Вторник, Июля 17, 2018

   
Размер

Місцями Біблійної Землі. Записки паломника

Про паломництво на Святу Землю розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села Білогородка протоієрей В’ячеслав Лазорик.

Свята Земля — особливе місце для кожної православної людини. Це земля, де звершилася значна частина старозавітної священної історії, земля Авраама, Ісаака, Якова, земля святих пророків: Ісайї, Іллі, Єлисея і багатьох інших. Це Земля обітована. Тут гори бачили Іоанна Хрестителя, море пам’ятає Христа. Земля, де Бог з любові до нас приніс у жертву Свого Єдинородного Сина, і куди Христос повернеться у славі.

Паломницька група нашого храму, яку я очолював, з особливим трепетом готувалася до подорожі на землю, що стала джерелом віри для людства і для кожного з нас.

Хто хоч раз читав Новий Завіт, хто відвідує богослужіння у храмі, тут почуватиметься ніби вдома. Паломництво його буде ніби пізнанням давно відомих місць, самі собою поставатимуть перед очима євангельські події: тут Христос прийняв хрещення у водах Йордану, під цими оливами молився востаннє, благаючи відвернути від Себе смертну чашу. Перебуваючи на землі, яку часто називають Землею Біблії, П′ятим Євангелієм, добре уявляєш собі, як тут ходив Христос. Ця земля ніби непідвладна часу, все це можна відчути й пережити лише тут, більше ніде у світі.

Програма паломництва видалася досить насиченою: за сім днів група відвідала чимало місць. Маршрут пролягав через Єрусалим, Хайфу, Віфлеєм, Яффу, Назарет, Табху, Єрихон. Надзвичайно велике враження на нас справив Назарет — місто, назва якого навіки відобразилася в іменуванні Божого Сина — Ісус Назарянин, тобто «той, що походить із Назарета». Саме з Назаретом пов′язаний початок усієї євангельської історії та епохи в історії людства, що почала свій відлік від Христового Різдва. Адже, хоч і народжений у силу обставин у Віфлеємі, саме в Назареті Христос силою Святого Духа був непорочно зачатий у лоні Тієї, Кого ми знаємо і шануємо як Пресвяту Богородицю Діву Марію (див.: Лк 1: 28-33). Назарет вважається третім за значущістю святим місцем після Єрусалима та Віфлеєма.

Дорогою з Назарета в Капернаум ми побували на місці, пов’язаному з однією з найважливіших євангельських подій — горі Фавор. Саме там Господь Преобразився перед своїми найближчими учнями — Петром, Яковом та Іоанном, звідси розпочалася страсна дорога Христа на Голгофу. З вершини гори відкривається захоплююча панорама Галілеї — до Назарета на півночі та Галілейського моря на сході.

І звичайно, як же бути на Святій Землі і не охреститися ще раз (хоч і символічно) у ріці Йордан, де охрестився сам Господь? Ріка, що стала хрещальною купіллю для Сина Божого, стала купіллю і для нас. Ріка Йордан бере свій початок біля підніжжя гори Хермон і несе води до Мертвого моря, сьогодні вона зовсім невелика, у ній плаває чимало сомів і навіть нутрії.

Найбільшу ж духовну радість та насолоду кожен з нас отримав, коли перебував у святому місті — Єрусалимі, що у Біблії назване містом обраного народу. (Книга Єзекіїля 23, Книга Ісайї 62). Ми із захопленням проходили дорогами, де протягом тисячоліть прочани здійснюють своє паломництво. Саме тут стояв Перший Храм, зведений царем Соломоном. Тут, як описує Євангеліє, часто бував Ісус. Саме тут, у Єрусалимі, відбувалася Тайна Вечеря, а в Гефсиманському саду провів свою останню ніч у молитві Христос. У саду й до сьогодні ростуть вісім оливкових дерев, посаджених ще в I ст. н. е. Це неймовірно, але факт. Вони — мовчазні свідки Ісусових часів, адже саме тут Він пережив зраду і був схоплений римлянами. Але найбільшою святинею Єрусалима ще з часів раннього християнства є збудований Костянтином Великим та його матір′ю Єленою храм Гробу Господнього. Це велична споруда, що являє собою цілий комплекс великих і менших храмів та об′єднує під одним склепінням Голгофу — місце розп′яття Ісуса Христа, а також печеру, де Він був похований та у якій сталося Воскресіння. У храмі Гробу Господнього ми сподобилися молитися за нічною Божественною літургією та причаститися Святих Божественних Таїн Христових.

А тепер — до Віфлеєму біблійного. У Віфлеємі народився цар Давид і тут було здійснено помазання його на царство пророком Самуїлом. Тут міститься поле пастушків — Бет Сахур, де ангел сповістив їм про народження Спасителя (див.: Лк. 2: 8-21). Саме у Віфлеємі народився Ісус з Назарета, тому тут знаходиться велична святиня — Храм Різдва Христового. У 332 році візантійський імператор Костянтин побудував базиліку на місці народження Ісуса, і з того часу невеличке селище стало другим після Єрусалима святим місцем на землі. Цікаво, що за 17 століть, які минули з того часу, з усіх ізраїльських християнських святинь лише базиліка Різдва Христового не зазнала серйозних руйнувань і молитва в ній, як і паломництво сюди, не припинялася майже ніколи.

За ці кілька днів нам вдалося побачити немало, однак аби описати все, чи майже все, потрібен не один десяток сторінок. Ми поверталися додому з незабутнім відчуттям того, що змогли торкнулася Землі, де цар Давид переміг Голіафа, де правив мудрий цар Соломон і де народився та був розіп’ятий Ісус з Назарета. Саме тут відбулася знаменна подія, що докорінно змінила хід історії людства. Унікальна атмосфера тут дає відчути, що саме звідси почалася твоя історія, тут твоє духовне коріння.

ФОТО>>>

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Святы́й Архистрати́же Бо́жий Михаи́ле, моли́ Бо́га о нас!

По благословению Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и Всея Украины
Ключевые слова: Храм Святого Архистратига Михаила, Белогородка, Архиепископ Николай

Регистрация