День пам’яті святого апостола і євангелиста Луки місто Вишневе

31 жовтня, в день пам’яті святого апостола і євангелиста Луки настоятель нашого храму протоієрей В’ячеслав Лазорик взяв участь у святковому богослужінні з нагоди престольного свята домового храму в ім’я святого апостола Луки храмового комплексу у місті Вишневе.

Богослужіння очолив благочинний Виншевського благочиння та настоятель Вознесенського храмового комплексу міста Вишневого протоієрей Василій Русінка.

Храм Вознесіння Господнього вважається візитною карткою міста Вишневого. Церква була закладена в кін. 1990-х рр., Освячена в 2001 р крім головного Вознесенського храму, є нижній в ім'я великомученика Георгія Побідоносця. У храмовий комплекс також входять: дзвіниця, адміністративний корпус з домовою церквою на честь апостола Луки.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Вихованці нашої недільної школи відвідали Києво-Печерську Лавру

16 жовтня вихованці нашої недільної школи у супроводі матушки Людмили Лазорик відвідали Києво-Печерську Лавру.

Екскурсію монастирем діткам провів випускник недільної школи, нині семінарист Київської духовної семінарії Чопенко Руслан, з розповідей якого дітки дізналися, що Свято-Успе́нська Ки́єво-Пече́рська Ла́вра є однією з найбільших православних святинь України, визначною пам'яткою історії та архітектури. Від часу свого заснування, як печерного монастиря, Києво-Печерська обитель стала центром Православ'я у Київській Русі, а у 1688 році монастир отримав статус Лаври (назва деяких найбільших та історично важливих чоловічих монастирів). Слово ж Ла́вра в перекладі з грецької означає довгу вулицю, по обидва боки якої знаходяться чернечі келії.

У Ближніх і Дальніх печерах Лаври діти вклонилися нетлінним мощам преподобних угодників Божих, які там почивають та дізналися багато цікавих фактів про життя нашого святого – святителя Луки, єпископа Білгородського. Будучи висвяченим на єпископа Білгородського, святитель брав участь в освяченні Великої церкви Києво-Печерської обителі, а чернечий постриг він прийняв у печерах Лаври в 90-ті роки ХІ століття.

Діти із захопленням розглядали собори і храми Лаври, піднімались на Велику Лаврську дзвіницю. За традицією, паломники вмилися та набрали святої водички з двох колодязів, що збереглися між Ближніми й Дальніми печерами. Один з них, за переказами, викопаний преподобним Антонієм, а інший — преподобним Феодосієм.

Завершилось паломництво трапезою та дозвіллям.

ФОТО>>>

Місцями Біблійної Землі. Записки паломника

Про паломництво на Святу Землю розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик.

Свята Земля — особливе місце для кожної православної людини. Це земля, де звершилася значна частина старозавітної священної історії, земля Авраама, Ісаака, Якова, земля святих пророків: Ісайї, Іллі, Єлисея і багатьох інших. Це Земля обітована. Тут гори бачили Іоанна Хрестителя, море пам’ятає Христа. Земля, де Бог з любові до нас приніс у жертву Свого Єдинородного Сина, і куди Христос повернеться у славі.

Паломницька група нашого храму, яку я очолював, з особливим трепетом готувалася до подорожі на землю, що стала джерелом віри для людства і для кожного з нас.

Хто хоч раз читав Новий Завіт, хто відвідує богослужіння у храмі, тут почуватиметься ніби вдома. Паломництво його буде ніби пізнанням давно відомих місць, самі собою поставатимуть перед очима євангельські події: тут Христос прийняв хрещення у водах Йордану, під цими оливами молився востаннє, благаючи відвернути від Себе смертну чашу. Перебуваючи на землі, яку часто називають Землею Біблії, П′ятим Євангелієм, добре уявляєш собі, як тут ходив Христос. Ця земля ніби непідвладна часу, все це можна відчути й пережити лише тут, більше ніде у світі.

Програма паломництва видалася досить насиченою: за сім днів група відвідала чимало місць. Маршрут пролягав через Єрусалим, Хайфу, Віфлеєм, Яффу, Назарет, Табху, Єрихон. Надзвичайно велике враження на нас справив Назарет — місто, назва якого навіки відобразилася в іменуванні Божого Сина — Ісус Назарянин, тобто «той, що походить із Назарета». Саме з Назаретом пов′язаний початок усієї євангельської історії та епохи в історії людства, що почала свій відлік від Христового Різдва. Адже, хоч і народжений у силу обставин у Віфлеємі, саме в Назареті Христос силою Святого Духа був непорочно зачатий у лоні Тієї, Кого ми знаємо і шануємо як Пресвяту Богородицю Діву Марію (див.: Лк 1: 28-33). Назарет вважається третім за значущістю святим місцем після Єрусалима та Віфлеєма.

