від цвяхів на руках Його та вкладали персти свої в ребро Його, пробите списом. Це показує, що Христос дійсно воскрес і воскрес з тією плоттю, котру мав під час земного життя. А якщо Він воскрес, як пророчив, то це означає, що Він дійсно має життя в Самому Собі.
Він – Син Божий, за Котрого видавав Себе при житті. Якщо Він воскрес, то й ми воскреснемо, бо якщо воскресла Глава, то повинні ожити і всі члени тіла її, тобто Церкви Христової. Якщо Він воскрес з нашою плоттю, то означає, що людство є нероздільно з’єднаним з Божеством Його і знаходиться тепер на небі, а тому й нас, людей, в майбутньому чекає життя на небесах за великою Його обітницею: “щоб і ви були там, де Я” , - як повіствує нам євангелисть Іоанн. Віруючи в Христа, ми віримо в живого істинного Бога.
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога.
Початкове недовір’я апостолів до воскресіння Христового показує, що вони не були легковірними. Якщо ж пізніше вони повірили Йому і не тільки проповідували про Нього в усьому світі, але навіть вмирали в знак свідчення істинності Його, то це явний доказ, що вони твердо переконалися в дійсності воскресіння Христового, що вони дійсно бачили Воскреслого, дотикалися до Нього, розмовляли з Ним. Тому ми можемо без сумніву вірити їх свідченню, що Ісус Христос дійсно воскрес і разом з ними повинні сповідувати Його своїм Господом і Богом. Переконавши апостола Фому у своєму воскресінні, Христос сказав йому: ” Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували”. Чому ж блаженні такі люди? Тому, що як би вони, як і Фома, не довіряли воскресінню Христовому і, не задовільняючись євангельським свідченням про воскресіння, захотіли б побачити Спасителя фізичними очима, то легко могли б назавжди залишитися й загинути у невірстві своєму, тому що Христос, після вознесіння на небо, не являється людям чуттєво. Явлення ж Господа нашого Ісуса Христа плотськи апостолу Павлу, святим мученикам і деяким угодникам є випадками винятковими, особливими. Блаженні й тому, що віруючи у воскресіння Спасителя і сповідуючи Його своїм Господом на основі Євангелія і апостольських послань, ясно свідчать, що твердо вірять в те, про що говорив Спаситель, не сумніваються в Його Божественності тільки тому, що не бачили Його тілесними очима, і ревно бажають спастися через Нього.
Блаженні вони ще й тому, що за живу і діяльну віру Господь відпустить їм усі гріхи, удостоїть їх благодатного свого спілкування в Царстві Небесному .

Вечірня Великої П'ятниці з винесенням Святої Плащаниці

18 квітня, у Велику П'ятницю день, присвячений спогаду святих спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай звершив вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.

Увечері 18 квітня, напередодні Великої Суботи, владика Николай звершив утреню з чином поховання Господа нашого Іісуса Христа.

Архіпастирю співслужили:настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

***

Відповідно до давньої традиції, у Велику П'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.

Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.

У цей трагічний день Літургії не звершуються, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої парафіяни у  храмі співпереживають смерть Христа.

Неділя четверта Великого посту

14 квітня,у четверту неділю Великого посту, день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію Василія Великого у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішного свята.

Цікаво знати:У богослужінні четвертої неділі Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад подвижницького життя в особі прп. Іоанна Ліствичника, який написав твір, у котрому показав Ліствицю або порядок добрих діянь, що ведуть нас до Престолу Божого.
Величніший із подвижників благочестя, прп. Іоанн не лише сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив повчання для їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір «Ліствицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і ченцеві, і звичайній людині. Разом з тим «Ліствиця» вказує шлях до виховання чеснот, обов'язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смирення, молитва та ін.) Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує про благочестя і спасіння душі.
Пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника святкується також 30 березня за старим стилем (12 квітня н. ст.).

Неділя шоста Великого посту, Вхід Господній до Ерусалиму

5 квітня, у неділюшосту Великого посту, Входу Господньогодо Ерусалима,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

По завершенні богослужіння Владика освятив гілочки верби.

