У неділю святих жон-мироносиць архієпископ Николай звершив Божественну літургію у нашому храмі

15 травня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію в Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.

Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Священнослужителі нашого храму взяли участь в урочистих заходах з нагоди 71-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні 1941-1945 років

9 травня, у 71-шу річницю Перемоги у Другій світовій війні 1941-1945 років, з благословення архієпископа Білогородського Николая священнослужителі нашого храму протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний взяли участь в урочистих заходах, що відбулися у нашому селі.

Біля меморіалу отець Анатолій звершив панахиду за спочилими воїнам, під час якої були піднесені сугубі молитви про захисників вітчизни, які поклали своє життя на полі брані.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

 

Театральна студія недільної школи нашого храму прийняла участь у Ювілейному Пасхальному фестивалі «Візерунки Великодня 2016»

3 травня, у Світлий вівторок театральна студія недільної школи нашого храму прийняла участь у Ювілейному Пасхальному фестивалі «Візерунки Великодня 2016» що відбувся в галереї «Соборна» - просвітницький центр (м. Київ, Залізничне шосе, 3).

Дітки показали виставу «Господь завжди з нами!», в якій намагалися донести до глядачів що навіть через дві тисячі років після Воскресіння Господь знаходиться завжди поруч, потрібно лише навчитися чути Його голос який кличе нас до спасіння і допомагає нам знайти шлях до Царства Небесного.

Художній керівник студії матушка Людмила Володимирівна Лазорик була відзначена грамотою, а дітки отримали солодкі подарунки.

Загалом цього року майже двісті маленьких акторів з 11 театральних гуртків, показали чудові вистави на сцені галереї “Соборна”. У конкурсній програмі взяли участь вихованці театральних гуртків та студій з м. Київ та Київської обл. в тому числі: с. Білогородка, с. Козин, м.Фастів, м.Вишневе, м.Вижгород.

“Театральні зустрічі” вразили талантом дітей, їх безпосередністю та щирістю. Вражає, що усі виступи учасників були сповнені християнських цінностей та гуманізму, у виступах колективів відчувалося нестримне бажання дітей до добра, миру та злагоди на нашій рідній землі та у всьому світі.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>
soborna.church.ua

 

Недільна школа храму прийняла участь у Великодньому фестивалі «Україна як писанка»

2 травня, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Онуфрія, у Білогородському благочинні Київської єпархії було проведено ІІ дитячий Великодній фестиваль «Україна як писанка».

У святковому заході взяли участь вихованці недільної школи нашого храму, а також інших недільних шкіл благочиння.

У програмі фестивалю було організовано виставку дитячих робіт „Пасхальні мотиви” (малюнки, ліплення, писанки виготовлені у різній техніці), проведено концертні виступи колективів Недільних шкіл та організовано майсер–класи з виготовлення великодніх поробок. На вулиці для малечі провели традиційні гаївки, спортивні змагання та ігрові конкурси, а для бажаючих дітей та дорослих запрацювала школа дзвонарів.

Насамкінець, учасники були нагороджені пам’ятними дипломами, а всім присутнім було роздано солодкі подарунки.

 

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Фото матушки Людмили Лазорик

church.ua

Вихованці недільної школи храму привітали прихожан зі святом cвітлого Христового Воскресіння (ВІДЕО)

Ввечері 1 травня у день свята Світлого Христового Воскресіння, у нижньому приміщенні нашого храму зібрались парафіяни, батьки і схвильовані учасники концерту. Перед початку виступу отець В’ячеслав привітав маленьких артистів та парафіян зі святом світлого Воскресіння Христового і заохотив дітей словами підтримки.

 

Концерт розпочався з піснеспівів та віршів, у яких діти молодшої групи недільної школи славили воскреслого Спасителя світу.

 

Потім виступили вихованці старшої групи недільної школи з надзвичайно цікавою сценкою на Пасхальну тематику.

 

У подарунок від настоятеля діти отримали солодощі.

 

 

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Велика вечірня першого дня Пасхи

1 травня, у день свята Світлого Христового Воскресіння, у нашому храмі була звершена велика вечірня та утрення пасхальним чином.

Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співлужінні протодиякона Вадима Бурдейного.


У вечері на Великдень звершується велика великодня вечірня, що має ряд особливостей: духовенство - в повному облаченні; читається Євангеліє (65-е зачало від Іоанна: Гл. 20, вірші 19 - 25). Євангеліє читається предстоятелем в Царських вратах обличчям до народу, тобто на захід.

Урочиста Пасхальна Вечірня, присвячена спогаду чудесного явлення Воскреслого Господа своїм учням. Зібравшись в своєму звичайному будинку, щільно зачинивши двері страху заради іудейська, з надією і трепетом обмінювалися вони розповідями про те, що трапилося в цей день: про порожній гроб і похоронні пелени що лежать в ньому, які бачили подруги нещасної Марії, про слова ангела іпро зустріч деякими з них з Воскреслим Учителем.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Великий світлоносний день преславного і спасительного Воскресіння Христа Бога нашого

У ніч з 30 квітня на 1 травня в нашому храмі архієпископ Білогородський Николай звершив Великодні богослужіння - хресний хід, Пасхальну заутреню і Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста.

Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

Перед Великоднім хресним ходом владика передав учасникам богослужіння свічки, запалені від благодатного вогню.

Під спів стихири "Воскресіння Твоє, Христе Спасе» навколо храму було звершено хресний хід, який очолив Високопреосвященніший владика.

Хресний хід навколо храму, символізує хід жінок-мироносиць до гробу Господнього. Таким чином, у Великодньому богослужінні ми стаємо учасниками подій, описаних в Євангелії: «Коли настав вечір (після розп'яття і смерті Ісуса Христа на Голгофі - прим.), прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосип, що навчався в Ісуса, прийшовши до Пилата, просив тіла Ісусового. Тоді Пилат наказав віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обгорнув його плащаницею чистою і поклав його в гробі новому своїм, що висік у скелі; привалив великий камінь до дверей гробу, відійшов». Зробивши обходження храму, процесія зупиняється перед західними дверима храму, які в цей момент закриті - під образ запечатаного Пілатом гробу Христа. Двері відкриє архієрей - як ангел, що відвалив камінь від печери в ніч Воскресіння. Богослужіння Пасхи переповнене радістю Воскресіння Христа Спасителя.

Святкову утреню архієрей звершив у співслужінні настоятель храму протоієрея В’ячеслава Лазорика, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного.

За богослужінням співали архієрейський та парафіяльний хор.

За традицією, за Великоднею заутренею настоятель храму прочитав Слово огласительне святителя Іоанна Златоуста на Святу Пасху.

З IV століття Пасхальна проповідь, сказана великим учителем Церкви, читається в храмах в перший день Пасхи Христової.

По закінченні утрені була здійснена літургія святителя Іоанна Златоуста за Пасхальним чином. За богослужінням було зачитане Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Після закінчення богослужіння владика Николай освятив артос і знову привітав учасників богослужіння з Пасхою Христовою: «Усіх вас, дорогі отці, брати і сестри сердечно вітаю з великим радісним святом Святої Пасхи: Христос Воскрес! » та освятив пасхи.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

 

Владика Николай привітав архієпископа Городницького Олександра з Днем тезоіменитства

29 травня, в день пам’яті священномученика Олександра, єпископа Єрусалимського архієпископ Білогородський Николай відвідав Городницький Свято-Георгіївській ставропігійний монастир, щоб привітати намісника обителі архієпископа Олександра з днем тезоіменитства.

Божественну літургію цього дня очолили митрополит Вінницький і Барський Симеон, архієпископ Білогородський Николай, архієпископ Городницький Олександр, єпископ Фастівським Даміаном. Преосвященним владикам співслужило духовенство обителі.

 

 

Більше фото>>>

orthodox.vinnica.ua

 

В день пам’яті преподобного Макарія, архімандрита Овруцького архієпископ Білогородський Николай відвідав місто Овруч

26 травня, в день пам’яті преподобного Макарія Канівського, архімандрита Овруцького, на запрошення митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона, архієпископ Білогородський Николай відвідав місто Овруч.