Дорогою з Назарета в Капернаум ми побували на місці, пов’язаному з однією з найважливіших євангельських подій — горі Фавор. Саме там Господь Преобразився перед своїми найближчими учнями — Петром, Яковом та Іоанном, звідси розпочалася страсна дорога Христа на Голгофу. З вершини гори відкривається захоплююча панорама Галілеї — до Назарета на півночі та Галілейського моря на сході.

І звичайно, як же бути на Святій Землі і не охреститися ще раз (хоч і символічно) у ріці Йордан, де охрестився сам Господь? Ріка, що стала хрещальною купіллю для Сина Божого, стала купіллю і для нас. Ріка Йордан бере свій початок біля підніжжя гори Хермон і несе води до Мертвого моря, сьогодні вона зовсім невелика, у ній плаває чимало сомів і навіть нутрії.

Найбільшу ж духовну радість та насолоду кожен з нас отримав, коли перебував у святому місті — Єрусалимі, що у Біблії назване містом обраного народу. (Книга Єзекіїля 23, Книга Ісайї 62). Ми із захопленням проходили дорогами, де протягом тисячоліть прочани здійснюють своє паломництво. Саме тут стояв Перший Храм, зведений царем Соломоном. Тут, як описує Євангеліє, часто бував Ісус. Саме тут, у Єрусалимі, відбувалася Тайна Вечеря, а в Гефсиманському саду провів свою останню ніч у молитві Христос. У саду й до сьогодні ростуть вісім оливкових дерев, посаджених ще в I ст. н. е. Це неймовірно, але факт. Вони — мовчазні свідки Ісусових часів, адже саме тут Він пережив зраду і був схоплений римлянами. Але найбільшою святинею Єрусалима ще з часів раннього християнства є збудований Костянтином Великим та його матір′ю Єленою храм Гробу Господнього. Це велична споруда, що являє собою цілий комплекс великих і менших храмів та об′єднує під одним склепінням Голгофу — місце розп′яття Ісуса Христа, а також печеру, де Він був похований та у якій сталося Воскресіння. У храмі Гробу Господнього ми сподобилися молитися за нічною Божественною літургією та причаститися Святих Божественних Таїн Христових.

А тепер — до Віфлеєму біблійного. У Віфлеємі народився цар Давид і тут було здійснено помазання його на царство пророком Самуїлом. Тут міститься поле пастушків — Бет Сахур, де ангел сповістив їм про народження Спасителя (див.: Лк. 2: 8-21). Саме у Віфлеємі народився Ісус з Назарета, тому тут знаходиться велична святиня — Храм Різдва Христового. У 332 році візантійський імператор Костянтин побудував базиліку на місці народження Ісуса, і з того часу невеличке селище стало другим після Єрусалима святим місцем на землі. Цікаво, що за 17 століть, які минули з того часу, з усіх ізраїльських християнських святинь лише базиліка Різдва Христового не зазнала серйозних руйнувань і молитва в ній, як і паломництво сюди, не припинялася майже ніколи.

За ці кілька днів нам вдалося побачити немало, однак аби описати все, чи майже все, потрібен не один десяток сторінок. Ми поверталися додому з незабутнім відчуттям того, що змогли торкнулася Землі, де цар Давид переміг Голіафа, де правив мудрий цар Соломон і де народився та був розіп’ятий Ісус з Назарета. Саме тут відбулася знаменна подія, що докорінно змінила хід історії людства. Унікальна атмосфера тут дає відчути, що саме звідси почалася твоя історія, тут твоє духовне коріння.

ФОТО>>>

Настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя

 

11 жовтня в день пам’яті святого благовірного князя В’ячеслава Чеського настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик молитовно відзначив День свого небесного покровителя.

Божественну літургію з нагоди свята очолили благочинний Білогородського благочинного округу протоієрей Ростислав Корчак, архімандрит Іларіон (Каменський), настоятель нашого храму протоієрей В'ячеслав Лазорик, протоієрей Анатолій Кузьміч та іерей Володимир Боечко.

Після закінчення богослужіння отець Ростислав привітав отця В’ячеслава с Днем ангела.

Святий чеський князь В'ячеслав відмовився вірити в змову і поклався на волю Божу. Ідучи наступного дня на службу, він був підступно вбитий у дверях церкви рідним братом і його слугами. Кров, пролиту в храмових дверях, не могли відмити, а через 3 дні вона зникла сама. Мати В'ячеслава, почувши про вбивство сина, знайшла його і поклала в недавно освяченій церкві при княжому палаці. Вбивця В'ячеслава - Болеслав - сів на княжий престол землі Чеської, насаджуючи католицьку віру. Проте під народним впливом братовбивця переніс мощі святого до Праги. Страстотерпець В'ячеслав разом зі своєю бабусею - мученицею Людмилою - вшановується якпокровитель Чехі.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

Фото матушки Людмили Лазорик