***

Свято Входу Господнього до Єрусалима прийшло на Русь у X столітті, а християнською церквою відзначалося вже у III ст. Інша назва свята - Вербна Неділя, або Неділя Ваій, нагадує нам про пальмові гілки, якими вітали Іісуса мешканці Єрусалима, які прийшли Його зустрічати. Використання ваій зі світильниками, чи у нашій традиції, верб відноситься до стародавніх часів. Про це згадують свтт. Амвросій Медіоланський, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський ще у IV столітті. Віруючі стоять на богослужінні з освяченими у храмі гілочками верб і запаленими свічками в руках, зустрічаючи невидимо грядущого Христа. До Свята старі гілочки верби спалюються, а нові ставлять в кут біля ікон.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Завершено розпис вівтарної частини храму

 

 

Божою милістю завершено розпис вівтарної частини кафедрального Свято-Михайлівського храму с. Білогородка.

Щиро вдячні всім за молитовну та матеріальну підтримку, також просимо подальших молитов та допомоги для завершення розпису центральної частини храму.

 

 

 



 

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ СТРАСНА СЕДМИЦЯ

27 квітня, Велика середа

17:00 – Вечірнє богослужіння

28 квітня, Великий четвер

8:00 – Божественна літургія свт. Василія Великого

17:00 – «Послідування святих і спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа» (Читання 12-ти зачал з Євангелія, що розповідають про Страсті Господні)

29 квітня, Велика п’ятниця

8:00 – Царські часи

15:00 – Винесення плащаниці

17:00 – Утреня з чином погребіння плащаниці

30 квітня, Велика субота

8:00 – Божественна літургія

У Великий Четверг архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію свт. Василія Великого

17 квітня, у Великий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію свт. Василія Великого.

Цього ж дня ввечері владика звершить мале повечіря та утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

***

У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.

Неділя п’ята Великого посту

21 квітня, в п’яту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Марії Египедської, цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

Напередодні ввечері владика звершив всеношну.

Цікаво знати: Життя святої Марії Єгипетської розглядається як символ діяльного покаяння, яке перероджує все єство людини. У християнстві немає місця гордовитій відразі по відношенню до людей з «непоправно зіпсованою репутацією» (як у світському суспільстві), неймовірне здавалося б сходження з бездни гріха до святості відкрито й кожній сучасній «колезі» Марії.

Саме тому цій колишній грішниці й присвячена остання неділя Святої Чотиридесятниці.

Пам'ять преподобної Марії Єгипетської святкується 1 / 14 квітня.

У Велику Суботу в нашому храмі було звершено Божественну літургію святителя Василія Великого

30 квітня,у Велику Суботу в нашому храмі було звершено вечірню з читанням 15 паримій та Божественну літургію святителя Василія Великого.

Богослужіння очолив настоятель храмупротоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За богослужінням співав хор храму, низку церковних піснеспівів виконав хор духовенства.

Після заамвонної молитви отецьВ’ячеслав звершив освячення хліба й вина.

Великий четверг. Спомин Таємної вечері Господа Ісуса Христа

28 квітня,у Великий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив у нашому храмі Божественну літургію свт. Василія Великого.

Цього ж дня ввечері владика звершив утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

 

У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.

 

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ СТРАСНА СЕДМИЦЯ


6 квітня, Великий понеділок
17:00 – Вечірнє богослужіння

7 квітня, Великий вівторок, день свята Благовіщення
8:00 – Божественна літургія свт. Іоанна Златоуста
(по завершенні богослужіння —СОБОРУВАННЯ)

8 квітня, Велика середа
17:00 – Вечірнє богослужіння

9 квітня, Великий четвер
8:00 – Божественна літургія свт. Василія Великого
17:00 – «Послідування святих і спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа» (Читання 12-ти зачал з Євангелія, що розповідають про Страсті Господні)

10 квітня, Велика п’ятниця
8:00 – Царські часи
14:00 – Винесення плащаниці
17:00 – Утреня з чином погребіння плащаниці

11 квітня, Велика субота
8:00 – Божественна літургія

Зустріч Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішого Патріарха Феофіла ІІІ

23 квітня, Предстоятель Єрусалимської Православної Церкви Блаженніший Патріарх Феофіл ІІІ відвідав Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру.

Біля Святих воріт обителі Патріарха Феофіла зустрів Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
Блаженнішого Патріарха також зустрічали вікарні архієреї Київської Митрополії, серед яких й архієпископ Білогородський Николай, духовенство Лаври та столиці, викладачі і студенти Київських духовних шкіл, директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина, віруючі.