У Преображенському соборі міста цього дня була звершена святкова Божественна літургія, яку очолили керуючий єпархією митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, архієпископ Білогородський Николай та архієпископ Городницький Олександр.

За богослужінням архіпастирям співслужили намісник монастиря на честь Казанської ікони Божої Матері архімандрит Євстратій (Кондаков), духовенство Овруцької та Житомирської єпархій.

Після запричасного стиха владика Николай звернувся до вірян зі словом проповіді, розповівши про життя та подвиг преподобного Макарія.

По завершенні богослужіння архіпастирі очолили хресну ходу до пам’ятника преподобному Макарію, де звершили молебень святому, після якого митрополит Віссаріон привітав жителів міста зі святом.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Неділя 7-ма після Пасхи, святих отців I Вселенського Собору

24 травня, в неділю 7-у після Пасхи, святих отців I Вселенського Собору, день памяті святих рівноапостольних Мефодія і Кирила,архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію, а напередодні ввечері - всеношну, у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Його Високопреосвященствуі співслужили клірики храму.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

***

Отці І Нікейського Вселенського Собору (325 р.), осудили єресь Арія і його прихильників, які неправдиво вчили про Господа Ісуса Хрис­та та затвердили вчення про Бо­жество Сина Божого, про єдиносушність Сина Божого з Богом Отцем.

Божественна літургія на місці будівництва храму на честь святителя Николая села Білогородка (хутір Дальній яр)

22 травня, в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію утимчасового храму на місці будівництва храму на честь святителя Миколая села Білогородка (хутір Дальній яр).

Йому співслужили настоятель храму протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

По завершенні богослужіння владика звершив чин малого освячення води та освятив колодязь.

Зі словом привітання до владики Николая  звернувся протоієрей Анатолій, на завершення Високопреосвященнішому владиці було проголошено многоліття.

Свято Вознесіння Господнього

21 травня, у день свята Вознесіння Господнього, день памяті святого апостола Іоанна Богослова архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірики храму.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

По закінченні богослужіння Високопреосвященніший владика привітав парафіян зі святом Вознесіння Господнього та закликав на всіх Боже благословення.

***

Назва свята відображає суть події - це Піднесення на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Це свято святкується завжди в 40-й день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За Законом Мойсея в 40-й день діти повинні були приноситись батьками в храм, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.
Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим Господь відкрив кожній людині можливість після загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів у 1 розділі.
Давши учням останні настанови, Господь "вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. А вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю..."
Свято Вознесіння - це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного дому, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба і нас зробив земними і тими, що однією землею живуть. Мова йде не про запланетний простір і не про космос. Мова йде про Небо, повернуте нам Христом, про небо, яке ми втратили в земних науках і ідеології і яке розкрив і повернув нам Христос. Небо - це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Все це розкрив, все це дарує нам Христос.

У неділю 5-ту після Пасхи, про самаряниню архієпископ Николай звершив молебень за мир в нашій Батьківщині

10 травня, у неділю 5-ту після Пасхи, про самаряниню, архієпископ Білогородський Николай очолив Божественну літургію у нашому храмі.

Після читання Євангелія владика Николай звернувся до парафіян з архіпастирським словом.

По завершенні богослужіння був відслужений молебень за мир в нашій Батьківщині.

***

Діалог Христа з самарянкою є найдовшою зафіксованою Святим Письмом розмовою Спасителя як за обсягом, так і за наповненням богословським змістом.

Поведінка Самарянки була далекою від норм моралі тогочасного суспільства. Вона була заміжня п’ять разів, але жоден із цих шлюбів не протримався довго. Опісля жила зовсім без шлюбу. Коли самарянка з’являлася у суспільстві, то всі інші жінки припиняли свої розмови і кожна з них уважно пильнувала власного чоловіка.

З передання відомо, що самарянка, яка вела бесіду з Христом біля Яковової криниці, весь останок життя свого присвятила проповіді Євангелія Христового. За проповідь віри Христової вона постраждала у 66 році (була кинута мучителями у криницю). Св. Церква відзначає пам`ять її 20 березня (2 квітня н. ст.). Ім`я її св. мучениця Фотина (Світлана) самарянка. (Див.: Ін 4, 1–42).

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Фото матушка Людмила Лазорик

70-та річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні

9 травня, у 70-ту річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, архієпископ Білогородський Николай та священнослужителі Свято-Михайлівського храму звершили Божественну літургію та взяли участь в урочистих заходах, що відбулися в селі Білогородка.

Біля меморіалу владика звершив панахиду за спочилими воїнам, під час якої були піднесені сугубі молитви про захисників вітчизни, які поклали своє життя на полі брані.

Потім Високопреосвященніший владика привітав ветеранів та усіх присутніх зі святом Великої Перемоги та поклав вінок до пам'ятного меморіалу.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Фото матушка Людмила Лазорик

Свято Вознесіння Господнього

29 травня, у день свята Вознесіння Господнього, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірики храму.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

По закінченні богослужіння Високопреосвященніший владика привітав парафіян зі святом Вознесіння Господнього та закликав на всіх Боже благословення.

***

Назва свята відображає суть події - це Піднесення на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Це свято святкується завжди в 40-й день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За Законом Мойсея в 40-й день діти повинні були приноситись батьками в храм, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.
Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим Господь відкрив кожній людині можливість після загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів у 1 розділі.
Давши учням останні настанови, Господь "вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. А вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю..."
Свято Вознесіння - це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного дому, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба і нас зробив земними і тими, що однією землею живуть. Мова йде не про запланетний простір і не про космос. Мова йде про Небо, повернуте нам Христом, про небо, яке ми втратили в земних науках і ідеології і яке розкрив і повернув нам Христос. Небо - це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Все це розкрив, все це дарує нам Христос.

Архієпископ Николай прийняв участь в урочистостях з нагоди 22-го ювілею Харківського собору та обрання Предстоятеля

27 травня 2014 року виповнилося 22 роки обрання Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира.

З цієї нагоди в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври сонмом архієреїв УПЦ було звершено Божественну літургію.

Очолив богослужіння Місцеблюститель Київської Митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій. Владиці співслужили Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополити Луцький і Волинський Ніфонт, Тернопільський і Кременецький Сергій, Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, Овруцький і Коростенський Віссаріон, Миколаївський і Очаківський Питирим, Білоцерківський і Богуславський Августин, Харківський і Богодухівський Онуфрій, Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр; архієпископи Хустський і Виноградівський Марк, Білогородський Миколай, Криворізький і Нікопольський Єфрем, Уманський і Звенигородський Пантелеімон, Ізюмський і Куп’янський Єлисей; єпископи Ніжинський і Прилуцький Іриней, Макарівський Іларій, єпископ Антоній, Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, Джанкойський і Роздольненський Аліпій, Боярський Феодосій, Ірпінський Климент, Бердянський і Приморський Єфрем, Бородянський Варсонофій, Вознесенський і Первомайський Олексій, Васильківський Миколай, Южненський Діодор.

Звертаючись до учасників богослужіння, митрополит Онуфрій побажав кожному бути вірним Церкві, іти за Христом шляхом до спасіння і вести цим шляхом свою паству.

Більше фото>>>

church.ua

Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого

9 червня, у неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірики храму.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

По закінченні богослужіння Високопреосвященніший владика привітав парафіян зі святом та закликав на всіх Боже благословення.

Також владика привітав свічницю храму Скиртенко Олену Павлівну з 80-річчям від дня народження: "Від щирого серця вітаємо Вас з днем народження.

Нехай Господь дарує Вам здоров’я тілесне і міцність духовну для ревного служіння Церкві на многії і благії літа!

