1 липня, у день святкування Боголюбської ікони Пресвятої Богородиці, архієпископ Білогородський Николай відвідав Свято-Введенський чоловічий монастир столиці. Божественну літургію в обителі цього дня очолив митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел. Йому співслужили архієпископ Білогородський Николай, єпископ Городницький Олександр, намісник монастиря архімандрит Даміан, духовенство та гості обителі.
Після читання Євангелія владика Павел звернувся до присутніх зі словами настанови, а також розповів про історію ікони.
Цікаво знати: Боголюбська ікона Божої Матері, одна з найдавніших чудотворних ікон, була написана у XII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського на згадку про явлення йому Божої Матері.
У 1155 році благовірний князь Андрій, переселяючись із Вишгорода в Суздальську землю, узяв із собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелістом Лукою. У семи верстах від Володимира коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинилися і не могли рушити з місця. Благовірний князь попросив священика Миколая, який його супроводжував, відслужити молебень перед іконою. І сам князь молився зі сльозами. Не припиняючи старанної молитви, він зайшов у похідний шатер. У цей час йому явилася Пресвята Богородиця й звеліла благочестивому князю образ Її, принесений із Вишгорода, поставити у Володимирі, а на цьому місці побудувати храм і святу обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до неба, приймаючи благословення Господа і Бога нашого Іісуса Христа, Який з'явився у цей час над землею, благословляючи Її... І видіння зникло.
Виконуючи веління, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам'яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Потім він попросив майстерних іконописців зобразити Божу Матір так, як бачив Її у видінні: у повний зріст із сувоєм у правій руці й ликом, поверненим до Спасителя. Коли будівництво церкви було завершено, благовірний князь Андрій переніс туди написаний образ і встановив щорічне святкування на честь явлення Божої Матері 1 липня.
Монастир і місто, що утворилося навколо обителі, благовірний князь Андрій назвав Боголюбовом, адже, за його словами, «Божа Матір полюбила це місце», а сам князь з тих пір іменувався Боголюбовим або Боголюбським. Чудотворна ікона Богородиці, принесена з Вишгорода, згодом була перенесена з Боголюбського монастиря до Володимира, в Успенський собор, а явлена ікона залишилась у Боголюбові й названа була Боголюбською.
Цей образ упродовж багатьох століть являє благодатну допомогу віруючому народу. Слава про чудеса і знамення, які відбуваються від ікони, спонукала віруючих людей звертатися до написання копій з шанованого образа. З часом копії поширилися та отримали благодатну силу.