В Успенському соборі Лаври Патріарх Феофіл очолив подячний молебень.

 

Неділя шоста Великого поста. Вхід Господній до Ерусалима

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc05337.jpg" label="" title="Неділя шоста Великого поста. Вхід Господній до Ерусалима"] 17 квітня, у Неділюшосту Великого посту, Входу Господньогодо Ерусалима,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило духовенство храма. По завершенні богослужіння Владика освятив гілочки верби. Цікаво знати: Свято Входу Господнього до Єрусалима прийшло на Русь у X столітті, а християнською церквою відзначалося вже у III ст. Інша назва свята - Вербна Неділя, або Неділя Ваій, нагадує нам про пальмові гілки, якими вітали Іісуса мешканці Єрусалима, які прийшли Його зустрічати. Використання ваій зі світильниками, чи у нашій традиції, верб відноситься до стародавніх часів. Про це згадують свтт. Амвросій Медіоланський, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський ще у IV столітті. Віруючі стоять на богослужінні з освяченими у храмі гілочками верб і запаленими свічками в руках, зустрічаючи невидимо грядущого Христа. До Свята старі гілочки верби спалюються, а нові ставлять в кут біля ікон.[/fpsub2]

Cубота пятої неділі Великого Посту, Похвала Пресвятої Богородиці

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc04245554.jpg" label="" title="Cубота пятої неділі Великого посту, Похвала Пресвятої Богородиці"] 9 квітня, в суботу пятої неділі Великого посту, Похвали Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство. Напередодні ввечері владика звершив утренню з читання акафіста Пресвятій Богородиці.

Цікаво знати: У суботу п'ятого тижня Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафіста, або подячної похвали Пресвятій Богородиці. Свято це встановлено в IX столітті за неодноразове звільнення Константинополя допомогою і заступництвом Пресвятої Богородиці від нашестя ворогів. За правління імператора Іраклія, коли патріарх Сергій, носячи на руках своїх ікону Пресвятої Богородиці міськими мурами, благав Господа про захист від персидських і скіфських військ, що осадили Константинополь, тоді народ шукав захисту в храмах Божих, день і ніч благаючи Заступницю врятувати своє місто.
Імператор Костянтин Великий, засновник Константинополя, присвятив його Божій Матері і почитав Пресвяту Діву покровителькою своєю і своєї нової столиці. Багато храмів на честь Божої Матері було зведено в Константинополі. У Влахернському храмі зберігалася Її свята ікона, написана євангелістом Лукою. У ніч, коли об’єднані сили агарян і персів з моря і з суші рушили на місто, раптово повстала страшна буря, яка розсіяла і потопила судна нападників. Решта ворогів з соромом втекла. Тоді у всю цю ніч вдячний народ, який перебував у Влахернському храмі, виголосив Заступниці міста переможну, всеношну і несідальну (акафіст, грец. Літер. Несідальную) пісню: " Взбранной Воеводе победительная, яко избавльшеся от злых, благодарственная восписуем Ти раби Твои, Богородице!" І з того часу, на спомин про таке велике чудо, Православна Церква ухвалила святкування Похвалі Пресвятої Богородиці.[/fpsub2]

Велика П'ятниця. Спомин святих спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа

29 квітня, у Велику П'ятницю деньприсвячений спогаду святихспасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай звершив вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.

Цього ж дня у вечері напередодні Великої Суботи, владика Николай звершив утреню з чином поховання Господа нашого Іісуса Христа.

Архіпастирю співслужили:настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

 

Відповідно до давньої традиції, у Велику П'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.

Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.

У цей трагічний день Літургії не звершуються, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої парафіяни у  храмі співпереживають смерть Христа.

Божественна літургія в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc04240.jpg" label="" title="Божественна літургія в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці"]6 березня, напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.  Наступного дня владика звершив часи та Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого.

Цікаво знати: Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах стародавнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, IV Вселенському Cоборі. [/fpsub2]

Неділя шоста Великого посту, Вхід Господній до Ерусалиму

28 квітня, у неділюшосту Великого посту, Входу Господньогодо Ерусалима,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило духовенство храма.

По завершенні богослужіння Владика освятив гілочки верби.