***

У 6-ту Неділю після Воскресіння Христового Свята Православна Церква згадує подію зцілення сліпородженого. Святе Євангеліє розповідає нам, що Господь Ісус Христос, проходячи з учнями коло храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і серце Божественного Вчителя загорілося жалістю і любов’ю. Учні знали, що всяке нещастя яке спіткало людину це покарання Боже або за її гріхи, або за гріхи батьків тому запитали в Ісуса Христа: “Вчителю! Хто згрішив, він чи його батьки, чому він народився сліпим?”. І Господь, бачачи їх здивування, відповів, що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому, щоб на ньому явилися діла Божі. Потім він плюнув на землю, зробив болото і помазав ним очі сліпому, сказавши йому: “Піди і вмийся в Силоамській купелі”. Виконавши повеління Господнє, сліпий став зрячим.

Звершилося велике чудо, і все населення міста прийшло в розгублення. Адже чудо це було звершене Ісусом Христом у суботу, порушення котрої за фарисейськими законами було недопустимо. Вони мали намір відлучити від синагоги того, хто визнає в Ньому Христа. Тому книжники і фарисеї вигнали сліпородженого, відкинувши такий явний вияв на ньому сили Божої. Дізнавшись про це, Господь пожалів сліпородженого, знайшов його і запитав: “Чи ти віруєш в Сина Божого?” Він відповів: “А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?”. Ісус Христос сказав йому: “Ти бачив Його і Він говорить з тобою”. Сліпець, що набув зір, вигукнув: “Вірую, Господи!”, і, вклонившись, подякував Йому. І сказав Христос: “На суд прийшов Я в світ цей, щоб ті, що не бачать бачили, а ті що бачать стали сліпими”. Ці слова мають глибокий зміст.

Багато чудес вчинив Господь перед юдеями, але вони залишилися сліпими, не прийняли цих чудес і не увірували в Нього. Сліпець же позбавлений зору, здобув можливість бачити не тільки матеріальний, але й духовний світ, який осінив душу його пізнанням Слова Божого. Він зрозумів слова життя вічного, котрі ми чуємо через Святе Євангеліє.

Божественна літургія у тимчасовому храмі на місці будівництва храму на честь святителя Николая села Білогородка (хутір Дальній яр)

22 травня, в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію утимчасового храму на місці будівництва храму на честь святителя Миколая села Білогородка (хутір Дальній яр).

Йому співслужили настоятель храму протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

По завершенні богослужіння владика привітав присутніх зі святом, а тих хто, носить ім’я цього святого - з Днем Ангела.

Слухати проповідь>>>

Також за заслуги перед Українською Православною Церквою владика Николай з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфріявручив благодійнику храма Ляшенко Миколі Миколайовичу благословенну грамоту Предстоятеля УПЦ.

Зі словом привітання до владики Николая  звернувся протоієрей Анатолій.

На завершення Високопреосвященнішому владиці було проголошено многоліття.

***

Святитель Миколай — це один з небагатьох святих Церкви Христової, котрого вшановують не тільки всі православні люди, але і всі християни і навіть нехристияни. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі.  Житіє святителя Миколая розповідає про багато прикладів допомоги святого людям. Але один з них особливо втішає наше серце. В місті Патри один чоловік, який мав трьох дочок, збанкрутів повністю і вирішив, щоби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це святитель Миколай вночі, таємно, подав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння і надав можливість щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що ми зустрічаємо у житії, переконують нас в тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові і милосердя.  Не дивлячись на велику лагідність духу, чистоту серця, наповненого любов’ю до людей, святитель Миколай був ревносним у питаннях віри та Церкви Христової. У 325 році святитель був учасником Першого Вселенського Собору, який прийняв Нікейський Символ Віри. Святитель Миколай являється для нас правилом віри, образом лагідності, вчителем помірності. Своїм смиренням він досяг висоти, убогістю — багатства.  Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа в другій половині IV століття. Святі його мощи почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть являються джерелом цільбоносного мира, від якого і сьогодні багато хто отримує зцілення.

Дитяча недільна школа храму відвідала Свято-Троїцький Іонинський монастир столиці

Є немало місць на землі для прославляння Господа, Пресвятої Богородиці і святих угодників Божих. 17 травня,у неділю 5-ту після Пасхи, про самаряниню, недільна школа нашого храму відвідала Київський Свято-Троїцький Іонинський монастир.

Розташована обитель в древній частині Києва на піднесеності. З пагорбів відкривається вид на широкий розлив Дніпра і чернігівські ліси, що йдуть за горизонт. Існує переказ, що тут побував перший просвітник Русі апостол Андрій Первозванний. Тут же онук святого Володимира великий князь Всеволод Ярославович в 1071 році спорудив церкву в ім’я Архістратига Михайла, а вище, на верхівці найвищої в Києві гори, побудував свій княжий «Червоний Двір». Біля нього князь любив влаштовувати полювання на диких звірів, звідки і дістала назву уся ця місцевість — Звіринець.

Про те, що Звіринецька гора — місце особливе, говорили в народі давно. То бачили на ній стовпи вогню до неба, то великий розлив води — що «не біжить і стоїть стіною в півтора аршини на одному місці». А в спогадах преподобного Феофіла Київського, Христа заради юродивого (почилого в 1853 р.), є розповідь про те, що, проїжджаючи з Китаївської пустині в Лавру, його бичок зупинився на Звіринецькій горі, як укопаний. «Бути тут великій святій обителі», — прорік тоді преподобний Феофіл.

Також дітки побували в Національному ботанічному саді ім.М.М.Гришка НАН України, який є неперевершеним у світі за витонченістю планування, за пишністю кущів та надзвичайно рясним щорічним квітуванням і красою пейзажів, що його оточує.

Слава і широка популярність Саду бузків сягнула далеко за межі Києва, України, знайшла своє відображення в багатьох монографіях, наукових працях, довідниках, навчальній літературі, в десятках картин, у масовій художній продукції.

Неділя 5-та після Пасхи, про самаряниню

17травня, у неділю 5-ту після Пасхи, про самаряниню, з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України і Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфріяархієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Введенському монастирі столиці.

Його Високопреосвященству співслужили благочинний обителі архімандрит Єразм (Правик), братія та гості обителі у священному сані.

Після читання Євангелія владика Николай звернувся до парафіян з архіпастирським словом.


По завершенні Богослужіння владика Николай тепло привітав братію та прихожан з цим світлим святом, а також передав благословення та привітання від Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Володимира.

Свято-Введенський монастир відзначив 113-ту річницю свого заснування

3 травня, в день пам'яті святого апостола Якова Свято-Введенський монастир відзначив 113-ту річницю свого заснування.

До 1901 року Введенська жіноча громада, яка була заснована указом Государя імператора Олександра II від 4 квітня 1878 р., поступово стала широко відома в окрузі, не минало дня, щоб хтось стражденний не переступав її порога з пошуком милостині, їжі, ліків або словарозради.У той період обитель навіть розширила свою доброчинність, у неї з'явилася можливість надати дах і притулок у своїх стінах великій кількості бідних жінок.

За час існування громади її насельниці пройшли випробувальний термін і ще більш утвердилися у своєму щирому бажанні провести своє життя в подвигах чернецтва.Це одностайне побажання сестер спонукало начальницю громади черницю Клеопатру звернутися до Київського митрополита з проханням клопотати перед Святійшим Синодом про підняття статусу Введенської громади до статусу монастиря.У своєму проханні від 28 листопада 1900 начальца громади писала: «... Як не спокійно було б жити громаді, але багатьом насельницям обителі, трудящимся чесно і старанно більше 20 років, дуже бажано для преуспенія душі прийняти ангельський чернечий чин.Бачучи постійно їх бажання молитви і зітхання про чернецтво і зважаючи на достатні кошти громади, найсмиренніше прошу клопотати перед Святішим Синодом про зведення громади в общежительний жіночий монастир».

Враховуючи всі позитивні сторони діяльності громади Святіший Синод своїм указом від 30 апреля/13 травня 1901 № 2844 , возвів Введенськую громаду в жіночий, тієї ж назви монастир.

