Неділя 30-та після П’ятидесятниці, день пам’яті преподобного Серафима Саровського

15 січня,в неділю 30-ту після П’ятидесятниці, перед Богоявленням, день пам’яті преподобного отця нашого Серафима Саровськогоз благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія архієпископ Білогородський Николайзвершив Божественну літургію у соборному храмі Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря в Феофанії.

По завершенні богослужінняархієпископ Николайпривітав владику Серафима з Днем ангела.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>

 

 

Свято Обрізання Господнього, день памяті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійскої

14 січня, в день свята Обрізання Господнього і памяті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійскої,  архієпископ Білогородський Николай звершив Божественну літургію у Свято-Архангело-Михайлівському храмі с. Білогородка. Владиці співслужили клірики храму.

По закінченні богослужіння владика звершив молебен на початок нового року.
Свято Обрізання нагадує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Іісуса, згідно із законом Мойсея.Чому цьому факту приділяється особлива увага?

По-перше, таким чином ще раз наголошується, що Бог став справжньою людиною, чоловіком по плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили єретики. По-друге, обрізання для юдеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Іосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Отже, щоб визволити підзаконних, Сам законоположник Господь стає поруч із підзаконними. Бо Христос прийшов не зруйнувати Закон, а виконати його. По-третє, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям з пришестям Сина Божого.

За християнських часів обрізання тілесне замінило вже обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павел, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховного тіла плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2, 11). Новозавітне обрізання — хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад. Воно є обрізанням духовним, результатом якого є живе і безперестанне спілкування з Богом.

Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

У день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, архієпископ Білогородський Николай очолив святкові Різдвяні богослужіння у нашому храмі.

При всьому значенні і винятковості свята Різдва Христового, відзначати його у Християнській Церкві почали не відразу. Сама подія Різдва Христового - Боговтілення - шанувалося усіма християнами завжди, але чин свята, як і його дата, вироблялися поступово. Спочатку Різдво Христове не святкувалося окремо взагалі, а потім його святкування почали звершувати в один день із Хрещенням Господнім (нині відзначається у Православній Церкві 6 січня за старим і 19 січня за новим стилем).

6 січня ввечерінапередосвята владика Николай у співслужінні настоятеля храму протоієрея Вячеслава Лазорика, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякона Вадима Бурдейного очолив велике повечір'я та утреню.

У сам день свята Божественну літургію святителя Іоанна Златоуста очолив архієпископНиколай.

Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Вячеслав Лазорик, протоієрея Анатолія Кузьміча та протодиякон Вадим Бурдейний.

Цього дня з благословення владики дитячий та дорослий хор нашого храму співаючи колядки вітав жителів села зі святом Різдва Христового.

Вперше відокремлене було свято Різдва Христового від Хрещення в Римській Церкві у першій половині IV століття, за переказами - за часів правління папи Юлія. В одному римському календарі, складеному не пізніше 354 року, під датою 25 грудня вже позначено: День Народження Христа у Віфлеємі.

БІЛЬШЕ ФОТО>>>