Цікаво знати: Свято Входу Господнього до Єрусалима прийшло на Русь у X столітті, а християнською церквою відзначалося вже у III ст. Інша назва свята - Вербна Неділя, або Неділя Ваій, нагадує нам про пальмові гілки, якими вітали Іісуса мешканці Єрусалима, які прийшли Його зустрічати. Використання ваій зі світильниками, чи у нашій традиції, верб відноситься до стародавніх часів. Про це згадують свтт. Амвросій Медіоланський, Іоанн Златоуст, Кирил Олександрійський ще у IV столітті. Віруючі стоять на богослужінні з освяченими у храмі гілочками верб і запаленими свічками в руках, зустрічаючи невидимо грядущого Христа. До Свята старі гілочки верби спалюються, а нові ставлять в кут біля ікон.

Неділя четверта Великого посту

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc0544155.jpg" label="" title=""] 3 квітня,у четверту неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Іоана Ліствичника. Цього дня архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію. Владиці співслужило храмове духовенство.

Цікаво знати:У богослужінні четвертої неділі Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад подвижницького життя в особі прп. Іоанна Ліствичника, який написав твір, у котрому показав Ліствицю або порядок добрих діянь, що ведуть нас до Престолу Божого.
Величніший із подвижників благочестя, прп. Іоанн не лише сам досяг висоти духовної досконалості, але й іншим залишив повчання для їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір «Ліствицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У «Ліствиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів тощо), які однаково властиві і ченцеві, і звичайній людині. Разом з тим «Ліствиця» вказує шлях до виховання чеснот, обов'язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смирення, молитва та ін.) Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, «Ліствиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує про благочестя і спасіння душі.
Пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника святкується також 30 березня за старим стилем (12 квітня н. ст.).[/fpsub2]

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

6 квітня, у Великий понеділок напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, святкову всеношну у храмі с. Білогородка очолив архієпископ Білогородський Николай.

Наступного дня у Великий вівторок владика звершив часи та Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По завершенні богослужіння владика звернувся до вірян зі словам настанови.

***

Шанування Пресвятої Діви було встановлено в апостольській громаді (Діян. 1, 14), поширилося з Ізраїлю в Християнських Церквах, що утворилися в Сирії, Малій Азії, Італії й інших країнах стародавнього світу. Остаточно і загальноцерковно воно було утверджене на Халкідонському, IV Вселенському Cоборі.

Богослужіння Великого Четверга

9 квітня,у Великий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив у нашому храмі Божественну літургію свт. Василія Великого.

Цього ж дня ввечері владика звершив утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

***

У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Богослужіння Великої П'ятниці

10 квітня, у Велику П'ятницю день, присвячений спогаду святих спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай звершив вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.

У вечері 10 квітня, напередодні Великої Суботи, владика Николай звершив утреню з чином поховання Господа нашого Іісуса Христа.

Архіпастирю співслужили:настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

***

Відповідно до давньої традиції, у Велику П'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.

Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.

У цей трагічний день Літургії не звершуються, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої парафіяни у  храмі співпереживають смерть Христа.

Богослужіння Великої Суботи

11 квітня,у Велику Суботу,в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка було звершено вечірню з читанням 15 паримій та Божественну літургію святителя Василія Великого.

Богослужіння очолив настоятель храмупротоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За богослужінням співав хор храму, низку церковних піснеспівів виконав хор духовенства.

Після заамвонної молитви отецьВ’ячеслав звершив освячення хліба й вина.

У свято Світлого Христового Воскресіння у нашому храмі було звершене урочисте богослужіння

У ніч з 11 на 12 квітня в нашому храмі архієпископ Білогородський Николай звершив Великодні богослужіння - хресний хід, Пасхальну заутреню і Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста.

Перед Великоднім хресним ходом владика передав учасникам богослужіння свічки, запалені від благодатного вогню.