У тойже час указом Святійшого Синоду від 24 травня 1901 № 3486, черниця Клеопатра була зведена в сан ігумені.За визначенням Святійшого Синоду від 13 квітня 1901 № 1331 їй був наданий наперсний хрест.

У цей день з благословення Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України і Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія в обителі була звершена святкова Божественна літургія .

Богослужіння у Свято - Введенському храмі очолив архієпископ Білогородський Николай якому співслужили архієпископ Городницький Олександр, єпископ Антоній (Боровик), намісник обителі єпископ Фастівський Даміан, скитоначальником монастиря архімандрит Вассіан (Кучерук), духовенство та гості монастиря.

Після прочитання Євангелія владика Николай звернувся до присутніх з проповіддю.


Слухати проповідь після Євангельського читання>>>


На завершення архієпископ Николай передав вітання від Його Блаженства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира і Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, привітав намісника, братію, парафіян і гостей обителі зі святом.

Також владика привітав насельницю обителі схимонахиню Ігнатію з Днем ангела.


Більше фото>>

vvedenskiy.com.ua

Неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого

11 травня, у неділю 4-ту після Пасхи, про розслабленого, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили настоятель храмупротоієрейВячеслав Лазорик,протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>

 

***

В 4-ту неділю після Пасхи – Неділю про розслабленого, Церква нагадує нам євангельську історію про зцілення паралізованої людини.
Євангеліе, оповідає святий євангеліст Іоанн Богослов, в Єрусалимі біля овечих воріт купальня, яка мала п’ять критих входів, де лежало дуже багато хворих. Час від часу сходив у купальню Ангел Господній і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував. (Ін. 5, 2-4). Проходячи містами і селами, відкриваючи людям тайни Царства Божого, прийшов одного разу до Овечої купальні Христос. Він побачив тут хворих, що чекали збурення води, щоб одужати. Серед них був чоловік, який хворів тридцять вісім років. Христос підійшов до нього і спитав: “Чи хочеш бути здоровим?” (Ін. 5, 6). Недужий відповів: "Так, Господи! але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. І він одразу одужав" (Ін. 5, 7-9). Потім зустрів його Ісус Христос у храмі і сказав: “Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14).
Страшний фізичний біль, але ще страшніша душевна хвороба. Між душевною і тілесною хворобою існує постійний зв’язок, тому що тіло є храмом душі. Дбаючи про спасіння душі, не слід, за словами апостола Павла, занедбувати і тіло. Кожна людина, говорить Апостол, годує і гріє плоть свою (Єф. 5, 29). За християнським розумінням, плоть - храм Духа Божого, Котрий живе в нас.
Але, турбуючись про тіло, не слід забувати про душу, про її стан, про духовні запити. Кожна хвороба, яка вражає людину, не виникає сама по собі, без усяких причин. А причин багато. Головна з них завжди знаходиться в нас самих. Від того, як ми живемо, як виконуємо євангельські заповіді й загальнолюдські норми, залежить наш стан. Якщо ми нехтуємо завітами Христа про моральну чистоту, про духовну досконалість, то ми обов’язково матимемо хвору душу. Хвороба ж душі викликає хворобу тіла. Розслаблює і поражає наш дух і нашу плоть, головним чином, гріх. Гріх – це порушення існуючих норм, порушення заповідей Божих. Тому всілякий гріх робить нас розслабленими, подібними до того чоловіка, якого нині зцілив Господь в Овечій купальні в Єрусалимі.
Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення.
Через святе Євангеліє Церква вчить нас, браття і сестри, щоб мати здоровий дух і здорове тіло. І перше, і друге даровано нам Господом. Господь узяв на себе наші немочі, прийшов на землю, щоб вилікувати нас від гріхів. Він прийняв нашу плоть, обновив її та обожив, возніс до небес. Він у всьому був подібний до нас, крім гріха. Це потрібно було людині, а не Господу. Він дав нам приклад Своїм життям, Своїм вченням і Своїм хресним подвигом.
Воскресіння Христове – це перемога над гріхом, над хворобою, перемога над найбільшим злом – смертю. Воскрес Христос – і нема більше гріха, котрого не могла перемогти людина. Воскрес Христос – і ми отримали повноту благодатної сили, що лікує і спасає нас.

Панахида за спочилими воїнам біля пам'ятного меморіалу

9 травня, в День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, священики Свято-Михайлівського храму взяли участь в урочистих заходах, що відбулися в селі Білогородка.

Зокрема настоятель храму протоієрей В’ячеслав Лазорик у співслужінні протоієрея Анатолія Кузьміча звершив панахиду за спочилими воїнами, під час якої були піднесені сугубі молитви про захисників вітчизни, які поклали своє життя на полі брані.

Потім отець настоятель привітав ветеранів та усіх присутніх зі святом Великої Перемоги і поклав вінок до пам'ятного меморіалу.

 

Престольне свято у Свято-Георгіївському ставропігійному монастирі

6 травня з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія архієпископ Білогородський Николай співслужив керуючому справами Української Православної Церкви митрополиту Бориспільському і Броварському Антонію за Божественною літургіею в Свято-Георгіївському ставропігійному чоловічому монастирі (селище Городниця Житомирської області).

Його Високопреосвященству співслужили архієпископи: Гурій (Кузьменко), Мукачівський і Ужгородський Гурій, Городницький Олександр; єпископи: Антоній (Боровик), Конотопський і Глухівський Роман. Архієреям співслужив глава Адміністративного апарату Київської Митрополії протоієрей Володимир Коцаба і духовенство обителі.

Під час богослужіння на Малому вході з благословення митрополита Онуфрія в сан архімандрита був зведений ігумен Ієронім (Федоренко).

Наприкінці богослужіння митрополит Антоній привітав усіх зі святковим днем та подякував намісникові монастиря архієпископу Олександру за його труди на славу Церкви та побажав допомоги й заступництва Божого на всіх його шляхах.

Більше фото>>>

Неділя святих жон-мироносиць

20 травня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.

Слухати проповідь >>>

***

Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.

День пам'яті блаженної Матрони Московської

2 травня, в день пам'яті блаженної Матрони Московської, в 62-гу річницю її кончини та 15-ту річницю канонізації, святкову Божественну літургію в Ризоположенчеському чоловічому монастирі с.Томашівка Фастівського району з благословення Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія очолив архієпископ Білогородський Николай у співслужінні єпископа Антонія (Боровика) і намісника обителі єпископа Фастівського Даміана.

За богослужінням молилися насельники та насельниці обителі, голова сільради Олена Василівна Пашун, жителі села Томашівка, численні паломники.


Після прочитання Євангелія владика Николай звернувся до присутніх із проповіддю.

Слухати проповідь після Євангельського читання>>>


Після закінчення богослужіння у каплиці на честь святої блаженної стариці Матрони Преосвященні владики звершили молебень.


На завершення архієпископ Миколай привітав намісника, братію, парафіян і гостей обителі зі святом.

Неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого

26 травня, у неділю 4-ту після Пасхи, про розслабленого, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у кафедральному Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили настоятель храмупротоієрейВячеслав Лазорик,протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

По закінченні Богослужіння владика привітав протодиякона Вадима Бурдейного з Днем народження.