Під спів стихири "Воскресіння Твоє, Христе Спасе» навколо храму було звершено хресний хід, який очолив Високопреосвященніший владика. Хресний хід навколо храму, символізує хід жінок-мироносиць до гробу Господнього. Таким чином, у Великодньому богослужінні ми стаємо учасниками подій, описаних в Євангелії: «Коли настав вечір (після розп'яття і смерті Ісуса Христа на Голгофі - прим.), прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосип, що навчався в Ісуса, прийшовши до Пилата, просив тіла Ісусового. Тоді Пилат наказав віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обгорнув його плащаницею чистою і поклав його в гробі новому своїм, що висік у скелі; привалив великий камінь до дверей гробу, відійшов». Зробивши обходження храму, процесія зупиняється перед західними дверима храму, які в цей момент закриті - під образ запечатаного Пілатом гробу Христа. Двері відкриє архієрей - як ангел, що відвалив камінь від печери в ніч Воскресіння. Богослужіння Пасхи переповнене радістю Воскресіння Христа Спасителя.

Святкову утреню архієрей звершив у співслужінні настоятель храму протоієрея В’ячеслава Лазорика, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За богослужінням співали архієрейський та парафіяльний хор, хор дитячої недільної школи виконав Херувимську пісню.

За традицією, за Великоднею заутренею настоятель храму прочитав Слово огласительне святителя Іоанна Златоуста на Святу Пасху. З IV століття Пасхальна проповідь, сказана великим учителем Церкви, читається в храмах в перший день Пасхи Христової.

По закінченні утрені була здійснена літургія святителя Іоанна Златоуста за Пасхальним чином.

Після закінчення богослужіння владика Николай освятив артос і знову привітав учасників богослужіння з Пасхою Христовою: «Усіх вас, дорогі отці, брати і сестри сердечно вітаю з великим радісним святом Святої Пасхи: Христос Воскрес! ».

***

Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Пасхальна вечірня та утреня

12 квітня, у день свята Світлого Христового Воскресіння, у нашому храмі була звершена велика вечірня та утрення пасхальним чином.

Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протодиякона Вадима Бурдейного.

 

 

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Понеділок Світлої седмиці

13 квітня, у понеділок Світлої седмиці, Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

Після запричасного стиха було зачитано Пасхальне послання керуючого Макарівським вікаріатсвом епископа Макарівського Іларія.

Після закінчення Літургії відбувся традиційний пасхальний хресний хід навколо храму.

На закінчення отець В’ячеслав привітав присутніх зі святом: «Ще раз усіх вас, вітаю з другим днем Святої Пасхи, із чудовим богослужінням. Христос Воскрес!»

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Світлий понеділок - назва другого дня Світлої седмиці. У Біблії розповідається, що, воскреснувши, Христос невпізнаним з'явився двом своїм засмученим учням, розділив з ними шлях у село Еммаус, неподалік від Єрусалиму, і вечерю.

Відповідно до Священного писання, в перший день після воскресіння Ісус явився своїм учням і протягом 40 днів розповідав їм про Царство Небесне, після чого вознісся небо.

Вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння (Відео, оновлено)

12 квітня ввечері, у день свята Світлого Христового Воскресіння, вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння.

У подарунок від настоятеля діти отримали солодощі.

 

 

 

 

 

 

 

 

.

Церковне життя недільної школи нашого храму

Відео матушка Людмила Лазорик

Архієпископ Білогородський Николай привітав Митрополита Онуфрія зі святом Пасхи

13 квітня ввечері, архієпископ Білогородський Николай, молився за пасхальною Вечірнею у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, яку звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у співслужінні духовенства Лаври та столиці.

Від імені вікарних архієреїв, духовенства, чернецтва та боголюбивих мирян Київської єпархії Блаженнішого привітав зі святом Пасхи митрополит Павел.

Після богослужіння владика Николай також привітав Митрополита Онуфрія із святом Пасхи та передав поздоровлення зі святом від ввіреної йому Білогордської пастви.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Неділя друга після Пасхи, Антипасхи

19 квітня, у другу неділю після Пасхи, Антипасхи, апостола Фоми, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По закінченні богослужіння владика привітав клірика нашого храмупротоієрея Анатолія з Днем народження.

***

Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога. Після воскресіння Ісус Христос багато разів являвся Своїм учням, являвся тоді, коли вони мали якусь потребу, приходив до них навіть тоді, коли двері їхнього дому були замкнені. Це свідчить про любов, яку мав Учитель до Своїх учнів.
Христос і нині любить всіх Своїх учнів і послідовників, усіх, хто вірує в Нього. “Ісус Христос, - говорить Апостол, - учора і сьогодні і навіки Той же”, і всякий, хто дотримується заповідей Його, є істинний і улюблений Його учень”.
В яких обставинах ми б не знаходились, які б нещастя не переносили, ми не повинні впадати у розпач, ми повинні сподіватися на нашого Спасителя. Христос переконав двох учнів, що йшли в Емманус, які спочатку не впізнали Його, утвердив у вірі Фому, котрий не довіряв Його воскресінню, заспокоїв апостолів, коли вони, боячись юдеїв, замкнулися, допоміг учням наловити риби в морі Тіверіадському... Він допоможе в усіх потребах наших, втішить у скорботі, напоумить у ваганні, заспокоїть у незгодах, якщо ми будемо любити Його, вірувати в Нього і надіятись на Нього.
Являючись апостолам після воскресіння, Христос дозволяв їм доторкатися до рук і ребер Своїх, щоб краще переконати їх у істинності Його воскресіння. Вони дійсно дотикалися до пречистого тіла Його, навіть ощупували рани від цвяхів на руках Його та вкладали персти свої в ребро Його, пробите списом. Це показує, що Христос дійсно воскрес і воскрес з тією плоттю, котру мав під час земного життя. А якщо Він воскрес, як пророчив, то це означає, що Він дійсно має життя в Самому Собі.
Він – Син Божий, за Котрого видавав Себе при житті. Якщо Він воскрес, то й ми воскреснемо, бо якщо воскресла Глава, то повинні ожити і всі члени тіла її, тобто Церкви Христової. Якщо Він воскрес з нашою плоттю, то означає, що людство є нероздільно з’єднаним з Божеством Його і знаходиться тепер на небі, а тому й нас, людей, в майбутньому чекає життя на небесах за великою Його обітницею: “щоб і ви були там, де Я” , - як повіствує нам євангелисть Іоанн. Віруючи в Христа, ми віримо в живого істинного Бога.
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили воскресінню, коли про це їм сповістили жони-мироносиці і два учня, що ходили в Емманус. Недовір’я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих – така незвичайна подія, котру не так легко одразу ж зрозуміти.
Початкове недовір’я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір’я до такої великої та радісної події, а навпаки переконувати нас у ній і утверджувати нашу віру в Бога.
Початкове недовір’я апостолів до воскресіння Христового показує, що вони не були легковірними. Якщо ж пізніше вони повірили Йому і не тільки проповідували про Нього в усьому світі, але навіть вмирали в знак свідчення істинності Його, то це явний доказ, що вони твердо переконалися в дійсності воскресіння Христового, що вони дійсно бачили Воскреслого, дотикалися до Нього, розмовляли з Ним. Тому ми можемо без сумніву вірити їх свідченню, що Ісус Христос дійсно воскрес і разом з ними повинні сповідувати Його своїм Господом і Богом. Переконавши апостола Фому у своєму воскресінні, Христос сказав йому: ” Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували”. Чому ж блаженні такі люди? Тому, що як би вони, як і Фома, не довіряли воскресінню Христовому і, не задовільняючись євангельським свідченням про воскресіння, захотіли б побачити Спасителя фізичними очима, то легко могли б назавжди залишитися й загинути у невірстві своєму, тому що Христос, після вознесіння на небо, не являється людям чуттєво. Явлення ж Господа нашого Ісуса Христа плотськи апостолу Павлу, святим мученикам і деяким угодникам є випадками винятковими, особливими. Блаженні й тому, що віруючи у воскресіння Спасителя і сповідуючи Його своїм Господом на основі Євангелія і апостольських послань, ясно свідчать, що твердо вірять в те, про що говорив Спаситель, не сумніваються в Його Божественності тільки тому, що не бачили Його тілесними очима, і ревно бажають спастися через Нього.
Блаженні вони ще й тому, що за живу і діяльну віру Господь відпустить їм усі гріхи, удостоїть їх благодатного свого спілкування в Царстві Небесному .

Неділя святих жон-мироносиць

26 квітня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.

***

Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.

  • Благочинний храмів Білогородського округу Київської єпархії протоієрей Вячеслав Лазорик
  • тел. +38(097)-68-23-569
  • xram.com.ua@gmail.com
  • Богослужіння звершуються у Свято-Миколаївському храмі села Білогородка (Хутір Дальній яр, вул Лебедина 11)
  • від ст. м "Академмістечко" маршрут №796 "Київ-Боярка"
  • від ст. м "Виставковий центр" маршрут №374 "Київ-Білогородка"