Цікаво знати: В 4-ту неділю після Пасхи – Неділю про розслабленого, Церква нагадує нам євангельську історію про зцілення паралізованої людини.
Євангеліе, оповідає святий євангеліст Іоанн Богослов, в Єрусалимі біля овечих воріт купальня, яка мала п’ять критих входів, де лежало дуже багато хворих. Час від часу сходив у купальню Ангел Господній і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував. (Ін. 5, 2-4). Проходячи містами і селами, відкриваючи людям тайни Царства Божого, прийшов одного разу до Овечої купальні Христос. Він побачив тут хворих, що чекали збурення води, щоб одужати. Серед них був чоловік, який хворів тридцять вісім років. Христос підійшов до нього і спитав: “Чи хочеш бути здоровим?” (Ін. 5, 6). Недужий відповів: "Так, Господи! але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. І він одразу одужав" (Ін. 5, 7-9). Потім зустрів його Ісус Христос у храмі і сказав: “Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14).
Страшний фізичний біль, але ще страшніша душевна хвороба. Між душевною і тілесною хворобою існує постійний зв’язок, тому що тіло є храмом душі. Дбаючи про спасіння душі, не слід, за словами апостола Павла, занедбувати і тіло. Кожна людина, говорить Апостол, годує і гріє плоть свою (Єф. 5, 29). За християнським розумінням, плоть - храм Духа Божого, Котрий живе в нас.
Але, турбуючись про тіло, не слід забувати про душу, про її стан, про духовні запити. Кожна хвороба, яка вражає людину, не виникає сама по собі, без усяких причин. А причин багато. Головна з них завжди знаходиться в нас самих. Від того, як ми живемо, як виконуємо євангельські заповіді й загальнолюдські норми, залежить наш стан. Якщо ми нехтуємо завітами Христа про моральну чистоту, про духовну досконалість, то ми обов’язково матимемо хвору душу. Хвороба ж душі викликає хворобу тіла. Розслаблює і поражає наш дух і нашу плоть, головним чином, гріх. Гріх – це порушення існуючих норм, порушення заповідей Божих. Тому всілякий гріх робить нас розслабленими, подібними до того чоловіка, якого нині зцілив Господь в Овечій купальні в Єрусалимі.
Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення.
Через святе Євангеліє Церква вчить нас, браття і сестри, щоб мати здоровий дух і здорове тіло. І перше, і друге даровано нам Господом. Господь узяв на себе наші немочі, прийшов на землю, щоб вилікувати нас від гріхів. Він прийняв нашу плоть, обновив її та обожив, возніс до небес. Він у всьому був подібний до нас, крім гріха. Це потрібно було людині, а не Господу. Він дав нам приклад Своїм життям, Своїм вченням і Своїм хресним подвигом.
Воскресіння Христове – це перемога над гріхом, над хворобою, перемога над найбільшим злом – смертю. Воскрес Христос – і нема більше гріха, котрого не могла перемогти людина. Воскрес Христос – і ми отримали повноту благодатної сили, що лікує і спасає нас.

Божественна літургія у тимчасового храму на місці будівництва храму на честь святителя Николая села Білогородка (хутір Дальній яр)

22 травня, в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію утимчасового храму на місці будівництва храму на честь святителя Николая села Білогородка (хутір Дальній яр).

Йому співслужили настоятель храму протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

По завершенні богослужіння владика привітав присутніх зі святом, а тих хто, носить ім’я цього святого - з Днем Ангела.

Зі словом привітання до владики Николая  звернувся протоієрей Анатолій.

На завершення Високопреосвященнішому владиці було проголошено многоліття.

Цікаво знати: Святитель Миколай — це один з небагатьох святих Церкви Христової, котрого вшановують не тільки всі православні люди, але і всі християни і навіть нехристияни. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі.  Житіє святителя Миколая розповідає про багато прикладів допомоги святого людям. Але один з них особливо втішає наше серце. В місті Патри один чоловік, який мав трьох дочок, збанкрутів повністю і вирішив, щоби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це святитель Миколай вночі, таємно, подав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння і надав можливість щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що ми зустрічаємо у житії, переконують нас в тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові і милосердя.  Не дивлячись на велику лагідність духу, чистоту серця, наповненого любов’ю до людей, святитель Миколай був ревносним у питаннях віри та Церкви Христової. У 325 році святитель був учасником Першого Вселенського Собору, який прийняв Нікейський Символ Віри. Святитель Миколай являється для нас правилом віри, образом лагідності, вчителем помірності. Своїм смиренням він досяг висоти, убогістю — багатства.  Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа в другій половині IV століття. Святі його мощи почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть являються джерелом цільбоносного мира, від якого і сьогодні багато хто отримує зцілення.

ІС ПОЛЛА ЕТІ, ДЕСПОТА!

22 травня, у день коли Православна Церква прославляє святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай святкує свій День Ангела.

Парафіяни, клірики та редакція сайта Свято-Архангело-Михайлівского храму вітають владику Николая з Днем тезоіменитства!

Дорогий владико!

Щиро вітаємо Вас, бажаємо доброго здоров'я, кріпості духу, духовної радості і всесильної допомоги Божої у Вашому служінні на благо святої Матері-Церкви.

Нехай береже Вас Господь у мирі і благоденстві, посилає свої великі, щедрі милості на многі-многі літа!!!

ІС ПОЛЛА ЕТІ, ДЕСПОТА!

 

Неділя святих жон-мироносиць

20 травня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.

***

Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.

Архієпископ Білогородський Николай взяв участь в зустрічі образу «Миколая Утішителя»

17 травня, напередодні дня пам’яті святителя Миколая Чудотворця (22 травня) до Києва з Німеччини для поклоніння віруючих вперше прибула ікона «Миколай Утішитель».

У зустрічі образу біля Святої Успенської Києво-Печерської Лаври взяв участь архієпископ Білогородський Николай.

Ікону також зустрічали керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський Антоній, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, митрополит Полтавський і Миргородський Филип, намісник Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископ Білогородський Миколай, єпископи Макарівський Іларій, Ірпінський Климент, Фастівський Даміан, духовенство столиці, викладачі та вихованці Київських духовних шкіл, сестри милосердя сестринства на честь преподобномучениці Єлизавети та інокині Варвари, численні віруючі.

Хресним ходом образ святителя Миколая був перенесений до резиденції Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, де Архіпастир перед іконою відслужив подячний молебень.

Після богослужіння Його Блаженство привітав усіх з прибуттям до України ікони святителя Миколая, зазначивши:

«Я дякую Богові, Його Пречистій Матері та Його дивному угоднику святителю Миколаю за ті великі блага, які ми духовно отримуємо у нинішній час у цій святій Лаврі. Нехай молитви святителя Миколая, якого шанує весь православний світ, будуть завжди з усіма нами. Нехай Господь посилає усім нам небесні дари і надалі будуть в мирі наша держава, наша Церква і кожний, хто шанує святителя Миколая», - сказав, зокрема, він.

***
Чудотворна ікона «Миколай Утішитель» постійно зберігається в Фонді ім. Олександра Глазунова у Мюнхені. До цього вона знаходилась в Олександрівському подвор’ї в Єрусалимі, якому була подарована преподобномученицею Єлизаветою Феодорівною.

 

Панахида за спочилими воїнам біля пам'ятного меморіалу

9 травня, в День Перемоги у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 років, архієпископ Білогородський Николай взяв участь в урочистих заходах що відбулися в селі Білогородка.

Владика звершив панахиду за спочилими воїнам, під час якої були піднесені сугубі молитви про захисників вітчизни, які поклали своє життя на полі брані.

Потім Високопреосвященніший владика привітав  ветеранів та усіх присутніх зі святом Великої Перемоги та поклав вінок до пам'ятного меморіалу.

Заупокійна літія за воїнами та жертвами Великої Вітчизняної Війни біля пам'ятника на могилі Невідомого солдата у столичному Меморіалі Вічної Слави

8 травня, напередодні Дня Перемоги, архієпископ Білогородський Николай співслужив Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру за пасхальною заупокійною літією по воїнах та жертвах Великої Вітчизняної Війни біля пам'ятника на могилі Невідомого солдата у столичному Меморіалі Вічної Слави.

Його Блаженству також співслужили: керуючий справами УПЦ, перший вікарій Київської Митрополії митрополит Бориспільський Антоній, намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський Павел, голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України архієпископ Білоцерківський і Богуславський Августин, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископи Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Яготинський Серафим, єпископи Ірпінський Климент, Бородянський Варсонофій, Фастівський Даміан, Васильківський Миколай.

Блаженніший Митрополит Володимир разом з духовенством поклав квіти до могили Невідомого солдата.

Насамкінець, Його Блаженство привітав усіх зі святом Пасхи та наголосив на важливості подвигу солдатів у Великій Вітчизняній Війні.

«Вітаю вас з великим святом Пасхи Господньої – Воскресінням Христовим. Віддаючи належне тій події, яка займає перше місце у нашому земному і небесному житті, ми також сьогодні згадуємо тих, хто віддав життя за своїх ближніх. Немає більшої від тої любові, - каже Сам Господь, - як любов до ближнього. І ця любов повинна грати видатну роль, і посідати центральне місце, і відкривати ті ідеали, за які люди вмирали, захищаючи сучасні покоління. Нехай же Господь упокоїть їх душі з праведними, а нам всім пошле мир, згоду та Боже благословення», - сказав Архіпастир.

Фоторепортаж >>>

Архієпископ Білогородський Николай привітав Митрополита Володимира зі святом Пасхи

6 травня, ввечері, архієпископ Білогородський Николай, молився за пасхальною Вечірнею на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври, яку звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні секретаря Київської Митрополії протоієрея Віталія Косовського та духовенства столиці.


Від імені вікарних архієреїв, духовенства, чернецтва Київської єпархії та боголюбивих мирян перший вікарій Київської Митрополії митрополит Бориспільський Антоній зачитав слово, в якому прозвучали вітання із святом Пасхи.

Перед початком богослужіння владика Николай також привітав Митрополита Володимира із святом Пасхи та передав поздоровлення зі святом від ввіреної йому Білогордської пастви.

Світле Христове Воскресіння. Пасха

В ніч з 4 на 5 травняв Свято-Михайлівському храмі с. Білогородка вікарій Київської Митрополії архіепископ Білогородський Николай звершив Пасхальні богослужіння — полуношницю, хресний хід, Пасхальну заутреню і Божественну літургію свт. Іоанна Златоуста.

Владиці співслужили настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та протодиякон Вадим Бурдейний.

За традицією до початку Великоднього богослужіння уСвято-Михайлівському храмі владыка благословив віруючих благодатний вогнем, який був доставлений в Україну делегацією на чолі змитрополитом Бориспільським Антонієм.

Під спів стихири «Воскресіння Твоє, Христе Спасе» навколоСвято-Михайлівського храму було звершено хресний хід, який очоливархіепископ Николай.

За традицією, за Пасхальною заутренею настоятель храму прочитав Слово огласительне святителя Іоанна Златоуста на Святу Пасху.

Після запричасного вірша протоієрейАнатолій оголосивПасхальне послання Його Святості Патріарха Московського і всієї Русі Кирила архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної Церкви.

Після заамвонної молитви Владика освятив артос, а після закінчення богослужіння привітав його учасників із Пасхою Христовою:

«Усіх вас, дорогі отці, брати й сестри, сердечно вітаю з великим світозорим і радісним святом Святої Пасхи.

Ми долучилися до великої Божественної благодаті. Ми були сьогодні, силою Святого Духа, співучасниками Воскресіння Христового, бо, звершуючи Таїнство святої Євхаристії — Божественну літургію, силою Святого Духа ми, долаючи простір і час, духовно беремо участь у всьому тому, що Христос зробив для нашого спасіння, у тому числі в Його стражданнях, смерті, в Його Воскресінні.

Христос Воскрес!»

***

Свято Пасхи було встановлене вже в Апостольській Церкві. У перших віках не було однієї дати святкування Великодня. Християни в Малій Азії, та деякі громади Кілікії, Сирії та Месопотамії святкували Великдень у день єврейської пасхи, не звертаючи уваги на день тижня. Основною темою цього святкування було сподівання на другий прихід Христа. До свята вони приготовлялися постом. Всі інші християни брали до уваги день тижня, святкуючи Великдень в неділю після єврейської пасхи. Ці два звичаї були поширеними до першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року, де було остаточно вирішено святкувати Пасху після єврейської Пасхи в першу неділю після нового місяця і весняного рівнодення.

 

Велика П'ятниця

http://xram.com.ua/images/stories/dsc07059.jpg13 квітня у Велику П'ятницю архіепископ Білогородський Николай звершив вечірню з винесенням плащаниці та мале повечір'я.

Цьогож дня владика звершивутренню з чином погребіння Плащаниці Спасителя

***

Відповідно до давньоруської традиції у Велику п'ятницю в церквах здійснюється поклоніння плащаниці, яку виносять на середину храму, залишають там в оточенні білих квітів, читають над нею Євангеліє і виконують похоронні співи.

Поклоніння плащаниці триває два дні - до пізнього вечора суботи, і за кілька хвилин до пасхального хресного ходу її вносять назад у вівтар.

У цей трагічний день літургії не буває, але о третій годині дня здійснюється вечірня, під час якої прихожани в  храмі співпереживають смерть Христа.

Великий Четверг

12 квітня,уВеликий Четверг, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію свт. Василія Великого.

Цього ж дня ввечері владика звершив мале повечіря та утреню з читанням 12-ти Еванглій Святих Страстей Господа нашого Іісуса Христа.

***

У Великий четвер Церква згадує Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями. Саме тоді Спасителем було встановлено головне Таїнство нашої віри - Таїнство Євхаристії, або Причастя. Тайна вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітної Пасхи. Євреї звершували це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони знаходилися в рабстві протягом чотирьохсот років. Як і багато інших подій старозавітній історії, свято іудейської Пасхи мало прообразне значення. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, спасіння від рабства гріха і смерті. Таке спасіння повинен був принести людям Син Божий - Новозавітний Пасхальний Агнець, заколений за гріхи світу.

Божественна літургія в День Пресвятої Трійці

3 червня, в день Святої Трійці (П'ятидесятниці),архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Його Високопреосвященству співслужили: настоятель храму протоієрей Василій Мотуз, священик Володимир Боєчкота протодиякон Вадим Бурдейний.

Після закінчення Літургії владика Николай звершив велику вечірню свята П'ятидесятниці з читаннямколіннопреклонних молитв.

По завершенні Богослужінь владика звернувся до парафіян зі святом проповіді:

« Всечесні отці, браття і сестри! Усіх вас щиро вітаю з великим дванадесятим святом — днем П'ятидесятниці, днем Святої Трійці!

Саме в цей день, який ми урочисто нині прославляємо, п'ятдесятий день після Воскресіння, Господь дарував Церкві Своїй Духа Святого — Духа, Який і перетворює наше життя, Духа, Який і підносить нас від землі до неба, Який дарує нам спасіння.

Знаменно, що в нинішньому Євангелії, що ми чули за Божественною літургією, Господь, звертаючись до тих, хто чує, говорить: "Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його" (Ін. 7:38). Цей дивний образ повноти життя, що походить від кожної людини, яка живе у Святому Дусі, є яскравим і сильним свідченням світу, що тільки в Богові, у Христі, у Дусі Святому людина знаходить повноту життя для нашого земного буття і для вічного життя у Царстві Божому.

Нехай Господь кожного з нас зміцнює у вірі, кожному дає радість пережити прийняття Духа Святого, і кожному за його силами, спроможністю до покаяння дає благодать Духа Святого, що спасає і перетворює людину для Божого Царства. Амінь».

Архієпископ Білогородський Николай взяв участь у роботі наукового форуму

28 травня, в Українському домі відбулось відкриття міжнародної науково-практичної конференції «Українська Православна Церква на межі тисячоліть», яка організована Київською духовною академією в рамках ювілейних урочистостей, приурочених 20-й річниці Харківського Архієрейського Собору та 20-літтю перебування на Київській кафедрі Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Цього дня архієпископ Білогородський Николай взяв участь у роботі наукового форуму, що проходив під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира. Учать також прийняли: Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, Секретар Священного Синоду Болгарської Православної Церкви єпископ Стобійський Наум, Перший заступник Міністра культури України Ю.П. Богуцький, єпископат та духовенство Української Православної Церкви, діячі науки і культури.

Розпочинаючи роботу конференції, Керуючий справами УПЦ Високопреосвященніший Антоній, архієпископ Бориспільський, Перший вікарій Київської Митрополії, ректор Київської духовної академії, зазначив, що двадцять років історії Церкви в Україні пов'язані безпосередньо з ім'ям Предстоятеля Української Православної Церкви — Блаженнішого Митрополита Володимира і що призначення 20 років тому Митрополита Володимира на Київську Кафедру є проявом Божого Промислу.

Після вітального слова Блаженнішого Митрополита Володимира прозвучали привітання до учасників конференції від Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила (зачитав митрополит Волоколамський Іларіон), від Святішого Патріарха Константинопольського Варфоломія (оголосив вітальну адресу вчений секретар КДА протоієрей Володимир Коцаба) від Президента України Віктора Януковича (зачитав Перший заступник Міністра культури України Ю.П. Богуцький).

Далі доповідь Блаженнішого Митрополита Володимира «Українська Православна Церква на межі тисячоліть: досягнення та виклики» прочитав керуючий справами УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній.

Зокрема в ній було сказано,що Харківський Собор став початком нового періоду в історії Православ'я в Україні. До початку 90-х рр. Церква, ще будучи ослабленою багаторічною дискримінацією радянського періоду, зіткнулася з найсильнішими випробуваннями, але пройшла їх завдяки вірності своєму соборному устрою. Протягом 20 років Українська Православна Церква не лише зазнала чималих труднощів, а й домоглася численних досягнень. Сьогодні, незмінно дотримуючись соборності, УПЦ опікує багатомільйонну паству, вибудовує в дусі християнської любові відносини з братами по вірі і з зовнішнім світом, здійснює соціальну діяльність, розвиває духовну освіту.

«Дивлячись у майбутнє, ми ще раз підтверджуємо нашу вірність Господу нашому Ісусу Христу і Його Святій Церкві. Головне завжди пам'ятати про основну мету Церкви —спасіння і преображення всього світу. Ми покликані до того, щоб бути сіллю цього світу. Будемо жити за Євангелієм, і Господь не залишить нас без Своєї допомоги », — підсумував Блаженніший Владика.

За матеріалами сайту orthodox.org.ua

 

Свято Вознесіння Господнього

24 травня, у день свята Вознесіння Господнього, день пам'яті свв. рівноапп. Мефодія і Кирила, учителів словенських (тезоіменитство Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила), архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка, під час якої Владиці співслужило храмове духовенство.

За Богослужінням були піднесені особливі прохання за здоров'я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

По завершенні богослужіння владика привітав парафіян зі святом Вознесіння Господнього.

Цікаво знати: Назва свята відображає суть події - це Піднесення на Небо Господа нашого Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Це свято святкується завжди в 40-й день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Пасхи.

Число 40 - не випадкове. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За Законом Мойсея в 40-й день діти повинні були приноситись батьками в храм, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.
Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим Господь відкрив кожній людині можливість після загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів у 1 розділі.
Давши учням останні настанови, Господь "вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. А вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю..."
Свято Вознесіння - це свято Неба, відкриття людині Неба як нового і вічного дому, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба і нас зробив земними і тими, що однією землею живуть. Мова йде не про запланетний простір і не про космос. Мова йде про Небо, повернуте нам Христом, про небо, яке ми втратили в земних науках і ідеології і яке розкрив і повернув нам Христос. Небо - це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Все це розкрив, все це дарує нам Христос.

Літургія у день пам'яті святителя Миколая

22 травня, в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Йому співслужили іерейВолодимир Боєчко, протодиякон Вадим Бурдейнийта особистий секретар владики диякон Андрій Шаповалов.

По завершенні богослужіння владика привітав присутніх зі святом, а тих хто, носить ім’я цього святого - з Днем Ангела.

Зі словом привітання до владики Николая  звернувся іерейВолодимир Боєчко.

На завершення Високопреосвященнішому владиці було проголошено многоліття.

Цікаво знати: Святитель Миколай — це один з небагатьох святих Церкви Христової, котрого вшановують не тільки всі православні люди, але і всі християни і навіть нехристияни. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі.  Житіє святителя Миколая розповідає про багато прикладів допомоги святого людям. Але один з них особливо втішає наше серце. В місті Патри один чоловік, який мав трьох дочок, збанкрутів повністю і вирішив, щоби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це святитель Миколай вночі, таємно, подав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння і надав можливість щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що ми зустрічаємо у житії, переконують нас в тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові і милосердя.  Не дивлячись на велику лагідність духу, чистоту серця, наповненого любов’ю до людей, святитель Миколай був ревносним у питаннях віри та Церкви Христової. У 325 році святитель був учасником Першого Вселенського Собору, який прийняв Нікейський Символ Віри. Святитель Миколай являється для нас правилом віри, образом лагідності, вчителем помірності. Своїм смиренням він досяг висоти, убогістю — багатства.  Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа в другій половині IV століття. Святі його мощи почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть являються джерелом цільбоносного мира, від якого і сьогодні багато хто отримує зцілення.

ІС ПОЛЛА ЕТІ, ДЕСПОТА!

22 травня, у день коли Православна Церква прославляє святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, архієпископ Білогородський Николай святкує свій День Ангела.

Парафіяни, клірики та редакція сайта Свято-Архангело-Михайлівского храму вітають владику Николая з Днем тезоіменитства!

Дорогий владико!

Щиро вітаємо Вас, бажаємо доброго здоров'я, кріпості духу, духовної радості і всесильної допомоги Божої у Вашому служінні на благо святої Матері-Церкви.

Нехай береже Вас Господь у мирі і благоденстві, посилає свої великі, щедрі милості на многі-многі літа!!!

ІС ПОЛЛА ЕТІ, ДЕСПОТА!

 

 

 


Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого

20 травня, у неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію, а напередодні ввечері - всеношну, у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужили клірики храму.

Після Євангельського читання владика звернувся до вірян зі словом проповіді.

По закінченні богослужіння Високопреосвященніший владика привітав парафіян зі святом та закликав на всіх Боже благословення.

Цікаво знати: У 6-ту Неділю після Воскресіння Христового Свята Православна Церква згадує подію зцілення сліпородженого. Святе Євангеліє розповідає нам, що Господь Ісус Христос, проходячи з учнями коло храму, побачив при дорозі сліпого від народження чоловіка і серце Божественного Вчителя загорілося жалістю і любов’ю. Учні знали, що всяке нещастя яке спіткало людину це покарання Боже або за її гріхи, або за гріхи батьків тому запитали в Ісуса Христа: “Вчителю! Хто згрішив, він чи його батьки, чому він народився сліпим?”. І Господь, бачачи їх здивування, відповів, що ані він, ані його батьки не згрішили, а сліпий він тому, щоб на ньому явилися діла Божі. Потім він плюнув на землю, зробив болото і помазав ним очі сліпому, сказавши йому: “Піди і вмийся в Силоамській купелі”. Виконавши повеління Господнє, сліпий став зрячим.

Звершилося велике чудо, і все населення міста прийшло в розгублення. Адже чудо це було звершене Ісусом Христом у суботу, порушення котрої за фарисейськими законами було недопустимо. Вони мали намір відлучити від синагоги того, хто визнає в Ньому Христа. Тому книжники і фарисеї вигнали сліпородженого, відкинувши такий явний вияв на ньому сили Божої. Дізнавшись про це, Господь пожалів сліпородженого, знайшов його і запитав: “Чи ти віруєш в Сина Божого?” Він відповів: “А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?”. Ісус Христос сказав йому: “Ти бачив Його і Він говорить з тобою”. Сліпець, що набув зір, вигукнув: “Вірую, Господи!”, і, вклонившись, подякував Йому. І сказав Христос: “На суд прийшов Я в світ цей, щоб ті, що не бачать бачили, а ті що бачать стали сліпими”. Ці слова мають глибокий зміст.

Багато чудес вчинив Господь перед юдеями, але вони залишилися сліпими, не прийняли цих чудес і не увірували в Нього. Сліпець же позбавлений зору, здобув можливість бачити не тільки матеріальний, але й духовний світ, який осінив душу його пізнанням Слова Божого. Він зрозумів слова життя вічного, котрі ми чуємо через Святе Євангеліє.

Неділя 5-та після Пасхи, про самаряниню

13травня, у неділю 5-ту після Пасхи, про самаряниню, архієпископ Білогородський Николай спіслужив за Божественною літургією Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру у Свято-Пантелеймонівському монастирі столиці.

Йому Блаженству також співслужили – митрополити: Одеський і Ізмаїльський Агафангел, Черкаський і Каневський Софроній, Вінницький і Могилів-Подільський Симеон, архієпископи: Бориспільський Антоній, Сарненський і Поліський Анатолій, Полтавський і Миргородський Филип,  Запорізький і Мелітопольський Лука,  Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Яготинський Серафим, Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, Городницький Олександр,  єпископи: Хотинський Мелетій, Макарівський Іларій,  Васильківський Пантелеімон, Дрогобицький Філарет, Броварський Феодосій, Шепетівський і Славутський Діонісій.

За  богослужінням сонм архієреїв висвятив  у єпископа Бородянського, вікарія Київської Митрополії, намісника Свято-Різдва Богородиці Глинської пустині архімандрита Антонія (Кріпака) (Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви, який відбувся під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира 8 травня 2012 року (журнал №46).

Після відправи Блаженніший Митрополит Володимир звернувся до висвяченого єпископа зі словом настанови та вручив йому архієрейський жезл, після чого владика Антоній благословив віруючих.

Напередодні ввечері, у монастирському храмі Всіх Святих  відбулося наречення архімандрита Антонія (Кріпака) у єпископа Бородянського.

orthodox.org.ua

Фоторепортаж

День Перемоги.

9 травня, День Перемоги у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 років, архієпископ Білогородський Николай взяв участь в урочистих заходах що відбулися в селі Білогородка.

Владика звершив панахиду за спочилими воїнам, під час якої були піднесені сугубі молитви про захисників вітчизни, які поклали своє життя на полі брані.

Потім Високопреосвященніший владика привітав  ветеранів та усіх присутніх зі святом Великої Перемоги та поклав вінок до пам'ятного меморіалу.

 

Неділя 4-та після Пасхи, про розслабленого

6 травня, у неділю 4-ту після Пасхи, про розслабленого, день пам'яті святого великомученика і Побідоносця Георгія, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у кафедральному Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.


Після читання Євангелія владика звернувся до вірян зі словам настанови, розповівши зокрема про суть сьогоднішнього свята.

Цікаво знати: В 4-ту неділю після Пасхи – Неділю про розслабленого, Церква нагадує нам євангельську історію про зцілення паралізованої людини.
Євангеліе, оповідає святий євангеліст Іоанн Богослов, в Єрусалимі біля овечих воріт купальня, яка мала п’ять критих входів, де лежало дуже багато хворих. Час від часу сходив у купальню Ангел Господній і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував. (Ін. 5, 2-4). Проходячи містами і селами, відкриваючи людям тайни Царства Божого, прийшов одного разу до Овечої купальні Христос. Він побачив тут хворих, що чекали збурення води, щоб одужати. Серед них був чоловік, який хворів тридцять вісім років. Христос підійшов до нього і спитав: “Чи хочеш бути здоровим?” (Ін. 5, 6). Недужий відповів: "Так, Господи! але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. І він одразу одужав" (Ін. 5, 7-9). Потім зустрів його Ісус Христос у храмі і сказав: “Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14).
Страшний фізичний біль, але ще страшніша душевна хвороба. Між душевною і тілесною хворобою існує постійний зв’язок, тому що тіло є храмом душі. Дбаючи про спасіння душі, не слід, за словами апостола Павла, занедбувати і тіло. Кожна людина, говорить Апостол, годує і гріє плоть свою (Єф. 5, 29). За християнським розумінням, плоть - храм Духа Божого, Котрий живе в нас.
Але, турбуючись про тіло, не слід забувати про душу, про її стан, про духовні запити. Кожна хвороба, яка вражає людину, не виникає сама по собі, без усяких причин. А причин багато. Головна з них завжди знаходиться в нас самих. Від того, як ми живемо, як виконуємо євангельські заповіді й загальнолюдські норми, залежить наш стан. Якщо ми нехтуємо завітами Христа про моральну чистоту, про духовну досконалість, то ми обов’язково матимемо хвору душу. Хвороба ж душі викликає хворобу тіла. Розслаблює і поражає наш дух і нашу плоть, головним чином, гріх. Гріх – це порушення існуючих норм, порушення заповідей Божих. Тому всілякий гріх робить нас розслабленими, подібними до того чоловіка, якого нині зцілив Господь в Овечій купальні в Єрусалимі.
Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення.
Через святе Євангеліє Церква вчить нас, браття і сестри, щоб мати здоровий дух і здорове тіло. І перше, і друге даровано нам Господом. Господь узяв на себе наші немочі, прийшов на землю, щоб вилікувати нас від гріхів. Він прийняв нашу плоть, обновив її та обожив, возніс до небес. Він у всьому був подібний до нас, крім гріха. Це потрібно було людині, а не Господу. Він дав нам приклад Своїм життям, Своїм вченням і Своїм хресним подвигом.
Воскресіння Христове – це перемога над гріхом, над хворобою, перемога над найбільшим злом – смертю. Воскрес Христос – і нема більше гріха, котрого не могла перемогти людина. Воскрес Христос – і ми отримали повноту благодатної сили, що лікує і спасає нас.

 

Літургія у день пам'яті блаженної Матрони Московської

На запрошення єпископа Сєверодонецького і Старобільського Агапіта, 2 травня, у день пам'яті блаженної Матрони Московської,архієпископ Білогородський Николай відвідав Свято-Тихвінську парафію міста Лисичанська Луганської області, де очолив Божественну літургію, під час якої звершив дияконську хіротонію.

Владиці співслужили настоятель храмупротоієрей Андрій Павленко, гості та клірики храму.
Після заамвонної молитви був звершений молебень перед іконою Божої Матері "Десятинна", яка прибула до храму напередодні з Десятинного монастиря міста Києва.

По завершенні Богослужіння владика звернувся до присутніх зі словами настанови, розповівши про життя та подвиг блаженної Матрони.

Настоятель храму від імені духовенства і парафіян, подякував владиці Николаю за візит та спільну молитву.

Неділя святих жон-мироносиць

29 квітня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка.

Владиці співслужило храмове духовенство.

По закінченні Богослужіння владика привітав усіх присутніх зі святом, особливо звернувся до парафіянок, вітаючи їх з днем святих жон-мироносиць.

Цікаво знати: Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.

Божественна літургія в храмі Всіх святих

[fpsub2 url="" img="images/stories/img_0897.jpg" label="" title="Божественна літургія в храмі Всіх святих"]14 травняз благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, архіепископ Білогородський Николай звершив Божественну Літургію храмі Всіх святих, що на місці будівництва Свято-Воскресенського кафедрального собору УПЦ. Владиці співслужив епископ Васильківський Пантелеімон, духовенство та гості храму. Після Літургії було прочитано акафіст великомучениці Анастасії Узорішительниці, чесна глава якої зараз перебуваєв цьому храмі.

Нагадаємо:8 травня до столиці України прибула чесна глава святої великомучениці Анастасії Узорішительниці, привезення мощей відбулось із благословення Патріарха Константинопольського Варфоломія  на прохання Блаженнішого Митрополита Володимира. Графік перебування чесної глави святої великомучениці Анастасії Узорішительниці[/fpsub2]

Неділя святих жон-мироносиць

[fpsub2 url="" img="images/stories/dsc00786.jpg" label="" title="Неділя святих жон-мироносиць"]8 травня,у неділю святих жон-мироносиць, архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургіюв Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужило храмове духовенство.

Цікаво знати: Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: “Радуйтеся!” , - як оповідає нам святий євангелист Матфей. Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість воскресіння.[/fpsub2]